Постанова № 71200811, 13.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 910/6442/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого, Алєєвої І.В., Данилової М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Курорти Приазов'я" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2017у справі№910/6442/17 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "Курорти Приазов'я"до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операціїпростягнення 371 700,00 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Максимчук О.О. (представник за дов. від 23.01.17);

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Курорти Приазов'я" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 371 700,00 грн. заборгованості за надані послуги з психологічної реабілітації за Договором №32р від 12.12.2016 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі № 910/6442/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Київський апеляційний господарський суд, постановою від 19.09.2017, рішення місцевого суду скасував та прийняв нове рішення, яким в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з постановою, Приватне підприємство "Курорти Приазов'я" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник вказує, що судом апеляційної інстанції не взято до увагу, що відповідно до калькуляції вартість на одну особу з психологічної особи складає 4 130,00 грн. та включає наступні статті витрат: заходи з психологічної реабілітації - 1142,40 грн.; послуги з проживання - 845,04 грн.; послуги з харчування - 1 176,00 грн.; інші витрати - 861,56 грн. та рентабельність - 105,05 грн.

Отже, на думку відповідача, судом апеляційної інстанції не враховано ту обставину, що окрім заходів з психологічної реабілітації кожна особа отримала інші послуги.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволені касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судами 12 грудня 2016 року ПП "Курорти Приазов'я", як виконавцем та Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, як замовником укладено Договір про закупівлю за державні кошти №32р, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується у 2016 році надати послуги щодо здійснення за ДКПП 016:2010 код 74.90.2 послуги професійні, технічні та комерційні, інші, н. в. і. у. (85312500-4, послуги з психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції) заходів з психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції (далі - послуги) згідно із специфікацією, що зазначена в Додатку № 1 до цього договору у порядку, встановленому цим договором, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги, у порядку, за цінами та у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору виконавець зобов'язується надати послуги в т.ч.: для учасника бойових дій - послуги (послуги включають поетапну реалізацію заходів з психологічної реабілітації) для осіб, які постраждали під час проведення антитерористичної операції та яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно п. 2.1. Договору виконавець зобов'язується провадити надання послуг відповідно до умов своєї пропозиції конкурсних торгів, в тому числі щодо обов'язкового здійснення визначених Документацією конкурсних торгів (далі - Документація) заходів з психологічної реабілітації (Додаток № 1 до цього договору).

Пунктами 3.1. та 3.4 Договору сторони погодили, ціну договору та вартість заходів з психологічної реабілітації.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору, виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг відповідно до умов своєї пропозиції конкурсних торгів та документації, в т.ч. щодо обов'язкового здійснення визначених документацією заходів з психологічної реабілітації, а також технічних, якісних та кількісних характеристик послуги з психологічної реабілітації.

Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили перелік заходів щодо психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції, а саме: психологічна просвіта та консультування; психологічна діагностика; підбір методів психологічної реабілітації; психологічна допомога (терапія); психологічна корекція та проектування майбутнього; профілактика та запобігання кризовим явищам психологічного стану людини. Кількість отримувачів послуги - 139. Загальна вартість послуг - 574 070,00 грн. з ПДВ, а також вартість послуги для одного утримувача - 3441,67 грн. без ПДВ та 4130,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до наданої відповідачу калькуляції, вартість на одну особу з психологічної реабілітації складає 4 130,00 грн. та включає наступні статті витрат: заходи з психологічної реабілітації - 1 142,40 грн.; послуги з проживання - 845,04 грн.; послуги з харчування - 1 176,00 грн.; інші витрати - 861,56 грн.; рентабельність - 105,00 грн..

Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного їх виконання сторонами за цим договором.

Судами встановлено і те, що листом № 1 від 26.12.2016 р. позивач повідомив позивача, що загальна кількість часу відпрацьованого фахівцями-психологами реабілітаційної установи у період з 12.12.2016 р. по 26.12.2016 р. складає 520 годин.

В подальшому, 29 грудня 2016 року сторонами договору підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг на суму 165 200,00 грн., в тому числі ПДВ 27 533,20 грн. Відповідно до платіжного доручення № 1607 відповідач сплатив на користь позивача 165 200,00 грн. вартості послуг з психологічної реабілітації постраждалих учасників АТО згідно Договору № 32р та Акту № 1, в т.ч. ПДВ 27533,20 грн.

З метою повного розрахунку за надані послуги (остаточні 90 осіб) позивач звернувся до відповідача з листом від 10.01.2017 р. разом з яким надав для підписання Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 на суму у розмірі 371 700,00 грн. у т.ч. ПДВ 61950,00 грн.

Згідно вказаного акта № 2, виконавець надав протягом звітного періоду з 12.12.2016 р. по 26.12.2016 р. послуги зі здійснення заходів щодо психологічної реабілітації 90 постраждалих учасників АТО, яким встановлено статус учасника бойових дій загальною вартістю 371 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 61 950,00 грн. У додатку до Акта № 2 від 26.12.2016 р. визначено інформацію про загальну кількість учасників АТО, які отримали послуги, кількість годин у групі та обсяг наданих послуг.

Проте, листом № 1065/01/04.1-17 від 14.03.2017 р. відповідач відмовив позивачу у підписанні Акта № 2 та проведенні оплати за надані послуги з психологічної реабілітації з посиланням на ст. 236 Господарського кодексу України, у зв'язку із порушенням п. 7.1. "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" документації конкурсних торгів в частині відповідності кваліфікації фахівців якими надавались послуги.

У зв'язку з відмовою відповідача сплатити залишок заборгованості у розмірі 371 700,00 грн. за надані позивачем послуги, останній звернувся до суду з даним позовом.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач, як відповідальний виконавець бюджетної програми 2505150 у 2016 році оголосив про проведення відкритих торгів про закупівлю код ДКПП 016:2010 74.90.2 послуги професійні, технічні та комерційні, інші, н. в. і. у. - послуги з психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції.

Відповідно до Додатку № 3 до тендерної документації на закупівлю визначено, що необхідними технічними та кількісними характеристиками послуг з психологічної реабілітації зокрема є те, що курс повинен складати не менше ніж 40 годин (з розрахунку на 1 особу) протягом не менше ніж 14 календарних днів, учасник торгів повинен гарантувати, що фахівець, практичний психолог, який здійснює реабілітаційні заходи має диплом про повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста або магістра за спеціальністю "психологія", "практична психологія" або "медична психологія" та загальний досвід роботи (стаж роботи) за вказаними спеціальностями (фахом) не менше ніж сумарно 5 років.

Довідкою 21.11.2016 р. позивач підтвердив наявність необхідних технічних та якісних характеристик послуг з психологічної реабілітації.

У Довідці вих. № б/н від 21.11.2016 р. про наявність спеціалістів з психології, які будуть безпосередньо залучені до надання послуг з психологічної реабілітації, виданої ПП "Курорти Приазов'я" зазначено наступних психологів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Отже шляхом укладання Договору № 32р відповідач прийняв пропозицію позивача в т.ч. щодо фахово-кваліфікаційних характеристик зазначених осіб.

Проте, відповідно до наданого позивачем витягу з табелю робочого часу за грудень 2016 року щодо психологів, які надавали послуги з психологічної реабілітації за Договором №32р, у період з 12.12.2016 р. по 24.12.2016 р. відповідну кількість годин "з АТО" було відпрацьовано наступними практичними психологами: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - по 95 годин, ОСОБА_14 - 52 години, ОСОБА_15 - 88 годин.

З викладеного слідує, що четверо психологів, які надавали послуги за Договором не були вказані у тендерній пропозиції.

Довідкою 21.11.2016 р. позивач гарантував можливість у випадку тимчасової відсутності фахівця, що здійснює реабілітаційні заходи, здійснити його заміну фахівцем, який має диплом про повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста або магістра за спеціальністю "психологія", "практична психологія" або "медична психологія" та загальний досвід роботи (стаж роботи) за вказаними спеціальностями (фахом) не менше ніж сумарно 5 років.

Однак, відповідно до наявних у матеріалах справи копій документів, які були надані позивачем на підтвердження відповідності психологів, які надавали послуги з психологічної реабілітації за Договором №32р вимогам тендерної документації вбачається, що фахово-кваліфікаційним вимогам тендерної документації відповідають лише ОСОБА_6 та ОСОБА_13, які сумарно відпрацювали 190 годин.

Практичні психологи ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_15, які сумарно відпрацювали 330 годин кваліфікаційно-фаховим вимогам тендерної документації не відповідають з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_14 сумарно мала підтверджений досвід роботи за спеціальністю "Психологія" строком 3 роки і 7 місяців і вказаний досвід роботи не відповідав тендерній пропозиції, що підтверджується копією Диплому спеціаліста від 05.06.2012 р. за спеціальністю "Практична психологія", трудовою книжкою та копією Довідки Української фундації громадського здоров'я № 2097 від 20.10.2016 р.

ОСОБА_15 закінчила Інститут післядипломної освіти Класичного приватного університету, в результаті чого їй 26.06.2008 р. присвоєно кваліфікацію "Психолог" за спеціальністю психологія, що підтверджується копією Диплому про перепідготовку НОМЕР_2 (Диплом спеціаліста).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державну реєстрацію ОСОБА_15, як фізичної особи підприємця проведено 08.12.2011 р. До видів діяльності віднесено в т.ч. діяльність за кодом 73.20.2 Дослідження і розробка в галузі суспільних наук.

Поряд з цим, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту наявності у вказаної особи досвіду роботи за будь-якою з визначених тендерною документацією спеціальністю.

Диплом ОСОБА_16 не відповідає тендерним вимогам щодо наявності диплому за спеціальністю "психологія", "практична психологія" або "медична психологія", оскільки остання отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Дошкільне виховання" та здобула кваліфікацію викладача дошкільної педагогіки і психології, вихователя дітей дошкільного віку, що підтверджується копією Диплому спеціаліста від 3.06.1998 р. ОСОБА_16 та копією Посвідки НОМЕР_1 про підвищення кваліфікації при КЗ "Запорізька обласна академія післядипломної педагогічної освіти".

Документи щодо вищої освіти ОСОБА_12 за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста або магістра за спеціальністю "психологія", "практична психологія" або "медична психологія" судам надано не було.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав вважати обґрунтованою відмову відповідача від підписання Акту № 2 та оплати за надані по зазначеному акту послуги.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, щодо відсутності належних та допустимих доказів того, що послуги за Актом № 2 надавались у відповідності до умов Договору та вимог тендерної документації, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 371 700,00 грн.

Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин, та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №910/6442/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

М.В. Данилова