Постанова № 71209591, 21.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року справа №805/3802/17-а

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року (повний текст складено 30 жовтня 2017 року в м. Словянську) у справі № 805/3802/17-а (суддя в 1 інстанції Бабаш Г.П.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Красногорівський вогнетривкий завод" (далі Товариство або ПАТ «КРВЗ») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі Управління) про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2017, а саме:

№0000071400, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1457880,00 грн., у т.ч. за податковими зобовязаннями 971920 грн., за штрафними санкціями 485960,00 грн.,

№0000081400, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2085158,00 грн., у т.ч. за податковими зобовязаннями 1668126 грн., за штрафними санкціями 417032 грн.,

№0000091400, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 45346301 грн.,

№0000101400, яким зменшено суму податкового зобовязання для цілей розділу V Податкового кодексу України (далі ПК України) на 170953 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 170953 грн.,

№0000101303, яким визначено суму грошового зобовязання з військового збору у розмірі 1268 грн.,

№0000111303, яким визначено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, пені у розмірі 12515,00 грн.,

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 805/3802/17-а позовну заяву залишено без руху, внаслідок чого Товариству надано строк до 24.11.2017 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 677 630,23 грн.

Зазначена ухвала оскаржена позивачем по справі з підстав порушення норм процесуального права, та неправильного застосування норм матеріального права, що у сукупності призвело до ухвалення у справі незаконного рішення, яке просить скасувати, та повернути матеріали її адміністративного позову до суду першої інстанції для провадження розгляду у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції в порушення норми ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та внаслідок неправильного застосування приписів ч.1 ст.108 КАС України, якою встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, - залишив позовну заяву ПАТ «КРВЗ» без руху, чим було порушено право позивача на доступ до правосуддя, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальна сума визначених контролюючим органом грошових зобовязань за цими рішеннями складає 3898727 грн. 00 коп., а розмір судового збору, що підлягає сплаті внаслідок оскарження цих рішень складає 58480,90 грн., обрахований відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», згідно якого ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру, складає 1,5 відсотка ціни позову, азе не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо оскарження підприємством податкового повідомлення рішення за №0000091400 від 08.06.2017, апелянтом зазначено, що це рішення контролюючого органу не носить майновий характер в розумінні КАС України та Закону України «Про судовий збір», оскільки за ним зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток (за 2016 рік), внаслідок чого (як зазначено безпосередньо в оскаржуваному ППР) частина суми відємного значення та обєкта оподаткування податком на прибуток, яку було завищено, підлягає виправленню платником податків у показниках податкової звітності з податку на прибуток.

Отже сума коригування, зазначена в оскаржуваному рішенні в жодному випадку не дорівнюватиме сумі, що підлягатиме сплаті (та лише у разі виникнення позитивного значення) платником податків внаслідок виконання оскаржуваного рішення контролюючого органу.

Також, апелянт зауважує, що скасування оскаржуваного за цим позовом податкового повідомлення-рішення №0000091400 від 08.06.2017 не тягне за собою безпосередній наслідок у вигляді зміни складу майна підприємства-позивача.

Таким чином, внаслідок оскарження повідомлення-рішення №0000091400 від 08.06.2017, було сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 гри., визначений з розрахунку ставки, передбаченої за предявлення за поданим позовом вимоги немайнового характеру.

Разом, сума судового збору склала 60080,90 грн. - за подання позовних вимог майнового характеру на загальну суму 3898727,00 грн. та вимоги немайнового характеру.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, дійшов висновку, що позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір з огляду на майновий характер позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст. 108 КАС України (в редакції, що діяла на час ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України (в редакції, що діяла на час ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що ціна позову має визначатись із загальної суми зміни майнового стану, які спричиняє кожне із податкових повідомлень-рішень, а тому загальна сума, яку можна вважати ціною позову становить 49074075 грн., а тому сума судового збору за подання даного адміністративного позову відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» становить 736111,13 грн., однак, позивачем надано доказ сплати судового збору в розмірі 58480,90 грн., також суд вказав, що зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 677630,23 грн.

Позивач із таким рішенням суду категорично не погоджується та наголошує на тому, що судовий збір сплачено ним у належному розмірі.

Власну позицію обґрунтовує тим, що вимога про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 №0000091400 є вимогою немайнового характеру, оскільки цим рішенням його зобов'язано виправити у показниках податкової звітності з податку на прибуток частину суми від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком, що не призводить до зміни майнового стану платника податків.

На думку колегії суддів, такі доводи позивача є помилковими.

Колегія суддів зазначає, що спір майнового характеру це не лише спір, який містить майнові вимоги, а й спір, предметом якого є рішення суб'єкта владних повноважень, яке породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку є втручанням до його майнових прав у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, згідно практики Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного нарахування та стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, а тому звернення до суду з вимогою про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

Так, податковим повідомленням-рішенням від 08.06.2017 №0000091400, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 45346301 грн. платника податків зобов'язано протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього рішення, виправити у показниках податкової звітності частину суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яку було завищено.

Згідно з положеннями пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від'ємного значення має наслідком зменшення суми податку сплачуваного до бюджету, тобто безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування, відповідно, визначений податковим повідомленням-рішенням обов'язок зменшити суму від'ємного значення у показниках податкової звітності, в кінцевому підсумку, стосується саме майнових інтересів платника податків.

Іншими словами, вплив на майновий стан платника податків характеризується тим, що результатом зміни задекларованої суми від'ємного значення, в кінцевому підсумку, буде зміна розміру податку на прибуток, яку належатиме сплатити такому платникові.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про те, що вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 року №0000091400 є вимогою майнового характеру.

Колегія суддів зауважує щодо вирішення питання про розподіл вимог на майнові та немайнові слід вирішувати з урахуванням практики Верховного Суду України. Зокрема, в ухвалах від 13 січня 2016 року (55159722), від 15 січня 2016 року (55160036), де Верховний Суд зазначив, що орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Вказана позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05 лютого 2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (в редакції, що діяла на час ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення).

Крім того, колегія суддів додатково зазначає, що ухвалою суду від 15.09.2017 по справі №805/3167/17-а позивачу вже було вказано на зазначені недоліки при поданні даного адміністративного позову до суду.

Отже, оскільки у межах даного спору позивачем заявлено виключно вимоги майнового характеру, суд першої інстанції правильно вказав, що ціна позову має визначатись із загальної суми зміни майнового стану, які спричиняє кожне із податкових повідомлень-рішень, а тому загальна сума, яку можна вважати ціною позову становить 49074075 грн., що передбачає сплату судового збору у наступному розмірі: 736111,13 грн. (49074075,00 грн.*1,5%).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжних доручень від 28.09.2017 №67 та від 04.09.2017 № 52 сплачено судовий збір у загальному розмірі загалом 58480,90 грн., що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без руху прийнята з дотриманням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 805/3802/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Повне судове рішення 22 грудня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяІ.В.Сіваченко

СуддіО.О.Шишов

ОСОБА_2