Постанова № 71208369, 12.12.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12 грудня 2017 року Справа № 814/1616/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54025

довійськової частини А 0224, пр. Героїв України, 72, м. Миколаїв, 54025

третя особаМіністерство оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168 провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини № 0224 про визнання неправомірними дій відносно вирішення питання за його рапортами про неможливість проходження військової служби за контрактом за станом здоровя та ненадання інформації про їхній розгляд; зобовязання позитивно розглянути рапорт позивача про неможливість подальшого проходження військової служби за контрактом, надати вищому керівництву висновки про можливість дострокового розірвання контракту за погіршеного стану здоровя, провести розрахунок компенсаційних виплат.

Одночасно з відкриттям провадження у справі суд залучив в якості третьої особи Міністерство оборони України.

12.12.2017 р. позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просить суд визнати неправомірними дії відповідача відносно вирішення питання за його рапортами про можливість дострокового розірвання контракту, контракт про проходження військової служби розірвати достроково з 07.08.2017 р., зобовязати відповідача провести передбачені законодавством компенсаційні виплати на час припинення дії контракту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що має підстави для дострокового розірвання контракту через стійку втрату здоровя, що підтверджено свідоцтвом про хворобу від 30.06.2016 р. № 472. На думку позивача, поняття особливого періоду є особистим субєктивним трактуванням відповідача та не відповідає чинному законодавству України.

Відповідач подав заперечення проти позову, в яких зазначає, що командування військової частини діяло в межах законодавства.

Представник третьої особи надав заперечення проти позову, в яких вказав, що підстави для розірвання контракту та звільнення позивача з військової служби за станом здоровя відсутні, оскільки позивача визнано обмежено придатним до військової служби, що не відповідає ст. 26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу". Крім того, закінчення мобілізації не припиняє існування особливого періоду, а його закінчення повязане з виданням Президентом України указу про демобілізацію.

За клопотанням представників сторін і третьої особи справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач проходить військову службу з квітня 2009 р.

21.05.2013 р. позивач підписав контракт з Міністерством оборони України про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 5 років.

За розпорядженням командира частини 30.06.2016 р. позивач пройшов медичний огляд у госпітальній військово-лікарській комісії в/ч А 2428 та отримав свідоцтво про хворобу № 472. У вказаному висновку зазначено діагноз та вказано про повязаність захворювання з проходженням військової служби. На підставі ст. 41-в графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано обмежено придатним до військової служби.

27.07.2016 р. т.в.о. начальника медичної служби військової частини звернувся до командира частини з рапортом про проходження позивачем військово-лікарської комісії та визнання його обмежено придатним до військової служби. На рапорті командиром частини проставлено резолюцію "Підлягає переведенню, якщо не висловлює бажання і надалі проходити військову службу у високомобільних військах".

02.03.2017 р. позивач звернувся до командира 6 десантно-штурмової роти з рапортом про переведення на посаду начальника майстерні взводу технічного обслуговування ремонтної роти бронетанкової техніки ремонтно-відновлювального батальйону 145 окремого ремонтно-відновлювального полку озброєння Сухопутних Військ Збройних Сил України.

30.03.2017 р. командир 79 окремої десантно-штурмової бригади підписав подання про призначення позивача на вказану вище посаду.

Листом від 12.05.2017 р. штаб командування Високомобільних десантних військ Збройних Сил України повернув без реалізації матеріали на призначення позивача, через те, що військовослужбовець подається до призначення не за фахом. Рекомендовано надати витяг з послужного списку про проходження служби за ВОС-824 або надати відношення і документи за фахом.

26.09.2017 р. і 03.10.2017 р. позивач звертався до відповідача з рапортами про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі висновку ВЛК за станом здоровя. Відповідач листом від 13.10.2017 р. повідомив про неможливість звільнення позивача з лав Збройних Сил України командуванням військової частини, однак можливість переведення до інших родів військ.

Серед підстав припинення (розірвання) контракту згідно п. б ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" за станом здоров'я передбачено на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

У той же час, відповідно до п.п. б) п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці за станом здоровя - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

Суд не погоджується з думкою позивача про відсутність у країні особливого періоду, оскільки з моменту прийняття Президентом України указу від 17.03.2014 р. "Про часткову мобілізацію" Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду.

За приписами ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

За визнанням Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" демобілізацією є комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Таким чином, закінчення періоду мобілізації не співпадає з припиненням особливого періоду, а передбачає видання Президентом України окремого указу про демобілізацію.

Згідно формулювання, наведеного в свідоцтві про хворобу від 30.06.2016 р. № 472, позивач "обмежено придатний до військової служби", однак для дострокового розірвання контракту та звільнення з військової служби необхідне формулювання "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Відтак, у позивача відсутні підстави для дострокового розірвання контракту та звільнення з військової служби, визначені ст. 26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу".

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч. 3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська