Постанова № 71209305, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/4562/17

Окружний адміністративний суд міст аКиєва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Лакталіс-Україна» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у непідготовлені та неподанні до відповідного органу казначейства у встановлені терміни висновку про повернення відповідних сум коштів позивачу з відповідного бюджету, зобов’язання підготувати та подати висновок до відповідного органу казначейства про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податкового зобов’язання з податку на прибуток на поточний рахунок дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» в сумі 911 650 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відмова позивачем відповідно до п.п. 43.3, 43.4 ст. 43 ПК України подано заяву про повернення коштів, проте відповідачем протиправно відмовлено у поверненні з Державного бюджету України надмірно сплаченого податкового зобов’язання з податку на прибуток на поточний рахунок позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

У зв’язку з викладеним, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Лакталіс-Україна» звернулось до Офісу великих платників податків ДФС з заявою від 29.09.2016 №253 про повернення коштів в сумі 911 650 грн з рахунку податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів на рахунок податку на доходи фізичних осіб.

Листом від 04.10.2016 №4832/10/28-10-42-01-11 Офіс великих платників податків ДФС відмовив Дочірньому підприємству «Лакталіс-Україна» у поверненні коштів рахунку податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів на рахунок податку на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені положеннями ст. 43 ПК України, відповідно до п. 43.1 якої, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.п. 43.3, 43.4 ст. 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Як визначено п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

На виконання положень ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 закріплено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України, (далі - органи ДФС), подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 р. за № 1679/28124, (далі - Порядок № 1146).

Пунктом 1 Порядку №1146 визначено, що цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів ДФС з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст.ст. 43, 102 ПК України, ч. 2 ст. 45 та ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Аналогічно положенням ПК України, у п. 5 Порядку №1146 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Згідно з п. 8 Порядку №1146, за платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених податкових платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до податкового органу із відповідною заявою; 2) встановлення податковим органом наявності факту переплати; 3) складання ним відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення заявнику надміру сплачених коштів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 24.03.2015 р. у справі № 21-3а15к, який відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги ПК України (ст. 43), що необхідні для виникнення у нього права на повернення з бюджету надміру сплачених сум грошового зобов'язання, а саме: у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств; позивач у визначений ПК України строк подав відповідачу письмову заяву, в якій просив повернути переплату та зазначив реквізити для перерахування коштів (на поточний рахунок позивача в установі банку).

З матеріалів справи вбачається, що на день подання заяви у позивача був відсутній податковий борг.

Вищенаведене свідчить, що відповідач повинен був підготувати висновок про повернення позивачу переплати у вказаній вище сумі з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові державного казначейства.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо повернення коштів (переплати) позивачу у розмірі 911 650 грн., оформлена листом від 04.10.2016 №4832/10/28-10-42-01-11 є протиправною.

Проте суд не вбачає бездіяльності відповідача щодо що полягає у непідготовлені та неподанні до відповідного органу казначейства у встановлені терміни висновку про повернення відповідних сум коштів позивачу з відповідного бюджету, оскільки відповідачем відмовлено позивачу у поверненні вказаних коштів.

В даному випадку належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є зобов'язання відповідача надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення позивачу відповідних сум коштів із відповідного бюджету. За переконанням суду, вказаний спосіб відновлення порушеного права позивача відповідає способам захисту порушених прав та інтересів, що визначені у ст. 162 КАС України та узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 01.03.2016 р. у справі № 21-3669а.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково позов.

2. Вийти за межі позовних вимог визнати протиправною відмову Офісу великих платників податків ДФС оформлену листом від 04.10.2016 №4832/10/28-10-42-01-11 щодо повернення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» (код ЄДРПОУ 25593656) суми надміру сплаченого грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 911 650 грн.

3. Зобов’язати Офіс великих платників податків ДФС підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податкового зобов’язання з податку на прибуток на поточний рахунок дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» (код ЄДРПОУ 25593656) в сумі 911 650 грн. (дев’ятсот одинадцять тисяч шістсот п’ятдесят) .

4. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Суддя В.І. Келеберда