Ухвала суду № 71207992, 20.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

20 грудня 2017 року м. Київ Справа № 810/4418/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної авіаційної служби України про вжиття заходів забезпечення адміністративного

позову

Державної авіаційної служби України

до

треті особи:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТ БУД»,

2) Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

3) Києво-Святошинської районної державної адміністрації,

4) Софіївсько-Борщагівської сільської ради,

1) Служба безпеки України,

2) Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,

3) Міністерство оборони України,

4) Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро»,

5) Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни),

про

визнання незаконними та скасування дозволів, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна авіаційна служба України звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТ БУД» (далі – відповідач-1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – відповідач-2), Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі – відповідач-3), Софіївсько-Борщагівської сільської ради (далі – відповідач-4), треті особи: Служба безпеки України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерство оборони України, Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро», Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), про: визнання незаконними та скасування дозволів відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об’єкту будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5); визнання протиправною бездіяльності відповідача-3 та відповідача-4, що виявилась у погодженні об’єкта будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5), та зобов’язання їх вчинити дії щодо погодження вказаного будівництва з позивачем; визнання протиправними дій відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4, що виявились у видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об’єкту будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5); зобов’язання відповідача-1 виконати рішення Державної авіаційної служби України від 18.07.2017 № 31.

Одночасно з позовною заявою позивачем подана заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони на продовження будівельних робіт на об’єкті будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, 9 (вул. Бишівська, 3-5), а також зупинення дії дозволів на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вказаному об’єкту.

Питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі вирішується судом на час набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у новій редакції.

Відповідно до частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017), зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням певних особливостей, що наведені у цьому розділі.

Так, щодо заяв і скарг, які подані до набрання чинності новою редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, пункт 12 частини першої цього розділу передбачає їх розгляд за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом враховано, що дана заява надіслана позивачем на адресу суду 14.12.2017 за допомогою засобів поштового зв`язку, тобто до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд при вирішенні питання щодо порядку вжиття заходів забезпечення позову керується чинними на момент розгляду заяви позивача процесуальними нормами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на те, що в силу вимог частин першої та третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а виключно у виняткових випадках – у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб у встановлений судом строк, судом прийнято рішення про розгляд заяви позивача в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб’єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач – суб’єкт владних повноважень посилається на те, що самочинне будівництво на вказаному вище об’єкті унеможливлює здійснення ним належного контролю з питань забезпечення безпеки авіації, а для відновлення порушеного права необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Водночас, жодних доказів на підтвердження наведених вище обставин позивачем не надано, обґрунтованих підстав та доводів, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи, не наведено.

Суд також констатує, що задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на продовження будівництва вказаного об’єкту до вирішення спору по суті не є співмірним із наслідками вжиття таких заходів по відношенню до невизначеного кола заінтересованих осіб, що у свою чергу не відповідає меті правового інституту забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державної авіаційної служби України про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, – відмовити.

2. Копію ухвали надіслати Державній авіаційній службі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Харченко С.В.