Постанова № 71209523, 21.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2017 рокусправа № 808/2467/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (суддя Прасов О.О., дата складення повного тексту 13.09.2017р.) у справі №808/2467/17 за позовом Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В :

Іноземне підприємство «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0005031313 від 24.05.2017, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 9797 грн. 51 коп., у тому числі: 5895 грн. 86 коп. - за податковим зобов'язанням; 3901 грн. 65 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією;

- податкове повідомлення-рішення №0005011313 від 24.05.2017, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 979 грн. 75 коп., у тому числі: 589 грн. 58 коп. - за податковим зобов'язанням; 390 грн. 17 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією;

- податкове повідомлення-рішення №0005021313 від 24.05.2017, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неправомірність оскаржених рішень з огляду на необґрунтованість позиції контролюючого органу щодо обовязку підприємства нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із доходу, який виплачувався підприємством мобілізованому працівнику. За позицією позивача контролюючий орган помилково кваліфікує такі виплати, як нарахування та виплату працівнику заробітної плати, оскільки такі виплати є державною компенсацією мобілізованій особі середнього заробітку, і вказана компенсація не включається до загального оподатковуваного доходу платника податку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована відсутністю правових підстав для збільшення підприємству грошового зобовязання та застосування штрафних санкції з огляду на відсутність підстав для висновку про не виконання позивачем вимог податкового законодавства, в частині обовязку податкового агенту нарахувати, утримати та

своєчасно перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. При цьому, суд першої інстанції фактично погодився з позицією позивача та вказав на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо обовязку підприємства нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із доходу, який виплачувався підприємством мобілізованому працівнику, оскільки такі виплати, за своєю правовою природою, є державною компенсацією мобілізованій особі середнього заробітку, і вказана компенсація не включається до загального оподатковуваного доходу платника податку, у звязку з чим у підприємства, як податкового агенту, відсутність обовязок по нарахування (сплати до бюджету) податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами та висновками, які зроблені перевіряючими особами в акті перевірки та яким, за позицією заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки. Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що якщо роботодавець нараховує працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця у складі заробітної плати, є обєктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Таким чином, за позицією відповідача, з метою оподаткування доходів, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 26.04.2017 по 03.05.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Іноземного підприємства "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" з питань, що викладені у запереченнях (вх.№2839/10 від 12.04.2017) на Акт перевірки №203/08-01-14-03/35300916 від 07.04.2017 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт №265/08-01-14-03/35300916 від 12.05.2017 (а.с.9-50).

В акті перевірки, зокрема, зроблено висновки про порушення підприємством:

- п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.2014 №49 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 №228/25005, наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556, підприємством в звіті за формою 1 ДФ за І кв., ІІ кв., ІІІ кв., IV кв. 2015 року: - невірно відображено нарахування та виплату доходу, та податку на доходи фізичних осіб за ознакою 128 Соціальні витати з відповідних бюджетів (підпункт 165.1.1 пункту 165.1 статті 165, розділу IV Кодексу) за І кв., ІІ кв., ІІІ кв., IV кв. 2015 року та 101 Заробітна плата, нарахована (виплачена) по працівнику ОСОБА_1 (р.н.о.к. НОМЕР_1);

- п.18.1 ст.18, п.51.1 ст.51, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171 та підпунктів а, ґ п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, виплачених мобілізованому працівнику, у вигляді заробітку за період з 01.03.2015 по 31.12.2015 в загальній сумі 7220 грн. 17 коп., а саме: за березень 2015 року у сумі 596 грн. 00 коп.; за квітень 2015 року у сумі 728 грн. 31 коп.; за травень 2015 року у сумі 693 грн. 64 коп.; за червень 2015 року у сумі 693 грн. 64 коп.; за липень 2015 року у сумі 797 грн. 67 коп.; за серпень 2015 року у сумі 693 грн. 63 коп.; за вересень 2015 року у сумі 762 грн. 99 коп.; за жовтень 2015 року у сумі 728 грн. 31 коп.; за листопад 2015 року у сумі 728 грн. 31 коп.; за грудень 2015 року у сумі 797 грн. 67 коп.;

- пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.18.1 ст.18, п.51.1 ст.51, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171 та підпунктів а, ґ п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету військового збору, виплаченого мобілізованому працівнику, у вигляді заробітку за період з 01.03.2015 по 31.12.2015 в загальній сумі 721 грн. 37 коп., а саме: за березень 2015 року у сумі 58 грн. 96 коп.; за квітень 2015 року у сумі 72 грн. 83 коп.; за травень 2015 року у сумі 69 грн. 36 коп.; за червень 2015 року у сумі 69 грн. 36 коп.; за липень 2015 року у сумі 79 грн. 77 коп.; за серпень 2015 року у сумі 69 грн. 36 коп.; за вересень 2015 року у сумі 76 грн. 30 коп.; за жовтень 2015 року у сумі 72 грн. 83 коп.; за листопад 2015 року у сумі 72 грн. 83 коп.; за грудень 2015 року у сумі 79 грн. 77 коп.

Такі висновки контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, обґрунтовані наступним.

Так, проведеною перевіркою було встановлено, що підприємство здійснювало нарахування працівнику заробітку, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації. Працівник ОСОБА_1, у період з 06.03.2015 по 11.04.2016 був мобілізований на військову службу. Згідно довідки Шевченківського районного військового комісаріату від 17.03.2015 №1/167 ОСОБА_1 мобілізовано з 06.03.2015. Наказом ІП "ТД ЄПК-Запоріжжя" від 11.04.2016 №11-04/1/16К відновлено на робочому місці. Підприємством при нарахуванні заробітної плати мобілізованому працівнику ОСОБА_1, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за березень 2015 - грудень 2015 не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Також, ІП "ТД ЄПК-Запоріжжя" подано податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників за формою 1ДФ за І-ІV квартали 2015 року з недостовірними відомостями, а саме невірно відображено нарахування та виплату доходу за ознакою 128 "Соціальні виплати з відповідних бюджетів" по працівнику ОСОБА_1

За позицією контролюючого органу, підприємство, як податковий агент, було зобовязано нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір при виплаті заробітної плати працівнику ОСОБА_1

При цьому, така позиція контролюючого органу обґрунтована тим, що з метою оподаткування доходів, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

З цих підстав, контролюючий орган вказував на те, що у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заробітку працівникові, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вказаний дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб та з нього сплачується військовий збір.

На підставі акту перевірки 2017 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення рішення від 24.05.2017р.:

- №0005031313, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 9797 грн. 51 коп., у тому числі: 5895 грн. 86 коп. - за податковим зобов'язанням; 3901 грн. 65 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією;

- №0005011313, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 979 грн. 75 коп., у тому числі: 589 грн. 58 коп. - за податковим зобов'язанням; 390 грн. 17 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією;

- №0005021313, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.119 Кодексу законів про працю України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у п.3 Порядку виплати компенсації за 2014-2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом, затверджених 04.03.2015 постановою Кабінету Міністрів України №105 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу. Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Працівникам, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу за контрактом, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється не більше ніж на строк укладеного контракту.

Таким чином, працівникам призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, окрім інших встановлених Державою гарантій, компенсується із бюджету середній заробіток. Отже, правовою природою доходу, який отримує мобілізована особа, є компенсаційні виплати із державного бюджету.

Відповідно пп."и" пп.165.1.1 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно): (…) и) сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, компенсаційні виплати, які отримує мобілізована особа, не включаються до загального оподатковуваного доходу такої особи, у звязку з чим у роботодавця, як податкового агенту по відношенню до свого працівника, відсутній обовязок нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб з таких виплат.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що якщо роботодавець нараховує працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця у складі заробітної плати, є обєктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає з тих підстав, що таких обставин у цій справі встановлено не було. Навпаки, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач отримував компенсаційні виплати із бюджету для виплати їх мобілізованому працівнику, про що свідчить надана підприємством довідка (а.с.61), а також копії платіжних доручень про перерахування підприємству компенсаційних виплат (а.с.125-130).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 24.05.2017р. №0005031313, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Пп.1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки у відповідності до пп."и" пп.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПК України до загального оподатковуваного доходу не включаються компенсаційні виплати з бюджету, які отримує мобілізована особа, то у позивача був відсутній обовязок нараховувати та утримувати військовий збір з таких виплат.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 24.05.2017р., №0005011313, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з військового збору.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 24.05.2017р. №0005021313, яким до підприємства застосовані штрафні санкції у розмірі 510грн., то, як зазначено вище, підставою для його прийняття стали висновки контролюючого органу про те, що ІП "ТД ЄПК-Запоріжжя" подано податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників за формою 1ДФ за І-ІV квартали 2015 року з недостовірними відомостями, а саме невірно відображено нарахування та виплату доходу за ознакою 128 "Соціальні виплати з відповідних бюджетів" по працівнику ОСОБА_1

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про неправомірність позиції контролюючого органу щодо обовязку позивача нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з компенсаційних виплат на користь ОСОБА_1, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку і про неправомірність нарахування позивачу штрафних санкцій із зазначених вище підстав.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі №808/2467/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 21.12.2017р. та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21.12.2017р.

Повне судове рішення складено 22.12.2017р.

Головуючий суддя:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк