Рішення № 71208193, 20.12.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1866/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Басової Н.М.,

при секретарі судового засідання Солошенка П.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

позивач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі Позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі Відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому просив:

- визнати неправомірними дії/бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 19 січня 2016 року на суму 13463,22 грн.;

- зобовязати Головне управління Національної поліції в Луганській області провести нарахування та виплату Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 19 січня 2016 року в сумі 13463,22 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що з 01.04.1995 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, з 07.11.2015 в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області.

Наказом ГУНП в Луганській області №482 о/с від 25.07.2016 Позивача за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) з 29.07.2016 було звільнено зі служби в поліції з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 25 років 00 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні 28 років 11 місяців 20 днів.

Згідно довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 18.08.2016 №А/5340, Позивач в період з 07.11.2015 по 29.07.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області.

Відповідно до довідки наданої Відповідачем від 05.12.2017 №732/111/22-2017 за безпосередню участь в АТО Позивачу у період з 07.11.2015 по 31.01.2016 винагорода за безпосередню участь в АТО нарахована та виплачена не була.

Позивач вважає, що дії/бездіяльність Відповідача суперечить положенням чинного законодавства, тому порушують його права.

У відповідності з розрахунком наведеним в адміністративному позові просив стягнути на його користь з Відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за листопад 2015 року 4390,32 грн.; за грудень 2015 року 6860,00 грн.; за січень 2016 року 6860,00 грн.; загальна сума складає 13463,22 грн. (а.с.2-5).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що надав відзив (а.с.23-26).

В обґрунтування зазначив, що Позивач у позові не зазначає до якої категорії осіб зазначених в постанові КМУ від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції», наказу МОУ від 02.02.2015 №49 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції» Позивачу повинні були сплатити винагороду за участь в АТО за період з 07.11.2015 по 19.01.2016. Позивач в позові лише цитує положення КМУ від 31.01.2015 №24. Відповідач зазначає, що постановою та наказом регламентувався порядок виплати винагороди за участь в АТО міліціонерам, який не поширюється на поліцейських. Крім того, Відповідач зазначає, що Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади. В свою чергу Відповідач не отримував фінансування на виплати винагороди в спірний період. Порядок виплати винагороди за участь в АТО саме поліцейським передбачений постановою КМУ від 20.01.2016 №18 (зі змінами постанова КМУ №38 від 27.01.2016). На виконання вказаної постанови наказом МВС України від 06.04.2016 №259 була затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період під час проведення антитерористичної операції. Порядок виплати винагороди за участь в АТО в період з 07.11.2015-04.02.2016 для поліцейських був неврегульований. Таким чином, Відповідач вважає, що виплата поліцейським винагороди за участь в АТО здійснюється з 04.02.2016, а тому винагорода за участь в АТО у ГУНП в Луганській області відсутня.

Також зазначив, що у разі розповсюдження на позивача дії постанови КМУ від 31.01.2015 №24, необхідно встановити обставини чи відповідає позивач у сукупності вимогам визначеним у розділі ІІ п.5 наказу МОУ від 02.02.2015 №49.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання прибув представник відповідача, який заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити з підстав, зазначених в письмовому відзиву.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.20), надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.22).

Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а.с.6-7), у період з 01.04.1995 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07.11.2015 прийнятий на службу в Національну поліцію. 29.07.2016 звільнений з Національної поліції наказом ГУНП в Луганській області №472 о/с від 25.07.2016 (а.с.14).

Відповідно до інформації зазначено у посвідченні серії МВ №028924 від 04.02.2016 Позивач є учасником бойових дій (а.с.8).

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 18.08.2016 №А-5340 та на підставі наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 №158, 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 13.08.2016 №226дск Позивач в період з 12.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 29.07.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області. 29.07.2016 позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганській областей (а.с.10, 27-38).

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасника бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 29.12.2015 №1/І/XIII/95 Позивачу надано статус учасника бойових дій (а.с.9).

Згідно довідки про грошове забезпечення по видам доходу за період проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області від 18.12.2017 № 1093/111/22-2017 (а.с.40) за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 Позивачу нараховано грошове забезпечення:

- за листопад 2015 року (з 07.11.2015 по 30.11.2015) в сумі 5488,00 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 6860,00 грн;

- за січень 2016 року (з 01.01.2016 по 19.01.2016) в сумі 4204,52 грн.

Загальна сума грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 складає 16552,52 грн.

Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 в сумі 13463,22 грн.

Для врегулювання спірних відносин необхідно застосувати Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова № 24), яка діяла до 21.01.2016, постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова № 988) та наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», який діяв до 13.12.2016 (далі - Наказ № 499).

Пунктом 1 Постанови № 24 встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 1 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» набрав чинності 27.05.2016, до спірних правовідносин слід застосувати норми Наказу № 499.

Пунктом 3 Наказу № 499, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (аналогічні за змістом положення містяться в пункті 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, який набрав чинності 27.05.2016 (далі Порядок № 260).

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою Наказом № 499, зокрема, визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

Аналогічні за змістом положення містяться в пунктах 9, 11 Порядку № 260.

Відповідно до змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинна становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідач обґрунтовує правомірність невиплати Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період тим, що порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції поліцейським передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38). Крім того, вважає, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» регламентувався порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам, який не поширюється на поліцейських.

Суд відхиляє ці доводи відповідача з огляду на таке.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580 національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Отже, Національна поліція є правоохоронним органом. Постановою № 24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Наведеними вище наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 №158, 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 13.08.2016 №226дск та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 18.08.2016 №А-5340 від 18.08.2016 №А-5340 Позивач дійсно брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 12.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 29.07.2016 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції у Луганській області, яке є правоохоронним органом.

На підставі наведених норм законів та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що винагорода за участь в антитерористичної операції Позивачеві повинна була виплачуватися за спірний період, а саме з 07.11.2015 по 19.01.2016.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Місцезнаходженням Головного управління Національної поліції в Луганській області є м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Відповідно до Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 13, зокрема, зазначено: м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Таким чином, м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) Луганської області є населеним пунктом, на території якого з 14 квітня 2014 року здійснювалась та здійснюється по теперішній час антитерористична операція.

Відповідно до вказаних вище наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 13.08.2016 № 226дск з метою виконання службових (бойових) завдань позивач залучений та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з з 12.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 29.07.2016 (а.с.27-38).

Довідкою від 18.08.2016 № А-5340 Головне управління Національної поліції в Луганській області підтвердило, що позивач дійсно в період з 12.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 29.07.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.10).

Зазначеним підтверджується всі три складові для надання права позивачу на винагороду за безпосередню участь в АТО у вказаний період.

Відповідно до інформації зазначеної у довідці Головного управління Національної поліції в Луганській області від 05.09.2017 №27125/111/34-2017 Позивач у період з 07.11.2015 по 29.07.2016 перебував у відпустці з 11.01.2016 по 25.01.2016 та з 01.05.2016 по 18.05.2016. В період з 07.11.2015 по 29.07.2016 на лікарняному не перебував (а.с.12).

Отже, Позивачеві Відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 по 19.01.2016, загальна сума якої становить 17372,87 грн., а саме:

-за листопад 2015 року 4390,40 грн. за 24 дня безпосередньої участі в АТО (за період з 07.11.2015 по 30.11.2015);

-за грудень 2015 року 6860,00 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО (за період з 01.12.2015 по 31.12.2015);

-за січень 2016 року 1356,29 грн. за 10 днів безпосередньої участі в АТО (за період з 01.01.2016 по 10.01.2016, оскільки з 11.01.2016 по 25.01.2016 Позивач перебував у відпустці).

Всього розмір становить 12606,69 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог в частині стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, у звязку з чим вони підлягають задоволенню, однак, у зв'язку з тим, що Позивач не врахував в своєму розрахунку період перебування у відпустці з 11.01.2016 по 25.01.2016, тому розмір винагороди, що підлягає стягненню дорівнює 12606,69 грн.

Позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 19 січня 2016 року залишаються судом без задоволення через неналежність обраного позивачем у спірних правовідносинах способу захисту порушеного права.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови від 24.12.1999 № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Партизанська, будинок 16) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 94600, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: 93400, АДРЕСА_2) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 19 січня 2016 року в сумі 12606 (дванадцять тисяч шістсот шість) гривень 69 копійок, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3