Рішення № 71208928, 19.12.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3368/17

РІШЕННЯ

іменем України

19 грудня 2017 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участі:секретаря - Бачок О.В. позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнаня бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення всіх належних ОСОБА_1 сум заробітної плати;

- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки виплати з 01 серпня 2017 року по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним територіальним управління юстиції у Хмельницькій області порушено вимоги трудового законодавства щодо оплати його праці, оскільки не проведено остаточного розрахунку на момент звільнення з роботи.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити. Погодився, що його середньоденна заробітна плата складає 335 гривень і у відповідності до неї має проводитись виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково. Зазначив, що з відповідачем дійсно несвоєчасно провадився розрахунок, однак, з застосуванням методики розрахунку співмірності, вважає, що стягненню на користь позивача підлягає 3685,00 грн. Додатково вказав, що бездіяльності зі сторони Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області допущено не було, оскільки звернення щодо проведення відповідних виплат від позивача не надходило.

Заслухавши аргументи учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Наказом № 504/04к від 14.07.2017 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади начальника Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з 01 серпня 2017 року.

10.11.2017 позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із заявою, в якій просив надати інформацію про проведені виплати та кількість оплачених днів, провести перерахунок заробітної плати і у випадку наявності заборгованості, погасити її.

Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області надало позивачу відповідь від 04.12.2017 № 4650-2017/10.1-24-132/3313-2017, згідно з якою, позивачу належить донарахувати та виплатити 1211,24 грн, належних йому коштів.

Також за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.11.2017 та згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 30.11.2017 №2734/04ф, 06.12.2017 позивачу було виплачено належні йому у відповідності до чинного законодавства кошти в розмірі 975,06 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2605 від 05.12.2017 та Реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 05.12.2017 №1.

Таким чином, остаточна виплата всіх сум, що належали позивачу здійснено 06.12.2017.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Конституційний Суд України в Рішенні №4-рп/2012 від 22.02.2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозвязку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобовязаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Період, за який позивачу не провадився розрахунок, з 01.08.17 по 06.12.17 складає 87 днів, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідачем в період з 01.08.17 по 06.12.17 не здійснено остаточного розрахунку при звільненні позивача, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги законодавства про оплату праці, тому виплаті підлягає середній заробіток за весь час затримки.

Згідно пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Наведене відповідає правовій практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 21 січня 2012 року № 6-87цс11 та від 14 січня 2014 року № 21-395а13.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За змістом статті 245 КАС України адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, для забезпечення належного захисту порушеного права позивача та з урахуванням приписів Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", позовні вимоги в частині зобов'язання Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки виплати з 01 серпня 2017 року по день фактичного розрахунку, слід задовольнити шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2017 по 06.12.2017.

Середня заробітна плата ОСОБА_1, згідно з довідкою від 13.12.2017 року № 10.1-30/223, складає 335,00 грн, а період затримки остаточного розрахунку при звільненні з 01 серпня 2017 року по дату фактичної виплати 06 грудня 2017 року складає 87 робочих днів.

Відтак, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 01 серпня 2017 року по 06 грудня 2017 року становить 29145 грн (335 грн х 87 робочих днів).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення всіх належних ОСОБА_1 сум заробітної плати, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, також підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення всіх належних ОСОБА_1 сум заробітної плати.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ - 34838822) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 30300, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 29145 (двадцять дев'ять тисяч сто сорок п'ять) гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2017 по 06.12.2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 грудня 2017 року

Головуючий суддя /підпис/ОСОБА_3 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3