Постанова № 71208987, 13.12.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року справа № 823/1425/17

16 год. 10 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до фермерського господарства «Бірюк» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2017 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі позивач) з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих фермерське господарство «Бірюк» (далі відповідач) податкового боргу в сумі 84498 грн. 78 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив узгоджені зобовязання зі сплати орендної плати за земельні ділянки та зі сплати єдиного податку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Відповідач також не прибув у судове засідання, явку свого представника не забезпечив з невідомих причин. У письмових запереченнях поданих на адміністративний позов відповідач зазначає, що даний позов щодо стягнення з відповідача податкового боргу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відсутній публічно-правовий спір. Крім того зазначає, що податкові декларації на підставі яких у відповідача виник податковий борг скасовані відповідачем, а тому відсутні підстави для нарахування та стягнення податкового боргу в сумі 84498 грн. 78 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1. ст.147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України).

Згідно зі ст.21 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

На підставі пунктів 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п.п. 288.7. ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік відповідно до п.287.3. ст.287 ПК України, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПК України).

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 04.02.2004 (код ЄДРПОУ 32866565).

З письмових доказів у справі суд встановив, що у відповідача існує заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки, що виникла на підставі таких документів, а саме:

- відповідно декларації від 23.06.2016 відповідач визначив зобовязання зі сплати орендної плати за землю за січень-грудень 2015 року у сумі 109 722 грн. 11 коп.;

- відповідно декларації від 22.02.2016 відповідач визначив зобовязання зі сплати орендної плати за землю за вересень-листопад 2016 року у сумі 27 430 грн. 53 коп. щомісячно та 27 430 грн. 52 коп. за грудень 2016 року;

- уточнюючої податкової декларації з орендної плати за землю від 28.10.2016, якою зменшено грошове зобовязання за вересень-грудень 2016 з орендної плати за землю в загальному розмірі на суму 109 722 грн. 11 коп.;

Крім того, контролюючим органом здійснено камеральну перевірку відповідача щодо термінів подання податкової звітності, а саме декларації з сплати за землю, про що складено акт від 03.11.2016 № 516/23-13-12-019/32866565.

На підставі виявлених порушень, а саме, за несвоєчасне подання декларації зі сплати за землю, 22.11.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) у розмірі 1 020 грн.

Також, 09.11.2016 контролюючим органом проведено камеральну перевірку декларацій з плати за землю за 2016 рік фермерського господарства «Бірюк», про що складено акт

№ 527/23-13-12-019/32866565.

На підставі вказаного акту перевірки 30.11.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким відповідачу визначено грошове зобовязання в загальній сумі 49 374 грн. 92 коп., у тому числі за основним платежем в сумі 21 944 грн. 42 коп. та застосовано штрафну (фінансову) у розмірі 27 430 грн. 50 коп.

Проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 14.04.2017 № 7994/6/99-99-11-03-01-25 за наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині донарахування орендної плати за землю в сумі 5 486 грн. 11 коп. та в частині застосування штрафe в сумі 23 315 грн. 92 коп., в іншій частині податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 30.11.2016 залишено без змін.

Крім того, 05.05.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким відповідачу визначено грошове забовязання в загальній сумі 20 572 грн. 89 коп., у тому числі за основним платежем в сумі 16 458 грн. 31 коп. та застосовано штрафну (фінансову) у розмірі 4 114 грн. 58 коп.

Також у звязку з невчасною сплатою грошового зобовязання відповідачу на підставі ст. 129 ПК України за вказані вище періоди нараховано пеню в загальному розмірі 15 243 грн. 02 коп.

Отже з урахуванням часткової сплати суми грошового зобовязання в розмірі 112 000 грн., заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за земельні ділянки в загальному розмірі становить 26 739 грн. 62 коп.

Крім того, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 57 759 грн. 16 коп., що підтверджується наступними документами, а саме:

-відповідно декларації від 11.04.2016 відповідач самостійно визначив зобовязання у сумі 21 886 грн. 81 коп.;

-відповідно декларації від 07.04.2016 відповідач самостійно визначив зобовязання у сумі 365 грн. 77 коп.;

-відповідно декларації від 08.04.2016 відповідач самостійно визначив зобовязання у сумі 31 924 грн. 11 коп.

Також, за наслідками вказаної вище камеральної перевірки проведеної 03.11.2016, позивачем 22.11.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 про застосування до відповідача за кожним вказаним рішенням по 1 020 грн. штрафних (фінансових) санкцій за невчасну сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників.

23.05.2016 контролюючим органом також проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації єдиного податку четвертої групи, про що складено акт № 8/23-10-15/32866565.

За результатами встановлених порушень, а саме щодо несвоєчасності сплати самостійно визначених грошових зобовязань, 24.05.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_7 про застосування штрафу в розмірі 180 грн. 60 коп. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_8 про застосування штрафу в сумі 559 грн. 42 коп.

Пунктом 54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобовязання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абзацом 1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обовязок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд встановив, що 13.06.2016 відповідачу виставлено податкову вимогу форми Ю № 56868-23 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобовязаннями в сумі 5 450 грн. 90 коп., яка направлена відповідачу та отримана керівником відповідача ОСОБА_1, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення приєднаної до матеріалів справи.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено з матеріалів справи, фермерське господарство «Бірюк» має непогашений податковий борг перед бюджетом, який виник згідно самостійно поданих податкових декларацій та уточнюючого розрахунку.

Необхідно зазначити, що пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

У звязку із вищевикладеним, судом не береться до уваги посилання відповідача на самостійне скасування поданих до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю та декларації платника єдиного податку, а наявність самостійно визначеного відповідачем податкового зобовязання не звільняє його від обовязку сплати, що настав за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом.

Стосовно тверджень відповідача, що даний спір щодо стягнення податкового боргу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відсутній публічно-правовий спір, суд звертає увагу на таке.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України (в редакції чинній на час прийняття рішення) визначено, що справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі п.5 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам;

Підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі наведених норм, суд дійшов висновку, що податковий орган, як субєкт владних повноважень має право на звернення з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з платника податків.

Пунктом 95.2. ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Тому суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з банківських рахунків відповідача заборгованості в розмірі 84 498 грн. 78 коп.

Крім того, суд також не бере до уваги додані відповідачем до матеріалів справи докази направлення до Драбівського районного суду Черкаської області позовної заяви про оскарження податкових повідомлень-рішень, оскільки з вказаних доказів не можливо встановити, що даним позовом фермерське господарство «Бірюк» оскаржує податкові повідомлення-рішення на підставі яких виник податковий борг, що стягується в даній адміністративній справі.

Суд взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами субєкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підставі для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову.

Керуючись ст.ст. 11, 158-165, 254-256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фермерське господарство «Бірюк» (19800, Черкаська область, Драбівський район, смт. Драбів, вул. Леніна, буд. 53; код ЄДРПОУ 32866565) на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг в сумі 84 498 (вісімдесят чотири тисячі чотириста девяносто вісім) грн. 78 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель