Постанова № 71209131, 17.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2017 року 16:36 № 826/11636/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ІННОВЕЙШН" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009871207/26-15-12-07-20 за участю

від позивача: Давиденко Ю.М., Пойда О.Г.,

від відповідача: Шпінь В.І.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 жовтян 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ІННОВЕЙШН" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009871207/26-15-12-07-20.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно нараховано штрафні санкції за не своєчасну реєстрацію податкової накладної у єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки несвоєчасна реєстрація податкової накладної відбулась не з вини товариства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.10.2017року.

В судове засідання 17.10.2017 року з'явились представник позивача та представник відповідача.

Представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представником відповідача щодо задоволення позову заперечено, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «СМАРТ ІННОВЕЙШН» за січень-травень 2017 року. За результатами перевірки складено Акт від 01.08.2017 року № 3430/26-15-12-07/20/40688647 (надалі - Акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «СМАРТ ІННОВЕЙШН» допущено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №3 від 10.05.2017року, яку зареєстровано в ЄРПН 01.06.2017 року із затримкою на 1 день.

Не погодившись із висновками викладеними в Акті перевірки ТОВ «СМАРТ ІННОВЕЙШН» подано до ГУ ДФС у м. Києві письмової заперечення.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 28.08.2017 року за №26521/10/26-15-12-07-14 висновки Акту перевірки залишено без змін.

У зв'язку із встановленням зазначених порушень Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві 28.08.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0009071201, яким на позивача накладено штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 127 940,00грн., в тому числі 3 148,64грн. за затримку реєстрації податкових накладних на 15 днів і менше, та 124 791,42грн за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів.

Позивач вважає винесення податкового повідомлення-рішення протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (а саме ДФС України), в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, п. 201.10 ст. 200 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Аналіз викладеного свідчить про наявність обов'язку у платника податків скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрації податкової накладної має бути здійснена не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 120 1.1 ст. 120 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Тобто, у разі порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до останнього застосовується штраф у відсоткову розмірі від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування в залежності від часового проміжку порушення терміну такої реєстрації.

Як вбачається із наданих суду доказів, ТОВ «СМАРТ ІННОВЕЙШН» 10.05.2017 року складено податкову накладну № 3 на загальну суму 8 799 301,27в тому числі ПДВ на суму 1 466 550,21грн.(надалі - податкова накладна).

Податкову накладу зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.06.2017 року із порушенням терміну реєстрації податкових накладних на 1 день. Однак, як зазначено позивачем, несвоєчасна реєстрація податкової накладної відбулась з вини податкового органу

Положеннями п.п. 1, 2, 5 - 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок) встановлено, що подання податкової накладної ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Постачальник (продавець) складає податкову накладну у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у визначеному порядку.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є наявність помилок під час заповнення податкової накладної. А саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Зі змісту наведених норм Порядку вбачається, що перелік причин відмов у прийнятті податкової накладної є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, рішення щодо прийняття або відмови у прийнятті податкової накладної приймається за фактом подання платника податку електронних податкових накладних у встановленому порядку, а саме визначеного п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 233. Відповідні електронні квитанції про неприйняття податкових накладних формуються та надсилаються платникам податків виключно з центрального рівня ДФС України, який як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде Єдиний реєстр податкових накладних.

Судом встановлено, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві 16.09.2016 року укладено Договір № 160920161 про визнання електронних документів.

Відповідно до пункту 1 Договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригінал.

Як вбачається із наданих суду копій електронних квитанцій, позивачем 19.05.2017 року направлено податкову накладну до Єдиного реєстру податкових накладних. У реєстрації податкової накладеної відмовлено, з причин : «Порушено вимоги інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, Затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008р. № 233, а саме - Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів».

Повторно, для реєстрації у ЄРПН, податкову накладну до ДФС позивачем направлено 22.05.2017року та 31.05.2017року. Податкову накладну № 3 від 10.05.2017року повторно не прийнято, з аналогічних підстав.

В подальшому, а саме 01.06.2017 року податкову накладну зареєстровано у ЄРПН..

Судом встановлено, що позивачем з метою уникнення допущень порушень податкового законодавства 22.05.2017 року здійснено спробу укладення нового договору про визнання електронних документів. Відповідно до квитанції №1 від 22.05.2017 року Договір від 22.05.2017 року не прийнято, оскільки чинний Договір від 16.09.2016року №160920161.

Крім того, судом встановлено, що товариство 22.05.2017 року та 26.05.2017 року зверталось до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС м. Києва та ГУ ДФС у м. Києві з Листами про надання роз'яснень щодо причин не реєстрації податкових накладних у ЄРПН. При цьому відповідей контролюючими органами не надано.

Представник відповідача, у судовому засіданні не зміг пояснити з яких причин податкову накладну не зареєстровано у ЄРПН 19.05.2017року чи 22.05.2017 року, а лише 01.06.2017року, при цьому зазначивши, що ведення ЄРПН забезпечується Державною фіскальною службою України. У зв'язку із чим товариству слід оскаржити дії ДФС України.

Доводи відповідача щодо неналежного вибору позивачем способу захисту порушених прав є безпідставними, оскільки предметом розгляду у даній справі є підтвердження чи спростування правомірності винесення Головним управлінням ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення.

З аналізу наведених обставин справи вбачається, що хоча реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснено із пропуском строку встановленого нормами податкового законодавства, одна не з вини суб'єкта господарювання, при цьому позивачем вжито усіх можливих заходів для недопущення порушень строку реєстрації податкової накладено.

Враховуючи, що судом не встановлено вини ТОВ "СМАРТ ІННОВЕЙШН" у порушення строку реєстрації податкової накладеної №3 від 10.05.2017 року, податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 року № 0009871207/26-15-12-07-20 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ІННОВЕЙШН" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 року № 0009871207/26-15-12-07-20.

3. Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ІННОВЕЙШН" понесені товариством судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2199,83грн. (дві тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень 83 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук