Ухвала суду № 71200883, 22.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/88/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.12.2017 Справа № 908/2082/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, м. Василівка Запорізької області, вул. Гоголя, 1-А)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Завод будівельно-опоряджувальних машин (71630, м. Дніпрорудне Запорізької області, вул. Степова, 10)

про стягнення суми в розмірі 164 199,97 грн.

суддя Боєва О.С.

За участю секретаря судового засідання Бичківської О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 130 від 06.02.2017;

Від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, Свідоцтво № 702 від 17.10.2008р.; договір про надання правової допомоги № 69 від 18.12.2017, довіреність № 4 від 18.12.2017;

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 164199,97 грн., з якої: сума 134760,07 грн. борг за спожиту активну електроенергію, сума 5735,19 грн. борг за перетікання реактивної електроенергії, сума 16228,39 грн. пеня, сума 5654,43 грн. інфляційні нарахування, сума 1821,89 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2082/17, справі присвоєно номер провадження № 9/88/17, судове засідання призначено на 14.11.2017р. На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви до 30.11.2017, 13.12.2017. Ухвалою суду від 13.12.2017 в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено на десять днів до 29.12.2017 включно, розгляд справи відкладено на 22.12.2017.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що розгляд даної справи по суті розпочато у судовому засіданні 30.11.2017, перехід до спрощеного позовного провадження є неможливим, підстави для переходу до стадії підготовчого провадження також відсутні, тому суд перейшов до розгляду справи в порядку глави 6 розділу 3 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий згідно зі ст. 201 Господарського процесуального кодексу України відкрив судове засідання 22.12.2017 та оголосив про початок розгляду справи по суті, який здійснюється в рамках загального позовного провадження. Згідно з ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Оскільки запроваджено кардинально інший процесу за процесуальним Кодексом, викладеним у новій редакції, та у звязку з цим інший порядок і правила подання учасниками справи заяв, клопотань, доказів, суд розцінивши зазначене як поважну причину та враховуючи положення ст. 207 ГПК України, запропонував учасникам справи подати суду заяви, клопотання або неподані докази.

Представником відповідача в судовому засіданні 22.12.2017 заявлено усне клопотання про відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, мотивуючи яке, відповідач зазначив, що представник позивача, який зявився в судове засідання, не є належним представником в розумінні ст.ст. 56, 58 ГПК України. У звязку з чим, вважає, що оскільки суддя допустив такого представника позивача до участі в судовому засіданні, то мають місце обставини, які викликають сумнів у неупередженості та обєктивності судді.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що процесуальний закон не визначає обовязкової письмової форми подібних заяв.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши усну заяву представника відповідача про відвід, суд не знайшов наявності підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, у тому числі - і обставин, які викликають сумнів в його об'єктивності та неупередженості, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку надходження заяви про відвід судді.

Із змісту п. 9 ч. 1 ст. 229 ГПК України слідує, що провадження у справі, яке зупиняється на підставі п. 5 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, зупиняється до вирішення питання про відвід.

За таких обставин, розгляд справи слід зупинити до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, п. 5 ч. 1 ст. 228, п. 9 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 908/2082/17 у звязку з надходженням заяви про відвід судді.

Провадження у справі зупиняється до вирішення питання про відвід, відповідно до положень ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строк, встановлені ст. 256, ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва