Ухвала суду № 71201693, 22.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.12.2017

Справа № 910/23199/17

За заявою Приватного підприємства «Сімко»

особа, щодо якої заявник просить вжити заходи для забезпечення позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Ван-Транс»

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства «Сімко» про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходів по забезпеченню позову на накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42/44 та на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26004056120694 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 380775.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначає заявник у поданій ним заяві, 09.11.2017 між ТОВ «Авто-Ван-Транс», як експедитором, та ПП «Сімко», як перевізник, був укладений Договір № 41 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, на виконання якого, ПП «Сімко» було здійснено перевезення за маршрутом м. Рига (Латвія) до м. Дніпро (Україна), вартість якого склала 52 519,50 грн.

Обґрунтовуючи власну заяву про забезпечення позову, заявник зазначає про відсутність ТОВ «Авто-Ван-Транс» за місцем реєстрації, про що свідчить повернення поштової кореспонденції та надання останнім гарантійного листа, у якому ТОВ «Авто-Ван-Транс» гарантувало оплату 20.12.2017, проте у визначений строк, оплату не здійснило, що свідчить про вчинення ТОВ «Авто-Ван-Транс» дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги, у зв’язку з чим існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а отже за доводами заявника є підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42/44 та на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26004056120694 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 380775.

Разом з тим, зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання ТОВ «Авто-Вант-Транс» можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи представника ПП «Сімко» в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Більше того, будь-яких доказів на підтвердження належності всього майна за адресою: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42/44, на яке заявник просить накласти арешт, саме ТОВ «Авто-Ван-Транс», заявником до заяви не додано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи зі змісту заяви ПП «Сімко» та доказів, наявних у матеріалах доданих до заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви ПП «Сімко» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Сімко» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 22.12.2017 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Л.Г. Пукшин