Рішення № 71202723, 12.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/18976/17

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»простягнення 6319 грн. 50 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М. - представник за довіреністю № 17/01 від 03.01.2017;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 6319 грн. 50 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3933401, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 порушено провадження у справі № 910/18976/17, розгляд справи призначено на 28.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

11.12.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами розрахунку вартості страхового відшкодування за Полісом АІ/3933401, яке підлягає виплаті відповідачем, так як розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, повинен здійснюватися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу вказаного транспортного засобу, так як строк експлуатації автомобіля перевищує 7 років. Однак, розмір страхового відшкодування позивачем було визначено без врахування коефіцієнта фізичного зносу. Крім того, відповідач вказав на те, що позивачем було надано відповідачу лише копію рахунку та акту виконаних робіт, які, на думку відповідача, не можуть вважатися оцінкою завданих збитків в розумінні положень ст.ст. 22, 29 та 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2017 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103044543714.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 12.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 77598505, виданої 10 ротою 2 батальйону УПС МВС у м. Києві (вих. № 41/11/13252 від 09.12.2015), та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2015 у справі № 761/37482/15-п (провадження № 3/761/6411/2015), яка набрала законної сили 05.01.2016, встановлено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мерседес, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20.07.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного комплексного автострахування № 06/0678553/1012/15, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Тойота, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 25 Договору добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015 строк його дії встановлено з 21.07.2015 по 20.07.2016.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку № ВДиС-0024298 від 23.10.2015, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада», вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, становить 6319 грн. 50 коп.

Згідно з актом виконаних робіт № ВДИСА-000376 від 15.01.2016, складеним замовником та виконавцем робіт, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, становить 6319 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що роботи, наведені в акті виконаних робіт № ВДИСА-000376 від 15.01.2016, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній Довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, яка сталась 21.10.2015, Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 77598505, виданій 10 ротою 2 батальйону УПС МВС у м. Києві (вих. № 41/11/13252 від 09.12.2015).

Відповідно до Страхового акту 1 № НОМЕР_3 від 14.12.2015, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015 становить 6139 грн. 50 коп.

Відповідно до Страхового акту 2 № НОМЕР_3 від 04.01.2016, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015 становить 180 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що 28.12.2015 позивач здійснив виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015 у розмірі 6139 грн. 50 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада», що підтверджується платіжним дорученням № 005489 від 28.12.2015, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Також, судом встановлено, що 13.01.2016 позивач здійснив виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015 у розмірі 180 грн. 00 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада», що підтверджується платіжним дорученням № 0001041 від 13.01.2016, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування, виплаченого позивачем за Договором добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015, становить 6319 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3933401 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до Витягу з бази даних МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/3933401, яка була отримана відповідачем 04.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103254550950.

Однак, станом на дату розгляду справи у суді, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/3933401.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3933401, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/3933401).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2007, з огляду на що, враховуючи дату ДТП (21.10.2015), суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визначення величини коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1.

11.12.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами розрахунку вартості страхового відшкодування за Полісом АІ/3933401, яке підлягає виплаті відповідачем, так як розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, повинен здійснюватися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу вказаного транспортного засобу, так як строк експлуатації автомобіля перевищує 7 років. Однак, розмір страхового відшкодування позивачем було визначено без врахування коефіцієнта фізичного зносу.

Суд вважає обґрунтованими твердження відповідача щодо наявності підстав для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Водночас, суд зазначає, що згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, заперечуючи щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, та вказуючи, що вартість вказаного транспортного засобу повинна визначатися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, відповідач повинен довести суду належними та допустимими доказами (зокрема, висновком/звітом суб'єкта оціночної діяльності) розмір коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1.

Відповідачем не надано суду належного та допустимого доказу, яким визначено величину фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, та яким, зокрема, може бути звіт/висновок, калькуляція, складені суб'єктом оціночної діяльності, аварійним комісаром.

Суд зазначає, що тягар доведення як наявності коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, так і його величини покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не було надано суду доказів визначення величини коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1.

При цьому, відповідачем не було заявлено клопотань про призначення у справі судової експертизи.

За таких обставин, суд приймає у якості належного та допустимого доказу визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, саме акт виконаних робіт № ВДИСА-000376 від 15.01.2016, складений СТО (Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада») та страхувальником за Договором добровільного страхування № 06/0678553/1012/15 від 20.07.2015, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, становить 6319 грн. 50 коп., з урахуванням встановленого судом причинно-наслідкового зв'язку між тими роботами, що вказані в акті та пошкодженнями автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній Довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, яка сталась 21.10.2015, та Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 77598505, виданій 10 ротою 2 батальйону УПС МВС у м. Києві (вих. № 41/11/13252 від 09.12.2015).

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3933401 становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3933401 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 6319 грн. 50 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1 (6319 грн. 50 коп.), беручи до уваги ліміт франшизу за Полісом АІ/3933401 у сумі 0 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 6319 (шість тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 50 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується тверджень відповідача, викладених у письмових поясненнях, що позивачем було надано відповідачу лише копію рахунку та акту виконаних робіт, які, на думку відповідача, не можуть вважатися оцінкою завданих збитків в розумінні положень ст.ст. 22, 29 та 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд зазначає, що звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який визначає можливу, а не реальну вартість відновлювального ремонту автомобіля.

При цьому, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що грошова сума, яка підлягає стягненню з відповідача за Полісом АІ/3933401 визначається відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Полісу АІ/3933401, в тому числі з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

Однак, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами величини коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1.

Крім того, норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

При цьому, суд зазначає, що позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний взагалі звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування (в тому числі надсилати копії документів, на підставі яких позивачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування, та які свідчать про вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу), та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 3-165гс14.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код: 23510137) страхове відшкодування у розмірі 6319 (шість тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 21.12.2017

Суддя І.М. Отрош