Ухвала суду № 71201238, 22.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.12.2017

Справа № 910/22369/17

За позовом Приватного підприємства «Інфлот-Данубіус Ейдженсі»

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним пунктів Рішення в частині

Суддя Літвінова М.Є.

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інфлот-Данубіус Ейдженсі» (далі – позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі – відповідач) про визнання недійсними пунктів 1 та 3 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 02.11.2017 № 613-р у справі № 20-26.13/85-17 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується Приватного підприємства «Інфлот Данубіус Ейдженсі».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22369/17, її розгляд призначено на 07.02.2018 року.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд на час розгляду справи зупинити дію пунктів 1 та 3 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України № 613-р у справі № 20-26.13/85-17 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується Приватного підприємства «Інфлот Данубіус Ейдженсі».

Розглянувши подану Приватним підприємством «Інфлот-Данубіус Ейдженсі» заяву про забезпечення позову та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявні в матеріалах справи докази, суд вирішив відмовити в задоволенні означеної заяви, враховуючи наступне.

Так, положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи вищевказану заяву позивач вказує на те, що він має намір прийняти участь, у відкритих торгах з предметом закупівлі: Будівництво об’єктів «Реконструкція підхідного морського каналу порту та операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» (будівельно-монтажні роботи), 2 лоти: (1 лот – Реконструкція підхідного морського каналу порту Іллічівської філії ДП «АМПУ»; 2 лот – Реконструкція операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» із збільшенням глибини до 15 м), ідентифікатор закупівлі UA-2017-11-14-001695-c. Проте, оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України, яке на думку позивача є незаконним, призводить до фактичної неможливості прийняття позивачем участі у вищевказаних відкритих торгах, та порушує права позивача на вільне здійснення господарської діяльності, зокрема право на участь у державних закупівлях.

З наведеного вбачається, що необхідність забезпечення позову обґрунтована позивачем виключно тим, що внаслідок прийняття Антимонопольним комітетом України спірного рішення він позбавлений можливості брати участь у державних закупівлях, що суперечить положенням частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, позивачем не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Інфлот-Данубіус Ейдженсі» про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили 22.12.2017 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя М.Є. Літвінова