Рішення № 71209129, 18.12.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року м.Чернігів Справа № 825/1849/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради до Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про визнання протиправними дій, протиправними наказу і припису та їх скасування,

У С Т А Н О В И В:

14.11.2017 Комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради (далі КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР) звернулось до суду з адміністративним позовом до Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_2, Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Чернігівській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР, проведеної з 11.10.2017 по 13.10.2017 на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області та направлення на перевірку від 25.09.2017 №№ 640; визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про проведення планової перевірки КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР від 25.09.2017 № 640 та припис від 13.10.2017 № 194/04.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що дії Державної екологічної інспекції в Чернігівській області щодо проведення планової перевірки є протиправними, а наказ та припис протиправним та таким, який підлягає скасуванню, оскільки: по-перше: всупереч частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадовими особами Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводилось без затвердженої та оприлюдненої на офіційному веб-сайті відповідача уніфікованої форми акту з переліком питань; по-друге: в останній день проведення планової перевірки КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР акт перевірки був підписаний двома посадовими особами органу державного нагляду, які здійснювали перевірку, а у подальшому позивачем, засобами поштового звязку, отримано аналогічний акт перевірки з підписами чотирьох перевіряючих, що, у свою чергу, свідчить про фіктивність останнього; по-третє: посадовими особами, які проводили перевірку, всупереч частини 12 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», перед початком здійснення державного нагляду (контролю) не внесено запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю). Також, зазначив, що оскільки припис від 13.10.2017 № 194/04 винесено на підстав відомостей, відображених у акті перевірки, який, на думку позивача, є протиправним, то і вищевказаний припис також є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, оскільки Державна екологічна інспекція в Чернігівській області та її посадові особи діяли у оскаржуваних правовідносинах у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 07.09.2017 Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області направлено на адресу КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.09.2017 № 04-07/2258, в якому зазначалось про проведення планової перевірки позивача у термін з 02.10.2017 по 13.10.2017 (а.с.50,114,115).

Вищевказане повідомлення отримано позивачем 08.09.2017, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» (а.с.116).

25.09.2017 начальником Державної екологічної інспекції в Чернігівській області видано наказ № 640 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР, яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 50, м. Чернігів, у термін з 02.10.2017 по 13.10.2017 (а.с.52).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, на підставі наказу від 25.09.2017 № 640 та направлення на перевірку від 25.09.2017 № 640 (а.с.51), проведено з 10 год. 00 хв. 11.10.2017 по 16 год. 00 хв. 13.10.2017 планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки складено акт від 13.10.2017 № 194/04, яким встановлено численні порушення КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР вимог чинного законодавства України (а.с.88-96). Уповноважена особа КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР від підписання акту відмовилась, у звязку з чим, останній було направлено на адресу позивача засобами поштового звязку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 17.10.2017.

Цього ж дня, з метою усунення порушень, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР, Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_2 винесено припис № 194/04, який направлено 17.10.2017 на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.97,98).

Вважаючи дії відповідачів щодо проведення планової перевірки протиправними, а наказ та припис протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V).

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду.

Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5,7 цього Закону.

Так, у відповідності до частини 1 статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового звязку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу (частина 4 статті 5 Закону № 877-V).

Згідно з частинами 1,2,5 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 Закону № 877-V, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема: внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

У свою чергу, як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось представником позивача, уповноваженому представнику КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР було пред'явлено направлення на перевірку від 25.09.2017 № 640, і надано його копію, та службове посвідчення.

Отже, уповноважений представник КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР, у відповідності до положень частини 5 статті 7 Закону № 877-V, допустив посадових осіб Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до проведення планової перевірки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.12.2010 (справа № 21-25а10) юридична особа, яка вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо неї, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.

Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки юридична особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Крім того, Вищий адміністративний суд України у постанові від 19.12.2013 № К/800/29102/13 зазначив, що позови, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав, оскільки після проведення перевірки права юридичних осіб порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Разом з тим, позивачем допущено посадових осіб Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до проведення планової перевірки та не використано свого права недопуску останніх до проведення такої перевірки.

Вищевказане у свою чергу, спростовує доводи позивача про те, що дії Державної екологічної інспекції в Чернігівській області щодо проведення планової перевірки є протиправними, а наказ протиправним та таким, який підлягає скасуванню, оскільки останнім було допущено посадових осіб Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до проведення планової перевірки дотримання КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваний наказ про проведення планової перевірки позивача за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії. У свою чергу, на день судового розгляду справи, призначений контролюючий захід вже проведено та складено за його результатами відповідний акт. Вищевказане свідчить, про той факт, що наказ Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про проведення планової перевірки від 25.09.2017 № 640 перевірки є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію.

Крім того, чинне законодавство України розрізняє два види рішення суб'єкта владних повноважень: нормативні акти та акти індивідуальної дії. Водночас, у той час як нормативні акти стосуються невизначеного кола осіб і діють протягом певного часу, акти індивідуальної дії стосуються чітко окресленого переліку осіб та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

За своєю правовою природою оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, оскільки не містить у собі загальнообов'язкових правил поведінки, а стосується лише призначення перевірки, у зв'язку з чим вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція була викладена і у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009.

Також, судом не приймаються до уваги посилання представника позивача як у адміністративному позові, так і у судовому засіданні на той факт, що, всупереч частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадовими особами Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводилось без затвердженої та оприлюдненої на офіційному веб-сайті відповідача уніфікованої форми акту з переліком питань, з огляду на наступне.

Так, частиною 15 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Водночас, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», зокрема, скасовано наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)».

Отже, дійсно на момент проведення перевірки вищевказаний наказ було скасовано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що наказом виконуючого обовязки начальника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 22.05.2017 № 49 «Про акти перевірок по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства» визначено, що до введення в дію нових уніфікованих форм актів необхідно користуватись раніше затвердженими формами актів перевірок по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства (а.с.87).

Таким чином, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області правомірно здійснювались заходи державного нагляду (контролю) стосовно КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР за попередньо установленою уніфікованою формою акту.

Крім того, суд вважає безпідставним і посилання представника позивача на той факт, що в останній день проведення планової перевірки КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР акт перевірки був підписаний двома посадовими особами органу державного нагляду, які здійснювали перевірку, а у подальшому позивачем, засобами поштового звязку, отримано аналогічний акт перевірки з підписами чотирьох перевіряючих, що, у свою чергу, свідчить про фіктивність останнього, з огляду на таке.

Так, під поняттям «фіктивність» (від лат. falsificatio) слід розуміти підлог, підробка, імітація.

Водночас, статтею 358 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

При цьому, чинним законодавством України передбачено необхідність звернення осіб, у разі виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення, до відповідних органів із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобовязаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У свою чергу, суд зазначає, що під доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, слід розуміти будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частин 1,3,4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Разом з тим, позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо подання КП «Чернігівське тролейбусне управління» до органів поліції повідомлення про вчинення кримінального правопорушення по факту фальсифікації посадовими особами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області документів (актів перевірки) та внесення останнього до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, не береться судом до уваги і посилання представника позивача на той факт, що посадовими особами, які проводили перевірку, всупереч частини 12 статті 4 Закону № 877-V, перед початком здійснення державного нагляду (контролю) не внесено запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), оскільки позивачем також не надано до суду жодних належних і допустимих доказів щодо надання уповноваженими особами КП «Чернігівське тролейбусне управління» журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) посадовим особам Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції в Чернігівській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР, наказу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області і його скасування та задоволення позовних вимог КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР у цій частині.

У свою чергу, позовна вимога КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції в Чернігівській області від 13.10.2017 № 194/04 також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до частини 7 статті 7 Закону № 877-V у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (стаття 8 Закону № 877-V).

Так, у адміністративному позові та у судовому засіданні представник позивача наголошував на той факт, що оскільки оскаржуваний припис винесено на підставі відомостей, відображених у акті перевірки, який як і сама перевірка, на думку представника позивача, є незаконними, то припис є похідним від акту перевірки і також є незаконним.

Разом з тим, суд не погоджується з вищевказаним твердженням представника позивача, оскільки дії відповідачів щодо винесення наказу на проведення перевірки та проведення планової перевірки КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР визнано судом правомірними.

Крім того, представником позивача частково були визнані порушення, відображені як у акті перевірки, так і у приписі.

Водночас, останнім не наведено у судовому засіданні жодних обставин та не надано до суду жодних доказів щодо відсутності у КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР, виявлених плановою перевіркою Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, порушень вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) «Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...».

Вирішуючи питання стосовно застосування частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява № 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради у повному обсязі.

Керуючись статтями 168, 241,243,244-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради - відмовити повністю.

У відповідності до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду виготовлено -22.12.2017.

Суддя В.В. Падій