Рішення № 71208250, 21.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року Справа № 813/2803/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяГрень Н.М.,

секретар судового засіданняРедкевич О.Р.,

представники позивачаОСОБА_1,

представник відповідачаОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ера Трейд до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера Трейд» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.07.2017р.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що жодних порушень п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, про що роблено висновок в акті перевірки позивачем не допущено, оскільки товар використано в господарській діяльності шляхом його реалізації. Здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Інтертеймент Груп» у липні 2015р. на суму ПДВ 101 833,33 грн., з ТзОВ «Трест Сервіс» у вересні 2015р. на суму ПДВ 99 609,37 грн., з ТзОВ «Хорсса» у червні 2014р. на суму ПДВ 24 994,50 грн. та з ТзОВ «Універсал Люкс КБ» в листопаді 2014р. на суму ПДВ 34833,33 грн. підтверджене всіма належними первинними документами. За фактами реалізації вказаним контрагентам товару ТзОВ «Ера Трейд» отримано оплату та належним чином задекларовано податкові зобовязання з ПДВ. Збільшення сум податку спірним податковим повідомленням-рішенням є подвійним оподаткуванням, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив у їх задоволенні відмовити з підставв наведених у запереченнях на позов.

Ним, зокрема, зазначено, що доводи наведені позивачем не спростовують висновків акту перевірки. В ході перевірки не підтверджено фактів реалізації товарів відповідним контрагентам, оскільки наявна у контолюючого органу інформація свідчить про те, що такі субєкти господарювання у перевірених періодах реалізовували продукцію відмінну від придбаної у позивача; у даних контрагентів недостатньо трудових ресурсів для здійснення спірних операцій; у контрагентів відсутні транспортні засоби для транспортування товару від позивача; відсутні основні засоби для зберігання товарів; документи надані позивачем до перевірки на підтвердження господарських операцій є юридично дефектними, оскільки містять порушення при їх складанні; до перевірки не надано письмових заявок та рахунків-фактур на оплату.

Таким чином, оскільки реалізація товарів контрагентам відображеним у первинних документах не відбулась, то податкові зобовязання за цими операціями задекларовано неправомірно. Однак, відсутність товару на залишках у позивача тягне за собою обовязок застосування п.198.5 ст.198 ПК України при списанні товарних залишків. Порушення цих вимог стали підставою для збільшення позивачу податкових зобовязань з ПДВ на 261 270,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 65 317,63 грн.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 23.05.2017р. ревізорами Головного управління ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Ера Трейд» за період з 01.01.2014р. по 31.03.2017р. За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки № 965/13-01-14-12/37483962 від 12.07.2017р. На підставі цього Акту відповідачем сформовано та вручено позивачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.07.2017р., яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на 261 270,50 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 65 317,63 грн.

Із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення встановлено, що воно виненсене на підставі п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України за порушення п.187.1 ст.187, ст.198 ПК України.

У п.1 Розділу IV акту перевірки «Висновок», відповідачем зазначено, що, на думку контролюючого органу, позивач порушив п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 261270,50 грн., в тому числі за червень 2014р. на суму ПДВ 24994,50 грн.; за листопад 2014р. на суму ПДВ 34833,33 грн.; за липень 2015р. на суму ПДВ 101833,30 грн. та за вересень 2015р. на суму ПДВ 99609,37 грн.

Дослідивши матеріали перевірки, докази подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, а також оригінали документів, копії яких долучено сторонами до матеріалів справи, суд встановив, що в липні 2015р. позивачем проведено взаєморозрахунки з ТзОВ «Інтертеймент Груп» на підставі укладеного договору поставки № 27-03/15 від 27.03.2015р. За умовами цього Договору позивач поставляв вказаному контаргенту ПВХ (полівінілхлорид). Договором встановлено, що ціна поставки товару визначається в рахунках-фактурах та/або накладних на товар, що є невідємною частиною Договору. Поставка здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010р. на умовах EXW зі складу постачальника - м.Львів, вул.Курмановича, 9 або на умовах DDP склад покупця м.Львів, вул.Персенківка, 70.

За вказаною операцією позивачем виписано видаткову накладну № 148 від 06.07.2015р. про поставку полівінілхлориду S-67 в кількості 21,25 т на загальну суму 611000 грн. (в т.ч. ПДВ 101833,30 грн.), яка підписана представниками обох сторін. За даною операцією позивачем оформлено та зареєстровано податкову накладну № 6 від 06.07.2015р. На підтвердження транспортування товару покупцю до місця вказаного ним у договорі надано копію товарно-транспортної накладної № 1 від 06.07.2015р. Транспортування виконано власним транспортом позивача. Розрахунки за товар проведено повністю, а сума податкових зобовязань за вказаною операцією відображена у складі податкових зобовязань з ПДВ за липень 2015р., що підтверджено актом перевірки на сторінці 31.

У вересні 2015р. позивачем проведено взаєморозрахунки з ТзОВ «Трест Сервіс» на підставі укладеного договору поставки № 16-09/15 від 16.09.2015р. За умовами цього Договору позивач поставляв вказаному контаргенту ПВХ (полівінілхлорид). Договором встановлено, що ціна поставки товару визначається в рахунках-фактурах та/або накладних на товар, що є невідємною частиною Договору. Поставка здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010р. на умовах EXW зі складу постачальника - м.Львів, вул.Курмановича, 9 або на умовах DDP склад покупця м.Львів, вул.Персенківка, 70.

За вказаною операцією позивачем виписано видаткову накладну № 226 від 17.09.2015р. про поставку полівінілхлориду S-67 в кількості 21,25 т на загальну суму 597656,25 грн. (в т.ч. ПДВ 99609,37 грн.), яка підписана представниками обох сторін. За даною операцією позивачем оформлено податкову накладну № 21 від 16.09.2015р. На підтвердження транспортування товару покупцю до місця вказаного ним у договорі надано копію товарно-транспортної накладної № 2 від 17.09.2015р. Транспортування виконано ПП «П-Глобал». Розрахунки за товар проведено повністю, а сума податкових зобовязань за вказаною операцією відображена у складі податкових зобовязань з ПДВ за вересень 2015р., що підтверджено актом перевірки на сторінці 35.

В червні 2014р. позивачем проведено взаєморозрахунки з ТзОВ «Хорсса» на підставі укладеного договору поставки № 28-05-01/2014 від 28.05.2014р. За умовами цього Договору позивач поставляв вказаному контаргенту ПВХ (полівінілхлорид). Договором встановлено, що ціна поставки товару визначається в рахунках-фактурах та/або накладних на товар, що є невідємною частиною Договору. Поставка здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010р. на умовах EXW зі складу постачальника - м.Львів, вул.Курмановича, 9.

За вказаною операцією позивачем виписано видаткову накладну № 102 від 03.06.2014р. про поставку полівінілхлориду S-70 в кількості 8,77 т на загальну суму 149967 грн. (в т.ч. ПДВ 24994,50 грн.), яка підписана представниками обох сторін. За даною операцією позивачем оформлено і зареєстровано податкову накладну № 6 від 03.06.2014р. На підтвердження транспортування товару покупцю до місця вказаного ним у договорі надано копію товарно-транспортної накладної № 3 від 03.06.2014р. Транспортування виконано ПП ОСОБА_3 Розрахунки за товар проведено повністю, а сума податкових зобовязань за вказаною операцією відображена у складі податкових зобовязань з ПДВ за червень 2014р., що підтверджено актом перевірки на сторінці 40.

В листопаді 2014р. позивачем проведено взаєморозрахунки з ТзОВ «Універсал Люкс КБ» на підставі укладеного договору поставки № 11-11/14 від 11.11.2014р. За умовами цього Договору позивач поставляв вказаному контаргенту ПВХ (полівінілхлорид). Договором встановлено, що ціна поставки товару визначається в рахунках-фактурах та/або накладних на товар, що є невідємною частиною Договору. Поставка здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010р. на умовах EXW зі складу постачальника - м.Львів, вул.Курмановича, 9.

За вказаною операцією позивачем виписано видаткову накладну № 245 від 14.11.2014р. про поставку полівінілхлориду S-70 в кількості 10 т на загальну суму 209000 грн. (в т.ч. ПДВ 34833,33 грн.), яка підписана представниками обох сторін. За даною операцією позивачем оформлено податкові накладні № 11 від 13.11.2014р. та № 12 від 14.11.2014р. На підтвердження транспортування товару покупцю до місця вказаного ним у договорі надано копію товарно-транспортної накладної № 2 від 14.11.2015р. Транспортування виконано ПП ПП ОСОБА_4 Розрахунки за товар проведено повністю, а сума податкових зобовязань за вказаною операцією відображена у складі податкових зобовязань з ПДВ за листопад 2014р., що підтверджено актом перевірки на сторінці 49.

За результатами вивчення змісту акту перевірки судом встановлено, що контролюючим органом вказані операції визначено як нереальні з огляду на наявність у базах даних ДФС відомостей, які, на думку відповідача, свідчать про те, що наведені вище контрагенти не могли бути покупцями за договорами поставки з позивачем. При цьому, ревізорами відповідача вказано, зокрема, що на момент перевірки відсутня інформація про наявність у контрагентів позивача складських приміщень.

Оцінюючи доводи акту перевірки в цій частині, слід зазначити, що така інформація не може спростовувати дійсності господарських операцій, адже не впливає на їх зміст. Що стосується обгрунтувань нереальності з огляду на невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих ТзОВ «Інтертеймент Груп», ТзОВ «Трест Сервіс» ТзОВ «Хорсса» та ТзОВ «Універсал Люкс КБ» товарів у відповідних податкових періодах, то така невідповідність також не спростовує факту здійснення спірних операцій, а може свідчити про обставини щодо порушень при веденні податкового обліку контрагентами позивача.

Не може спростовувати факту відпуску товару і відсутність у покупців складських приміщень чи поставки товарів не за місцем реєстрації контрагентів, оскільки поставка на умовах Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс DDP «склад покупця» не передбачає обовязкової поставки на склад, як приміщення для зберігання, а передбачає поставку в місце визначене покупцем.

При оцінці доводів сторін щодо надання до перевірки неналежно оформлених товарно-транспортних накладних, а саме по поставках ТзОВ «Трест Сервіс» і ТзОВ «Хорсса», які не містять підписів одержувачів товарів, судом взято до уваги пояснення представника позивача. Ним, зокрема вказано, що перевезення в цих випадках здійснювалось не самостійно позивачем, а іншими перевізниками. Враховуючи те, що покупцями повернуто належним чином підписані видаткові накладні про отримання товарів, які супроводжували товар, і жодних претензій щодо виконання поставок від покупців не надходило, то такі недоліки слід вважати такими, що не вплинули на результати операцій. Більше того, такі помилки допущені не позивачем. Натомість, саме видаткові накладні, в контексті Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є тими первинними документами, підтверджують факти здійснення операцій з реалізації ПВХ. Адже, самі по собі товарно-транспортні накладні без оформлення відповідних видаткових накладних не можуть бути доказами приймання-передачі товарів.

У відповідності до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобовязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого звязку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - субєктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у звязку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобовязань.

Фактичні обставини справи встановлені на підставі долучених до матеріалів справи документів вказують на те, що позивачем вчинено двосторонні, оплатні, повязані із господарською діяльністю правочини з ТзОВ «Інтертеймент Груп», ТзОВ «Трест Сервіс», ТзОВ «Хорсса» та ТзОВ «Універсал Люкс КБ» щодо реалізації товару (полівінілхлорид S-67 та S-70).

За результатами вчинення правочинів, які не визнані недійсними в судовому порядку, між сторонами відбулись фінансово-господарські відносини, за наслідками яких позивач отримав дохід, щодо оподаткування якого перевіркою не встановлено жодних порушень. За цими господарськими операціями позивачем оформлено у встановленому порядку податкові накладні, податкові зобовязання за якими відображено належним чином у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди, що підтверджено в акті перевірки.

Із акту перевірки випливає, що із посиланням на факти, які свідчать про нереальність операцій із продажу товарів зазначеним вище контрагентам, контролюючий орган, із посиланням на п.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 ПК України, дійшов висновку, що позивач повинен був нарахувати собі податкові зобовязання з ПДВ у звязку із тим, що ПВХ використано в операціях, що не є господарською діяльністю, .

Як вказано на стор.63 акту перевірки, контролюючим органом на підставі п.187.1 ст.187 ПК України, зроблено висновок про те, що позивач зобовязаний був збільшити суми податкових зобовязань з ПДВ у липні 2015р. на 101 833,33 грн. отримані від ТзОВ «Інтертеймент Груп», у вересні 2015р. на 99 609,37 грн. отримані від ТзОВ «Трест Сервіс», у червні 2014р. на 24 994,50 грн. отримані від ТзОВ «Хорсса» та в листопаді 2014р. на 34 833,33 грн. отримані від ТзОВ «Універсал Люкс КБ».

Однак, згідно із п.185.1 ст.185 ПК України (в редакції чинній у перевірених періодах), обєктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У відповідності до п.86.10 ст.86 ПК України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобовязань платника.

З огляду на це, вказуючи про нереальність операцій з продажу товарів, відповідач повинен був би зменшити податкові зобовязання задекларовані позивачем за такими операціями.

Натомість, встановивши факт відображення спірних сум ПДВ в складі податкових зобовязань відповідних податкових періодів, контролюючий орган на стор.64 Акту зробив висновок про заниження податку на ті ж суми, що є подвійним оподаткуванням операцій з продажу одного і того ж товару. Адже, перевіркою не встановлено фактів залишків відповідних товарів на складі на дати їх списання за даними бухгалтерському обліку позивача.

У відповідності до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань.

Однак, оскільки позивач не занизив сум податкових зобовязань з ПДВ, то визначення їх спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

Згідно із п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобовязання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Натомість, відповідач збільшив вдвічі вже визначену позивачем суму податкового зобовязання з ПДВ, а отже будь-які правові підстави для застосування санкцій у відповідача були відсутні.

У відповідності до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені представниками сторін доводи та надані сторонами у справі докази на підтвердження правових позицій у справі дають суду підстави вважати правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення не доведеною в ході розгляду справи.

У відповідності до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами перевірки податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 27.07.2017р. суд дійшов висновку, що воно винесене необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0013351412 від 27.07.2017 року .

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера Трейд» (79069, м. Львів, вул. Городоцька, 259, код ЄДРПОУ 37483962) з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 4898 (чотири тисячі вісімсот девяносто вісім) грн. 81 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2017 року.