Постанова № 71209563, 20.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2017 рокусправа № 804/5445/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:Кругового О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (суддя суду першої інстанції ОСОБА_1В.), ухвалену о 15 годині 12 хвилин в м. Дніпро, повний текст рішення складено 18 вересня 2017 року, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІМ» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

в с т а н о в и в :

29 серпня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІМ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024 від 06.06.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100009/1 від 26.06.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00033 від 26.06.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем для митного оформлення імпортної операції поставки товару було подано митні декларації №UA110080/2017/002331 від 02.06.2017 року та №UA110080/2017/003062 від 26.06.2017 року, в яких митна вартість товару визначена позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту), надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України. При перевірці митним органом виявлено розбіжності в назвах пунктів відправлення, незважаючи на додатково надані документи та відповідні пояснення, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості за другорядним методом (метод 2-а) визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. З огляду на викладене, позивач вважає висновки відповідача необґрунтованими, а прийняті рішення №UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024 від 06.06.2017 року, а також рішення №UA110080/2017/100009/1 від 26.06.2017 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00033 від 26.06.2017 року, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024 від 06.06.2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100009/1 від 26.06.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00033 від 26.06.2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль) наданих до митного оформлення за МД №UA110080/2017/002331 від 02.06.2017 року та МД № UA110080/2017/003062 від 26.06.2017 року, проведеної у спосіб та з урахуванням положень ст. 337 МКУ, виявлено розбіжності щодо зазначення в поданих до митного оформлення документах назви пункту відправлення вантажу. Зазначені неточності в поданих документах, на думку митного органу можуть свідчити про неповне відображення всіх складових транспортування товару в митній вартості поставлених товарів. Під час визначення митної вартості товару митним органом було використано метод 2а, та визначено ціну товару згідно ціни аналогічних товарів, що постачаються в Україну.

Від представника позивача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній зазначає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване судове рішення тому підстави для його зміни або скасування, на думку позивача, відсутні. Позивач зазначає, що всі відомості для визначення митної вартості за ціною договору (контракту) підтверджені документально, визначені кількісно, включено всі складові митної вартості, які є обовязковими при її обчисленні. Тому, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості товару та винесення карток відмови в митному оформленні. Тому, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з зайнятістю в представника в іншій справі та затримкою її розгляду Криворізьким судом Дніпропетровської області. Доказів на користь обґрунтування обставин викладених в клопотанні до суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, з урахуванням того, що представником митного органу, які належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не наведено суду поважних причин неприбуття до судового засідання, колегія суддів ухвалила у задоволення клопотання про відкладення розгляду справи відмовити та здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та компанією INATEX Sp. z o.o. (м.Бяла, Польща) (далі - продавець) укладено контракт №100217 від 15 лютого 2017 року (далі контракт №100217), згідно якого продавець постачає позивачу сировину - нитки поліефірні, текстуровані, нефарбовані, некручені, номінальна лінійна щільність одиночної нитки 18,5 текс (далі нитки, товар), виробництва ВАТ СветлогорскХимволокно, Білорусь, яка використовується позивачем для власного виробництва продукції - довговорсове трикотажне полотно.

Відповідно до укладеного контракту №100217 продавець взяв на себе зобов'язання продати, а позивач прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами зазначеними в контракті. У контракті №100217 та додатках №1,2,3 до нього зазначена назва товару, його кількість, умови поставки та оплати.

На підставі зазначеного контракту №100217 та додатку №2 до нього, позивач отримав товар, в розмірі 17453,60 кг на суму 24435,04 євро по ціні 1,4 євро/кг на умовах поставки FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа.

Для здійснення митного оформлення товару 02.06.2017 року позивачем по електронній системі було подано митну декларацію UA110080/2017/002331. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

З декларацією позивачем було надано документи визначені ч. 2 ст. 53 МК України, які обґрунтовують заявлену позивачем митну вартість, визначену ним за основним (першим) методом, а саме:

- контракт №100217 від 15.02.2017 року;

- доповнення № 2 від 29.05.2017 року;

- комерційна пропозиція від 26.05.2017р.;

- рахунок 10/17/SC від 30.05.2017року;

- СМR №068163 від 30.05.2017 року;

- сертифікати якості товару;

- сертифікат походження товару № РL/МF/АК 0626299 від 30.05.2017 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №28 від 01.06.2017 року;

- договір про перевезення 290517 від 29.05.2017 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролів;

- копію декларації країни відправлення №MRN17РL362010NSOVG9Х5 від 30.05.2017 року.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, від митниці надійшло повідомлення, в якому зазначено, що документи, які надані для оформлення товару містять розбіжності у назвах пунктів відправлення.

У рамках проведення консультацій та з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості партії товару, що оцінюється, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, як то передбачено ч. 3, 6 ст.53 МКУ:

- договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач надав до митниці наступні додаткові документи:

- замовлення ВN00149/21/04/2017 та Фактура FV-00449/29/04/2017, які містять інформацію про ціну 1,3 євро/кг за якою Постачальник придбав нитки для подальшої поставки позивачу;

- лист 24/75 від 01/04/2017 від виробника нитки ВАТ СвітлогорськХімволокно про встановлення ціни на нитки з 01.04.2017 року на рівні 1.23 євро/кг.

Однак, відповідач відмовився врахувати наведену в листах інформацію для підтвердження заявленої позивачем митної вартості нитки.

06.06.2017 року за декларацією UA110080/2017/002331 від 02.06.2017 року позивач отримав: Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю відмовлено та винесено Рішення про коригування митної вартості товару UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017, в якому митна вартість товару скоригована до 1,60 євро за одиницю з використанням другорядного методу (метод -2-а).

У звязку з незгодою з прийнятим рішенням, за заявою позивача випущено товар у вільний обіг під гарантійні зобовязання та надано до митного органу декларацію UA110080/2017/002383 від 06.06.2017 року, в якій розрахунок митної вартості оформлено згідно ч. 7 ст.55 МК України.

26.06.2017 року позивач отримав наступну партію нитки за митною декларацією UA110080/2017/003062 від 26.06.2017р. згідно контракту №100217 та Додатку №3 від 19.06.2017 р. в розмірі 17627.7 кг на суму 25560,17 євро по ціні 1,45 євро/кг на умовах поставки FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа.

Для митного оформлення були надані документі визначені ч. 2 ст. 53 МК України, які обґрунтовують заявлену позивачем митну вартість, значену ним за основним (першим) методом, а саме:

- контракт №100217 від 15.02.2017 року;

- доповнення № 3 від 19.06.2017 року;

- комерційна пропозиція від 16.06.2017 року;

- рахунок 12/17/SC від 21.06.2017року;

- СМR №052598 від 21.06.2017 року;

- сертифікати якості товару;

- сертифікат походження товару № РL/МF/АК 0824052 від 21.06.2017 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №30 від 26.06.2017 року;

- договір про перевезення 290517 від 29.05.2017 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролів;

- копію декларації країни відправлення №MRN17РL362010NSOVX4FH7 від 21.06.2017 року;

- висновок Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків №117/234 від 23.06.2017 року.

26.06.2017 позивач отримав повідомлення від митниці про виявлені розбіжності у назвах пунктів відправлення, що, на думку посадових осіб органу відповідача, надавало їм підстави сумнівів щодо повноти включення до розрахунку митної вартості товару суми транспортних витрат позивача.

Ткож, за декларацією UА110080/2017/003062 позивач отримав: Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА110080/2017/00033 від 26.06.2017 року. у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю відмовлено та винесено рішення про коригування митної вартості товару №UА110080/2017/100009/1 від 26.06.2017 року, в якому митна вартість товару скоригована до 1,60 євро за одиницю з використанням другорядного методу (метод -2-а).

У звязку з незгодою з прийнятим рішенням, за заявою позивача випущено товар у вільний обіг під гарантійні зобовязання та надано до митного органу декларацію UA110080/2017/003089 від 26.06.2017 року, в якій розрахунок митної вартості оформлено згідно ч. 7 ст.55 МК України.

Правомірність та обґрунтованість Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00024, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю відмовлено та винесено Рішення про коригування митної вартості товару UA110080/2017/100007/1 від 06.06.2017, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА110080/2017/00033 від 26.06.2017 року у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю відмовлено та винесено рішення про коригування митної вартості товару №UА110080/2017/100009/1 від 26.06.2017 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що декларантом було надано до митного оформлення документи, які належним чином підтвердили складові митної вартості товару, тому підстави для невизнання задекларованої ТОВ «ФІМ» митної вартості товару за методом №1 та проведення коригувань митної вартості товару у відповідача були відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

З матеріалів справи вбачається проведення митницею необхідних консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Неусунення декларантом під час консультацій виявлених недоліків унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Встановлені обставини справи свідчать, що митну вартість товару відповідачем було визначено за другим резервним (2-а) , а саме: за ціною поставки ідентичних товарів.

Так, декларантом (позивачем) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару №UA110080/2017/002331 від 02.06.2017 року та №UA110080/2017/003062 від 26.06.2017 року, були надані документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Дніпропетровською митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності.

Зокрема, щодо МД №UA110080/2017/002331 від 02.06.2017, у доповнені №2 від 29.05.2017 до контракту №100217 від 15.02.2017 року (зазначено FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа); рахунку № 10/17/SС від 30.05.2017 року (зазначено FСА Віаlа (РL); накладній №068163 від 30.05.2017 року (зазначено Wola Rogozinska5 Zgierza PL); рахунку перевізника від 01.06.2017 №28 (маршрут від м. Віаlа) та декларації країни відправлення №MRN17РL362010NSOVG9Х5 від 30.05.2017 року (зазначено Wola Rogozinska5 Zgierza PL).

Щодо №UA110080/2017/003062 від 26.06.2017 року, у доповнені №3 від 19.06.2017 до контракту №100217 від 15.02.2017 року (зазначено FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа); рахунку №12/17/SС від 21.06.2017 року (зазначено FСА Віаlа (РL); накладній №052598 від 21.06.2017 року (зазначено Wola Rogozinska Poland); рахунку перевізника від 26.06.2017 року №30 (маршрут від м. Віаlа) та декларації країни відправлення №MRN17РL362010NSOVX4FH7 від 21.06.2017 року (зазначено Wola Rogozinska5 Zgierza PL), що призвело до сумнівів щодо повноти суми включення транспортних витрат.

Тобто, фактично, має місце різне написання пункту відправлення вантажу за зовнішньоекономічним контрактом.

Згідно позиції митного органу зазначені сумніви пояснюються наступним: згідно умов поставки Інкотермс FCA 2010, термін "франко-перевізник" означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Тобто, згідно умов поставки, Інкотермс FCA витрати на транспортування покладаються на покупця, при цьому, ці витрати напряму залежать від названого місця поставки продавцем вантажу.

У своїх поясненнях, поданих до суду першої інстанції, позивач вказав, що документи, подані для оформлення разом з митними деклараціями №UA110080/2017/002331 від 02.06.2017 року та №UA110080/2017/003062 від 26.06.2017 року містять ідентичну інформацію про пункт відправлення, а саме: код (індекс) - 95-001, а далі повну скорочену адресу пункту відправлення (95-001, Віаlа k. Zgierza, ul. WolaRogozinska, 5), а отже, відповідач мав можливість встановити повну адресу пункту відправлення за допомогою інформації, що міститься в інших документах, поданих до митного контролю.

Дослідивши зазначені документи, які подавались до митного оформлення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи позивача є обгрунтоваими, оскільки фактично в поданих декларантом документах фігурує один і той самий пункт відправлення товару, 95-001, Віаlа k. Zgierza, ul. WolaRogozinska, 5, однак назва пункту відправлення зазначена в документах неповно, або складові назви пункту поміняні місцями.

Таким чином, фактично зазначені документи не мітять розбіжностей щодо пункту відправлення товару, що могли б вказувати на відображення не всіх складових транспортних витрат, які поніс позивач, має місце помилка щодо неповного зазначення місця відправлення товару.

При цьому, згідно позиції викладеній в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 Про узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13 березня 2012 року, помилково відсутня інформація у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи позивача з приводу відсутності підстав для обєктивних сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що листом від 04.08.2017 року №156 позивачем надано додаткові документи щодо поставки товару для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме:

лист №116 від 06.06.2017 року;

лист №22/7306 від 07.06.2017 року;

лист б/н від 14.06.2017 року

лист №22/7376 від 17.06.2017 року

бухгалтерська довідка №155 від 03.08.2017 року.

Ці листи є підтвердженням того, що ціна реалізації нитки, виробництва ВАТ СветлогорскХимволокно (Білорусь) складає: для ринку СНД 1.58 євро/кг та для європейського ринку 1, 25 євро/кг.

Саме різниця в ціні виробника нитки ВАТ СветлогорскХимволокно (Білорусь) для ринку СНД та європейського ринку і стала причиною зміни постачальника ниток. Напряму від виробника позивач може купувати нитки за ціною 1,58 євро/кг, а польський посередник компанія ІNАТЕХ має можливість купувати нитки за ціною 1,25 євро/кг та продавати позивачу за ціною 1.4 євро\кг.

Таким чином,суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні. Отже, митницею зроблено необгрінтований висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №804/5445/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий суддя:О.О. Круговий

Суддя:А.В. Шлай

Суддя:Т.С. Прокопчук