Постанова № 71209554, 21.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2017 рокусправа № 808/771/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (суддя Прасов О.О., дата складення повного тексту 08.09.2017р.) у справі №808/771/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Донбасенерго до 1.Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, 2.Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС, 3.Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ПАТ «Донбасенерго» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

1) визнати протиправними дії відповідачів-1,3 щодо нарахування пені в розмірі 183046 грн. 37 коп., нарахованої на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на прибуток у період з 31.12.2015 по 29.03.2016 (90 днів) у розмірі 60125 грн. 96 коп. та за період з 03.06.2016 (з дати набуття законної сили постановою суду про розстрочення податкового боргу) по 03.12.2016 (відповідно даним інтегрованої картки платника податків станом на 31.12.2016) у розмірі 122920 грн. 41 коп.;

2) зобов'язати відповідачів -2,3 скасувати пеню в розмірі 183046 грн. 37 коп., нараховану на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на прибуток у період з 31.12.2015 по 29.03.2016 (90 днів) у розмірі 60125 грн. 96 коп. та за період з дати вступу постанови суду до законної сили (03.06.2016) по 03.12.2016 (відповідно даним інтегрованої картки платника податків станом на 31.12.2016) у розмірі 122920 грн. 41 коп.;

3) зобов'язати відповідачів-2,3 внести зміни до інтегрованої картки платника податку позивача шляхом виключення з неї пені у розмірі 183046 грн. 37 коп. (з 31.12.2015 по 29.03.2016 (90 днів) у розмірі 60125 грн. 96 коп. та за період з дати вступу постанови суду до законної сили (03.03.2016) по 03.12.2016 (відповідно даним інтегрованої картки платника податків станом на 31.12.2016) у розмірі 122920 грн. 41 коп., нарахованої на суми податку на прибуток, сплату яких розстрочено відповідно до рішення суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неправомірність дій контролюючих органів щодо нарахування пені у період виконання судового рішення, яким розстрочено сплату податкового боргу, який стягнутий цим рішенням за позовом податкової служби. З цього приводу позивач вказував на те, що у спірному випадку фактично мала місце зміна строку сплати податкового боргу, яка, у відповідності до ст.32 Податкового кодексу України, може бути у формі відстрочки або розстрочки. При цьому, відповідно до Порядку

розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013р, на розстрочені (відстрочені) грошові зобовязання (податковий боргу) пеня не нараховується. З цих підстав позивач вказував на неправомірність нарахування пені у розмірі 122920,41грн. за період з 03.06.2016р. (дата набрання законної сили рішенням суду) по 03.12.2016р. (дата фактичної сплати податкових зобовязань). Крім цього, позивач вказував на неправомірність нарахування контролюючими органами пені за період з 31.12.2015р. (наступний день після граничного строку сплати податкових зобовязань) по 30.03.2016р. у розмірі 60125,96грн. З цього приводу позивач зазначав те, що нарахування пені за вказаний період здійснено без урахування положень пп.129.1 ст.129 ПК України, якою передбачено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання. Оскільки, граничним днем сплати податкових зобовязань, які самостійно визначено підприємством, є 30.12.2015р., то нарахування контролюючим органом пені за період з 31.12.205р. по 30.03.2016р. є неправомірним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування Публічному акціонерному товариству Донбасенерго пені у сумі 183046 грн. 37 коп., а саме: за період з 31.12.2015 по 29.03.2016 у сумі 60125 грн. 96 коп. та за період з 03.06.2016 по 03.12.2016 у сумі 122920 грн. 41 коп.

зобовязано Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести зміни до інтегрованої картки платника податку Публічного акціонерного товариства Донбасенерго шляхом виключення з неї пені у сумі 183046 грн. 37 коп., а саме: за період з 31.12.2015 по 29.03.2016 у сумі 60125 грн. 96 коп. та за період з 03.06.2016 по 03.12.2016 у сумі 122920 грн. 41 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції фактично погодився з позицією позивача щодо відсутності правових підстав для нарахування пені у період виконання судового рішення, яким розстрочена сплата податкового боргу. Крім цього, суд першої інстанції вказав на неправомірність нарахування контролюючим органом пені без урахування положень пп.129.1 ст.129 ПК України, яким визначено час початку нарахування пені при порушенні платником податків строків сплати самостійно узгоджених податкових зобовязань.

Не погодившись з постановою суду, Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що пеня є одним із видом фінансової відповідальності, яка визначена Податковим кодексом України та застосовується незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобовязання. Тобто, за позицією контролюючого органу такий вид фінансової відповідальності як нарахування пені, застосовується у будь-якому випадку порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань, у тому числі і у випадку стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ПАТ «Донбасенерго» 03.02.2015 подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № НОМЕР_1 за 2014 рік, якою визначило розмір щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємств в сумі 10 032 742 грн.

В строк не пізніше 30.12.2015 підприємство повинно було сплатити 10 032 742 грн. авансового внеску з податку на прибуток підприємств за грудень 2015, але не сплатило його в повному обсязі, у звязку з чим у ПАТ «Донбасенерго» виник податковий борг в сумі 7555303,18грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі №805/854/16-а, стягнута в дохід державного бюджету, зокрема, вказана податкова заборгованість ПАТ «Донбасенерго». При цьому, відповідно до ст. 257 КАС України, постановою суду були встановлені спосіб, порядок і строки виконання судового рішення: шляхом сплати позивачем в дохід державного бюджету податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 55569263,18 гри. впродовж 60 місяців із сплатою заборгованості щомісячно до третього числа місяця, починаючи з 03 червня 2016 року по 03 квітня 2021 року рівними частинами по 926154,39грн.

На підставі вказаного судового рішення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку МГУ ДФС України складений та надісланий позивачу графік погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) від 27 травня 2016 року № 805/854/16-а до рішення суду від 23 травня 2016 №805/1577/16-а.

Відповідно до встановленого порядку виконання судового рішення та Графіку погашення частина податкового боргу в сумі 926 154,39 грн. з податку на прибуток мала бути сплачена підприємством не пізніше 03.12.2016 року.

03.12.2016контролюючий орган, в якому ПАТ «Донбасенерго» перебувало на податковому обліку станом на 03.12.2016 (основне місце обліку) - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, зарахував наявну переплату з податку на прибуток позивача в рахунок розстроченого боргу по строку 03.12.2016р. у розмірі 926 154,39грн.

Разом з тим, Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС враховуючи те, що граничним строком сплати авансового платежу з податку на прибуток за грудень 2015 року є 30.12.2015р., на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на прибуток у розмірі 926 154,39грн., визначену відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. у справі №805/854/16-а, за період з 31.12.2015р. по 03.12.2016р. була нарахована пеня у розмірі 226 469,35грн.

За позицією позивача відповідачем неправомірно нарахована пеня у розмірі 60125,96грн. за період з 31.12.2015р. (наступний день після граничного строку сплати податкових зобовязань) по 29.03.2016р. та у розмірі 122920,41грн. за період з 03.06.2016р. (дата набрання законної сили рішенням суду) по 03.12.2016р. (дата фактичної сплати податкових зобовязань), а всього на суму 183 046,37грн.

Вказані обставини стали підставою звернення ПАТ «Донбасенерго» з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Щодо нарахування пені за період з 31.12.2015 по 29.03.2016р., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у відповідному періоді) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобовязання з цього податку, без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобовязань.

Як зазначено вище, ПАТ «Донбасенерго» самостійно визначило податкове зобовязання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2015 року, шляхом подання відповідної декларації до контролюючого органу. Граничний строк сплати авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2015 року 30.12.2015р.

За правилами п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на період нарахування пені) пеня нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.«а» п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату нарахування пені) при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом.

Отже, вказаною нормою права визначено час початку нарахування пені при порушенні платником податків строків сплати самостійно узгоджених податкових зобовязань.

Вказані вимоги закону відповідачем не дотримано та нараховано пеню з наступного дня граничного строку сплати податкових зобовязань з 31.12.2015р.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби неправомірна нарахована пеня в розмірі 60125,96 грн. за період з 31.12.2015 по 29.03.2016, оскільки контролюючий орган не мав права на нарахування пені на суму самостійно нарахованого але несплаченого позивачем грошового зобовязання до закінчення періоду в 90 днів, тобто до 29.03.2016 включно.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що жодних аргументів на спростування таких висновків суду першої інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.

Щодо нарахування пені у період розстрочення податкових зобовязань (за період з 03.06.2016р. по 03.12.2016р.), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

У ст.31 Податкового кодексу України зазначено наступне: "31.1. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. 31.2. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. 31.3. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом".

При цьому, у ст.32 Податкового кодексу України зазначено наступне: "32.1. Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. 32.2. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. 32.3. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку".

Отже, податкове законодавство передбачає можливість зміну строку сплати податкових зобовязань і така зміна може мати місце у формі відстрочки або розстрочки.

Як зазначено вище, на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі №805/854/16-а (набрала законної сили 03.06.2016р.) Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку МГУ ДФС України складений графік погашення розстрочених (відстрочених) від 27 травня 2016 року № 805/854/16-а (т.2 а.с.117). Відповідно до встановленого порядку виконання судового рішення та Графіку погашення частина податкового боргу в сумі 926 154,39 грн. з податку на прибуток мала бути сплачена підприємством не пізніше 03.12.2016 року.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 751/28881, підставами для розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань або податкового боргу є, окрім відповідного рішення контролюючого органу та договору про розстрочення (відстрочення), також рішення суду, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 1 глави 3 розділу VI Порядку обліку, при нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в інтегрованій картці платника відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобовязання, визначеного у поданій ним звітності).

Отже, згідно з Порядком обліку, Відповідач 1 мав право нарахувати пеню за період з 30.03.2016 (з 91-го дня) по 02.06.2016 (до дати надання розстрочення) в сумі 43 422,98 грн. Проте фактично нарахував пеню в сумі 226 469,35 грн. за період з 31.12.2015 по 03.12.2016.

Таким чином, враховуючи те, що контролюючим органом розстрочена сплата податкових зобовязань, тобто фактично змінено строки сплати податкових зобовязань, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність нарахування контролюючим органом пені за період з 03.06.2016р. по 03.12.2016р.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про те, що пеня, як фінансова санкція, застосовується у будь-якому випадку порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань, оскільки такі доводи суперечать Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за №751/28881.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі №808/771/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з 21.12.2017р. та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21.12.2017р.

Повне судове рішення складено 22.12.2017р.

Головуючий суддя:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк