
№2/760/3927/17
Справа №760/7258/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
24 жовтня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
при секретарі - Гаєвській С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування витрат та просив стягнути з ОСОБА_2 вартість витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 13997,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 08 серпня 2013 року № 99 о/с ОСОБА_2 з 28 серпня 2013 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ.
09 вересня 2013 року між Національною академією внутрішніх справ, комплектуючим органом - УМВС України в м. Севастополі та ОСОБА_2 укладено Договір №13-407 про підготовку фахівця у Національній академії внутрішніх справ. Відповідно до Договору відповідач, навчалась за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувалась після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання, або звільнення з органів внутрішніх справ - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
Укладення договору та обов'язок відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення передбачено ст.18 ЗУ "Про міліцію", діючого на момент вступу та відрахування ОСОБА_2
Наказом Національної академії внутрішніх справ від 11.07.2014 року № 130 о/с ОСОБА_2 було відраховано з Національної академії внутрішніх справ та звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням, п.63 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ зі служби в органах внутрішніх справ.
З 28 серпня 2013 року по 11 липня 2014 року відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебувала на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.
Відповідно до Статуту, Національної академії внутрішніх справ є державним вищим навчальним закладом. Основним завданням діяльності Національної академії внутрішніх справ є освітня діяльність згідно з державними стандартами вищої освіти у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту».
Відповідач навчалась в Національні академії внутрішніх справ з 28 серпня 2013 року по 11 липня 2014 року. Вартість витрат пов'язаних з утриманням її у навчальному закладі становить 13997,08 грн.
Із сумою витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі ОСОБА_2 ознайомлено та поінформовано про необхідність відшкодування зазначеної суми. Грошові кошти від останньої до Національної академії внутрішніх справ не надходили.
В зв'язку з чим Національна академія внутрішніх справ вимушена звернутись до суду з позовом.
В судове засідання представник позивача Національної академії внутрішніх справ - ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність, позовну заяву підтримує, просить її задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно зі ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 08 серпня 2013 року № 99 о/с ОСОБА_2 з 28 серпня 2013 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ (а.с. 9).
09 вересня 2013 року між Національною академією внутрішніх справ, МВС України, Головним управлінням МВС України у м. Севастополі та ОСОБА_2 було укладено договір № 13-407 про підготовку фахівця у Національні академії внутрішніх справ. Предметом договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» (а.с. 8).
11.07.2014 наказом Національної академії внутрішніх справ №103 о/с, рядового міліції ОСОБА_2, відраховано із числа курсантів першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та національної гвардії України, за власним бажанням, з 11.07.2014, за п.63 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Пунктом 2.1.3 договору, передбачено, забезпечення особи харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до п. 2.3.6 договору, ОСОБА_2 зобов'язалась у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими у п.3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до п. 3.1 договору від 09 вересня 2013 року, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв'язку з відрахуванням особи з навчального закладу та звільненням з органів внутрішніх справ: за власним бажанням без поважних причин; через неуспішність; за порушення дисципліни.
Згідно п.4.1 договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпусток та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір фактичних витрат, пов'язаних з навчанням ОСОБА_2 у навчальному закладі становить 13997,08 грн, що підтверджується відповідними довідками (а.с.11-17).
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідні норми також містяться у Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки встановлено факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору про підготовку фахівця Національній академії внутрішніх справ, а тому за таких обставин з відповідача на користь Національної академії внутрішніх справ слід стягнути вартість витрат пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі у сумі 13997,08 грн.
Крім того, з відповідача, в силу ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду, в розмірі 1600 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 526, 610, 611 ЦК України, Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 174, 209, 212-215, 218, 224-226, 228 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Національної академії внутрішніх справ р/р 31259202100175 у ДКСУ м.Київ, ЄДРПОУ 08751177, МФО 820172, вартість витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 13997,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Національної академії внутрішніх справ р/р 31259202100175 у ДКСУ м.Київ, ЄДРПОУ 08751177, МФО 820172 витрати по сплаті судового збору в розмірі в сумі 1600 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.І. Кушнір
Судове рішення № 71200141, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 24.10.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/7258/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: