Рішення № 71209356, 22.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року м. Київ № 826/7723/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «КМП Фірма «Екотеп»

до

державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2016 №0009041201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМП Фірма «Екотеп» (далі – позивач/ТОВ «КМП Фірма «Екотеп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі- відповідач/ ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2016 №0009041201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що законодавчі підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у контролюючого органу відсутні, оскільки станом на момент вчинення виявленого під час перевірки порушення чинними на той момент правовими нормами було передбачено існування Порядку застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, який не було прийнято.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ « 2КМП Фірма «Екотеп» за період – жовтень 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, що реєстрація податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та /або розрахунках коригування.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 22.04.2016 №4237/26-58-12-01-39306817 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2016 №0009041201, яким до ТОВ «КМП Фірма «Екотеп» застосовано штрафні санкції у розмірі 45935,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як вбачається зі змісту акту від 22.04.2016 №4237/26-58-12-01-39306817, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, виписаних за жовтень 2015 року та зареєстрованих в порушення вимог пункту 120-1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна податкова накладна від 05.10.2015 №4, зареєстрована в ЄРПН 04.11.2015 (прострочення на 15 днів) та податкова накладна від 30.01.2015 №23, зареєстрована в ЄРПН 17.11.2015 (прострочення на 3 дні).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент формування вказаних податкових накладних, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Поряд з цим, суд акцентує увагу, що позивачем під час судового розгляду даної справи не заперечується сам факт порушення термінів реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більше того, суд враховує, що наявними у матеріалах справи доказами (досліджуваними податковими накладними та квитанціями про їхню реєстрацію) підтверджено факт несвоєчасної реєстрації останніх.

Оспорюючи податкове повідомлення-рішення від 22.04.2016 №0009041201, позивач посилається на те, що у контролюючого органу не було законодавчих підстав для застосування штрафних санкцій відносно позивача з огляду на відсутність правового механізму застосування таких санкцій.

З огляду на викладені твердження позивача, суд бере до уваги наступне.

Приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент формування вказаних податкових накладних) було передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України).

У той же час, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24.12.2015 №909-VIII (набув чинності 01.01.2016) у статті 120-1 Податкового кодексу України пункт 120-1.3 виключено.

При цьому, пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, контролюючим органам з 01.01.2016 (тобто і на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) надано право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015, без врахування застережень, які були передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «КМП Фірма «Екотеп» відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян