Рішення № 71208182, 21.12.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1718/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, відповідно до якого просить суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 26.09.2014 по 28.02.2015, з 04.09.2015 по 07.11.2015 у загальній сумі 27 134,97 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 вищевказаний адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу у строк протягом пяти днів з дня отримання копії даної ухвали надати до суду: уточнену позовну заяву з обгрунтуванням та предявленням вимог до Головного управління Національної поліції в Луганській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії; зазначити в уточненій позовній заяві поштову адресу, номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі, другого відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії; надати копії позовної заяви (уточненої) разом з копіями всіх документів, що приєднуються до неї для другого відповідача.

11 грудня 2017 року позивачем через канцелярію суду усунуто недоліки позовної заяви, шляхом надання уточненої позовної заяви, де відповідачем зазначено головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії та предявлено позовні вимоги до останнього.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Відповідно до наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 03.06.2015 № 154, від 29.10.2015 № 302, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 21.12.2016 № 357 дск та довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 11.01.2017 № 6876, позивач в період з 26.09.2014 по 28.02.2015 та в період з 04.09.2015 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 09.12.2016 дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності.

З посиланням на п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», з врахуванням інформації та даних, викладених у довідці про грошове забезпечення, позивач зазначає, що йому безпідставно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, у розрахунку на місяць за періоди з 26.09.2014 по 28.02.2015, з 04.09.2015 по 07.11.2015 на загальну суму 27 134,97 грн. (жовтень 2014 року 4759,20, листопад 2014 року 4640,22 грн., грудень 2014 року 4589,40 грн., лютий 2015 року 672,66 грн., вересень 2015 року 5318,78 грн., жовтень 2015 року 5909,76 грн., листопад 2015 року 1181,95 грн.)

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 26.09.2014 по 28.02.2015, з 04.09.2015 по 07.11.2015 на загальну суму 27 134,97 грн. (жовтень 2014 року 4759,20, листопад 2014 року 4640,22 грн., грудень 2014 року 4589,40 грн., лютий 2015 року 672,66 грн., вересень 2015 року 5318,78 грн., жовтень 2015 року 5909,76 грн., листопад 2015 року 1181,95 грн.). Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць.

У судове засідання позивач не прибув, просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив розглядати справу без його участі та вказав, що наказом АТЦ при СБУ від 03.06.2015 № 154 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 26.09.2014 по 28.02.2015. Виплата винагороди здійснена за січень 2015 року у сумі 5591,00 грн. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 302 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 04.09.2015 по 07.11.2015.

Виплата винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», на виконання якої МВС України було розроблено наказ від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України». Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини дванадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Також, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.

На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в ОВС у період з 26.09.2014 по 28.02.2015, з 04.09.2015 по 07.11.2015 (а.с.12-14, 57-60).

ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 03.06.2015 № 154 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 26.09.2014 по 28.02.2015.

Наказом АТЦ при СБУ від 29.10.2015 № 302 був включений до складу сил та засобів які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 04.09.2015.

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 був виключений зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015 (а.с.56).

З довідок №11-1462 від 19.12.2017, №11-1461 від 19.12.2017 вбачається, що у період часу з вересня 2014 року по листопад 2015 позивач з 09.10.2015 по 21.10.2015 перебував на лікарняному, у відпустці позивач за вказаний період не перебував (а.с.62-65).

Згідно з довідками від 11.01.2017 № А-6876 позивач у період з 26.09.2014 по 28.02.2015, з 04.09.2015 по 07.11.2015 брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.11).

Відповідно до довідок № 234/111/22-2017 від 10.03.2017 та № 689/111/22-2017 від 31.08.2017 грошове забезпечення позивача становило: у вересні 2014 року 165,25 грн, у жовтні 2014 року 4759,20 грн., у листопаді 2014 року 4640,22 грн, у грудні 2014 року 2315,70 грн. (без урахування матеріальної допомоги у сумі 2273,70 грн), у лютому 2015 року 672,66 грн, у вересні 2015 року 5318,78 грн., у жовтні 2015 року 5909,76 грн., у листопаді 2015 року 1181,95 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.8, 61).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 (далі постанова № 1294) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі Постанова № 158) встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23 липня 2014 року № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2014 року за № 939/25716 (далі наказ МВС № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови № 158 та Наказу № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Оскільки позивачу у грудні 2014 року виплачено матеріальну допомогу у розмірі 2273,70 грн., які не входить до місячного грошового забезпечення, тому дані кошти не повинні входити до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в антитерористичній операції (а.с.61).

Судом встановлено, що позивача у період з 26.09.2014 по 28.02.2015, з 04.09.2015 по 07.11.2015 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області та те, що позивач у жовтні 2015 року перебував на лікарняному, кількість днів у 2014 та 2015 році перебування позивача в АТО становить: вересень 2014 року 5, жовтень 2014 року 31, листопад 2014 року 30, грудень 2014 року 31, лютий 2015 року 28, вересень 2015 року 27, жовтень 2015 року 18, листопад 2015 року - 6, тому сума стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції за 2014-2015 роки повинна складати 24 717, 59 грн., з яких:

- у вересні 2014 року - 500,00 грн (3000,00 грн (оскільки розмір грошового забезпечення становив менше 3000 грн) / 30 день = 100 грн (середньоденний розмір винагороди) х 5 відпрацьовані у ГУМВС України у Луганській області дні),

- у жовтні 2014 року 4759,20 грн (4759,20 грн / 31 день = 153,52 грн (середньоденний розмір винагороди) х 31 днів відпрацьовані у ГУМВС України у Луганській області дні),

- у листопаді 2014 року 4640,22 грн (4640,22 грн / 30 днів = 169,78 грн (середньоденний розмір винагороди) х 30 діб відпрацьовані у ГУМВС України у Луганській області дні);

- у грудні 2014 року 3000,00 грн (3000,00 грн (грошове забезпечення за грудень 2014 року без сум матеріальної допомоги) / 31 день відпрацьований у ГУМВС України у Луганській області дні);

- у лютому 2015 року 3000,00 грн. (3000,00 грн (оскільки розмір грошового забезпечення становив менше 3000 грн) / 28 день = 107,14 грн (середньоденний розмір винагороди) х 28 відпрацьовані у ГУМВС України у Луганській області дні);

- у вересні 2015 року 4786,83 грн (5318,78 грн / 30 днів = 177,29 грн (середньоденний розмір винагороди) х 27 діб відпрацьовані у ГУМВС України у Луганській області дні);

- у жовтні 2015 року 3431,34 грн (5909,76 грн / 31 днів = 190,63 грн (середньоденний розмір винагороди) х 18 діб відпрацьовані у ГУМВС України у Луганській області дні);

- у листопаді 2015 року 600,00 грн (3000 грн (оскільки розмір грошового забезпечення становив менше 3000 грн) / 30 днів = 100 грн (середньоденний розмір винагороди) х 6 діб відпрацьовані у ГУМВС України у Луганській області дні).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 про залучення позивача до участі в АТО виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, оскільки матеріалами справи, підтверджується право позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, зокрема жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, лютий 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з грошового забезпечення позивача та кількості відпрацьованих днів у спірному періоді, без урахування матеріальної допомоги.

Також, суд вважає за необхідне застосувати ч.2 ст.9 КАС України та вийти за межі позовних вимог стягнувши з відповідача винагороду за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за вересень 2014 року у сумі 500,00 грн.

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обовязком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обовязкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобовязаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Щодо посилань представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, винагорода за участь в АТО, яка має виплачуватися за весь період безпосередньої участі в АТО, є винагородою, що має постійний характер, входить до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обовязків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обовязків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій ст. 233 КЗпП, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, винагороди за участь в АТО, яка є складовою грошового забезпечення) застосовні положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не частини 5 статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з нормами Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Відповідно до вимог ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

З урахуванням наведеного та того, що позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за безпосередню участь в АТО, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме за жовтень 2014 року у розмірі 4759,20 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 122, 139, 241-250, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08592129, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: провулок Березовський, 6/34, м.Житомир) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з вересня 2014 року по листопад 2015 року у загальному розмірі 24 717, 59 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот сімнадцять гривень 59 коп.), у тому числі: за вересень 2014 року - 500,00 грн (пятсот гривень), за жовтень 2014 року 4759,20 грн (чотири тисячі сімсот пятдесят девять гривень 20 коп), за листопад 2014 року - 4640,22 грн (чотири тисячі шістсот сорок гривень 22 коп); за грудень 2014 року - 3000,00 грн (три тисячі гривень), за лютий 2015 року 3000,00 грн. (три тисячі гривень), за вересень 2015 року - 4786,83 грн (чотири тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 83 коп.), за жовтень 2015 року - 3431,34 грн (три тисячі чотириста тридцять одна гривня 34 коп), за листопад 2015 року 600,00 грн (шістсот гривень) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обовязкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, а саме: за жовтень 2014 року у розмірі 4759,20 грн. (чотири тисячі сімсот пятдесят девять гривень 20 коп) з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2