Ухвала суду № 71207280, 30.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/6760/17

760/26116/17

УХВАЛА

іменем україни

30 листопада 2017 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 55 795,02 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів шляхом пред'явлення позову, який має відповідати вимогам ст. 119 ЦПК і повинен містити в собі:

- найменування суду, до якого подається заява; - ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; - зміст позовних вимог; - ціну позову щодо вимог майнового характеру; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, - наявність підстав для звільнення від доказування; - перелік документів, що додаються до заяви.

Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.

За твердженням позивача факт його перебування у трудових відносинах з відповідачем та наявність в останнього заборгованості по виплаті позивачу заробітної плати встановлене рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16.08.2016, копія якого була додана до позовної заяви.

Проте аналіз тексту рішення, яке міститься в матеріалах позовної заяви не дає суду можливості дійти висновку, що безпосередньо сам позивач був учасником справи в якій 16.08.2016 Солом'янським районним судом м. Києва було винесено рішення. Адже особа позивача в дананому тексті не персоніфікована, що позбавляє суд можливості ідентифікувати її як ОСОБА_2 та відповідно погодитись з твердженнями позивача стосовно підстав застосування ст..61 ЦПК України.

Крім того, позивач вказує як підставу звернення з відповідним позовом до суду, не виконання відповідачем рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16.08.2016 через відсутність грошових коштів, що призвело до продовження порушень прав позивача з боку відповідача.

Проте посилаючись на цю обставину в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем в супереч імперативних вимог ст..119 ЦПК України не зазначено жодного доказу на її підтвердження, зокрема розрахунку наявної у відповідача перед позивачем заборгованості державним виконавцем після звернення рішення до виконання в примусовому порядку, виписок з особового рахунку позивача, письмових звернень позивача до відповідача з вимогою про виконання рішення суду в добровільному порядку та письмова відмова останнього, тощо.

Одночасно суд звертає увагу позивача на положення п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" №14 від 23.12.2011 встановлено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року N108/95-ВР "Про оплату праці", Закон України від 19 жовтня 2000 року N2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").

Відтак суд вважає за необхідне довести до відома позивача, що дотримання вимог ст.ст.119,120 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням виправлення зазначеним судом недоліків.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Букіна