Постанова № 71202297, 14.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2017 справа №905/123/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: за участю представників сторін: від апелянта від позивача від відповідача від третьої особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не зявилися; не зявилися; не зявилися; не зявилися; розглянувши апеляційну скаргу Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від18.10.2017 у справі№ 905/123/15 (суддя Ю.О.Паляниця)за позовом до відповідача про Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Маріуполь, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія", м. Донецьк витребування майна із чужого незаконного володіння за зустрічним позовом до відповідача про та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до відповідачівТовариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія", м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Маріуполь, Донецька область відшкодування збитків в сумі 12000 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ОСОБА_4", м.Київ 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Маріуполь, Донецька область 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія", м. Донецьк про за скаргою на діївизнання договору зберігання б/н від 03.06.2014 року недійсним та витребування майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ОСОБА_4", м.Київ Приморського відділу держаної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2017 року у справі №905/123/15 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ОСОБА_4" (далі за текстом ТОВ "Райффайзен ОСОБА_4") задоволено; визнано неправомірними дії заступника начальника Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі за текстом Приморський ВДВС м. Маріуполя) ОСОБА_5; визнано недійсною постанову заступника начальника Приморського ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017 року №51087298.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Приморський ВДВС м. Маріуполя, який просить ухвалу господарського суду Донецької області від 18.10.2017 року у справі №905/123/15 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги ТОВ "Райффайзен ОСОБА_4" відмовити.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду Донецької області прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судом невірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення спору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2017 року для розгляду апеляційної скарги визначено склад суду: ОСОБА_1 головуючий (суддя-доповідач), судді Будко Н.В., Геза Т.Д.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду 05.12.2017 року порушено апеляційне провадження у справі №905/123/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2017 року о 10 год. 40 хв.

14.12.2017 року через канцелярію суду від ТОВ "Райффайзен ОСОБА_4" надійшов відзив, у якому представник третьої особи заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники апелянта (ДВС), ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", ТОВ "Торг-Строй Компанія", ТОВ "Райффайзен ОСОБА_4" у судове засідання 14.12.2017 року не з'явились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася судом обовязковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї ст. передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення апелянта, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 01.12.2015 року

-у задоволенні первісного позову ТОВ Шляхове будівництво Альтком до ТОВ Торг-Строй Компанія відмовлено;

-в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ Торг-Строй Компанія до ТОВ Шляхове будівництво Альтком про відшкодування збитків в сумі 12000 грн відмовлено;

-стягнуто з ТОВ Торг-Строй Компанія на користь державного бюджету 1218 грн витрат з оплати судового збору;

-провадження по справі в частині визнання договору зберігання б/н від 03.06.2014 року недійсним за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ Райффайзен ОСОБА_4 припинено;

-позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ Райффайзен ОСОБА_4 в частині витребування майна з незаконного володіння ТОВ Шляхове будівництво Альтком задоволено повністю;

-витребувано з незаконного володіння ТОВ Шляхове будівництво Альтком на користь ТОВ Райффайзен ОСОБА_4 майно автогудронатор MASSENZA36U на базі КРАЗ 65053-0000300 кузов Y7A65053070806188, державний номер НОМЕР_1;

-стягнуто з ТОВ Шляхове будівництво Альтком на користь ТОВ Райффайзен ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн;

-у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ Райффайзен ОСОБА_4 в частині витребування майна з незаконного володіння ТОВ Торг-Строй Компанія відмовлено.

05.02.2016 року у відповідності до вимог ст. 116 ГПК України господарським судом Донецької області видані відповідні накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2015 року у справі №905/123/15.

16.05.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51087298.

02.06.2016 року державним виконавцем здійснено перевірку виконання виконавчого провадження №51087298, відповідно до якої складено акт державного виконавця у тексті якого зазначено, що рішення суду боржником у строк для добровільного виконання не виконано.

02.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу №51087298.

14.06.2016 року державним виконавцем здійснено повторну перевірку виконання виконавчого провадження №51087298, відповідно до якої складено акт державного виконавця у тексті якого зазначено, що рішення суду боржником у строк для добровільного виконання не виконано.

14.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу №51087298.

01.03.2017 року за №121 до Приморського ВП ГУНП в Донецькій області надіслано подання про притягнення до кримінальної відповідальності керівництва ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

07.07.2017 року державним виконавцем винесено постанову №51087298 про закінчення виконавчого провадження, у звязку із тим, що рішення не може бути виконано без участі боржника, оскільки майно яке необхідно передати заявнику не належить боржнику, а належить ТОВ "Райффайзенг ОСОБА_4", з посиланням на ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись із винесеною державним виконавцем постановою, ТОВ "Райффайзен ОСОБА_4" вважає, що дії Приморського ВДВС м. Маріуполя порушують законні права та інтереси підприємства, як стягувача, оскільки не вчинено жодних дій, які були направленні на пошук чи виявлення вказаного майна автогудонатор MASSENZA36U на базі КРАЗ 65053-0000300 кузов Y7A65053070806188, державний номер НОМЕР_1, яке підлягає поверненню згідно судового наказу, що, в свою чергу, призвело до невиконання рішення суду та, як наслідок, до грубого порушення прав стягувача у цій справі, у звязку з чим, він звернувся до суду із відповідною скаргою, в якій просить:

- визнати дії заступника начальника відділу Приморського ВДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 неправомірними;

- скасувати постанову заступника начальника відділу Приморського ВДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження №51087298 від 07.07.2017 року.

Місцевий господарський суд розглянувши матеріали скарги ТОВ "Райффайзен ОСОБА_4" визнав дії заступника начальника Приморського ВДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 неправомірними та визнав недійсною постанову заступника начальника Приморського ВДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017 року за №51087298.

Колегія Донецького апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду першої інстанції підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За змістом ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

Законом України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються, насамперед, Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом №512/5 від 02.04.2012 року Міністерства юстиції України.

Норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України "Про виконавче провадження", а самі виконавчі дії здійснюються відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом №512/5 від 02.04.2012 року Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 1212 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999 року заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно зі ст.10 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016 року заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією (ч.ч.2, 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016 року).

За приписами п.п.22-24 розділу VIII Порядок звернення стягнення на майно боржника Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом №512/5 від 02.04.2012 року Міністерства юстиції України, передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк за участю сторін виконавчого провадження. У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону, якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин. Виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписується виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2016 року щодо виконання наказу №905/123/15 від 05.02.2016 року була прийнята на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" (№606-ХІV).

Зазначеною постановою було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №905/123/515 виданого 05.02.2016 року господарським судом Донецької області "Про витребування з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на користь ТОВ "Райффайзен ОСОБА_6" автогудонатор MASSENZA36U на базі КРАЗ 65053-0000300 кузов Y7A65053070806188, державний номер НОМЕР_1.

Пунктом 2 зазначеної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення протягом 7 днів з моменту винесення постанови.

В цій же постанові зазначено, що при не виконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання його відбудеться в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

02.06.2016 року та 14.06.2016 року, відповідно, державним виконавцем складено акти у м. Маріуполь в яких зазначено, що зобовязання ТОВ "Альтком" повернути майно до ТОВ "Райфайзен ОСОБА_6" не виконано.

Судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу, що в зазначених актах йде посилання на проведення перевірки по зведеному виконавчому провадженню (ВП 52923239) щодо перевірки ТОВ "Альтком", в той час як боржником є саме ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

02.06.2016 та 14.06.2016 року в рамках виконавчого провадження саме ВП №51087298 винесено постанови про накладання штрафу на боржника ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" за невиконання вимог державного виконавця та невиконання рішення суду.

07.07.2017 року в рамках виконавчого провадження ВП №51087298 виноситься постанова з посиланням на ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII) про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 63 зазначеного Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу та у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, Закон України "Про виконавче провадження" зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що наказ про витребуванням спірного майна від ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на користь ТОВ "Райффайзен ОСОБА_6" можливо виконати без участі представників боржника, оскільки у даному випадку, згідно судового рішення у справі №905/123/15 та виданого на його виконання наказу, спірне майно автогудонатор MASSENZA36U на базі КРАЗ 65053-0000300 кузов Y7A65053070806188, державний номер НОМЕР_1 повинно бути витребувано у відповідача на користь позивача.

Рішення про зобовязання відповідача передати спірне майно позивачу не приймалося.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа з посиланням на ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні, оскільки судовим рішенням у справі №905/123/15 від 01.12.2015 року у першого відповідача було витребувано спірне майно з незаконного володіння, а не зобовязано відповідача передати це майно третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Тобто мова, йде про передачу стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі. Ці дії відповідно до п.п. 22-24 Інструкції можуть бути виконано і без участі боржника.

Тому, посилання апелянта на неможливість виконання рішення без участі боржника у звязку з тим, що спірне майно необхідно передати ТОВ "Райффайзен ОСОБА_6" не належить ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", а належить стягувачу є безпідставними та свідчать про ухилення державного виконавця від виконання рішення суду.

Будь-яких інших доказів вчинення державним виконавцем дій з примусового виконання розглядуваного наказу Приморським ВДВС м. Маріуполя матеріали справи не містять. Свідчень того, що державним виконавцем виконувались вимоги, зокрема, ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 року суду не надано.

З наведеного вбачається, що державний виконавець взагалі не приступав до виконання рішення в примусовому порядку.

При цьому, 07.07.2017 року заступником начальника Приморського ВДВС м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №905/123/15 від 05.02.2016 року, про що винесено відповідну постанову.

В матеріалах справи відсутні докази того, що у ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" відсутнє спірне майно, яке підлягає витребуванню на користь ТОВ "Райффайзен ОСОБА_6". Доказів вчинення належних виконавчих дій органом ДВС до суду не надано. У чому полягає неможливість виконання рішення суду без участі боржника державним виконавцем не обґрунтовано.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення скарги ТОВ "Райффайзен ОСОБА_4", визнання неправомірними дій заступника начальника Приморського ВДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 та визнання недійсною постанову заступника начальника Приморського ВДВС м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2017 року за №51087298.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 18.10.2017 року у справі №905/123/15 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 1212 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області, на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.10.2017 року у справі №905/123/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.10.2017 року у справі №905/123/15 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_3