Постанова № 71197431, 20.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Коренюк А.М.

№22-ц/796/11556/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №760/10622/15-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А

У лютому 2017 року ПАТ «Правекс-банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У мотивування вимог посилалося на те, що 15 березня 2006 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_2 укладений Кредитний договір № 416-012/06Р щодо надання кредитних коштів в сумі 32 000 доларів 00 центів США, з додатком до нього, що складає його невід»ємну частину, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних, з кінцевим строком повернення та сплати всіх платежів до 15 березня 2019 року, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів.

В якості забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_4 16 березня 2006 року укладено договір поруки № 416-012/06Р.

Зазначав, що він виконав свої зобов»язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач не належним чином виконує умови договору і станом на 16 грудня 2016 року загальна заборгованість відповідача перед банком становить 7 179 доларів 77 центів США, яка складається з наступних складових: сума кредиту - 6 580 доларів 00 центів США, відсотки - 464 доларів 48 центів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 135 доларів 29 центів США.

Враховуючи наведене просив суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 7179,77 дол. США.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Правекс-Банк» 7179,77 дол. США заборгованості за кредитним договором, 2916,37 грн. судового збору.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Зазначає, що згідно п. з ч. 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

Не відповідає дійсності висновок суду першої інстанції про те, що позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, оскільки відповідно до умов даного договору борг повинен бути сплачений до 15.03.2019 року.

Зауважує, що кредитний договір є недійсним, оскільки позичальник був введений в оману щодо порядку розрахунків та розміру відсотків за кредитним договором.

ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений представник ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_5, який подав повторне клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на його зайнятість в іншому судовому засіданні.

Обговоривши заявлене клопотання, колегія суддів ухвалила відмовити в задоволені клопотання з огляду на те, що це повторна неявка апелянта та його представника в судове засідання. Згідно наданої суду довіреності, інтереси ОСОБА_2 в суді можуть представляти, крім ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які не повідомили суд про поважність причин їх відсутності в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції вірно виходив з їх доведеності та обґрунтованості з огляду на наступне.

Відповідно частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 15 березня 2006 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_2 укладений Кредитний договір № 416-012/06Р щодо надання кредитних коштів в сумі 32 000 доларів 00 центів США, з додатком до нього, що складає його невід»ємну частину, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних, з кінцевим строком повернення та сплати всіх платежів до 15 березня 2019 року, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів (а.с.4-9, 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У силу ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, посилання представника ОСОБА_2 на те, що надання кредиту в іноземній валюті є неправомірним не ґрунтується на приписах чинного законодавства та суперечить принципу свободи договору.

За умовами п.4.1. кредитного договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 206 дол. США щомісяця до 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також у момент повернення кредиту, зазначений у п. 1.2. даного договору.

Згідно п. 9.1. кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування грошовий коштами позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної у п. 1.2. Кредитного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

В якості забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 16 березня 2006 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 416-012/06Р, за умовами якого поручитель зобов»язувався солідарно на добровільних засадах відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов»язань позичальником за кредитним договором. У п.4.1. даного договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення та діє до 25 березня 2022 року (а.с.18-20).

У частинах 1, 2 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписами частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Сторонами не заперечується факт виконання банком свої зобов»язань за кредитним договором та надання відповідачу кредитних коштів в повному обсязі.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що з квітня 2016 року позичальник здійснював повернення кредитних коштів та сплату відсотків з порушенням умов кредитного договору.

Наведеним розрахунком спростовується посилання представника відповідача на належне виконання умов договору кредиту.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16 грудня 2016 року загальна заборгованість відповідача перед банком становить 7 179 доларів 77 центів США, яка складається з наступних складових: сума кредиту - 6 580 доларів 00 центів США, відсотки - 464 доларів 48 центів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 135 доларів 29 центів США (а.с.27-29).

Апеляційна скарга не містить посилань на неправильність чи не повноту зазначеного розрахунку заборгованості, суми зазначені в ньому представник ОСОБА_2 не спростовує.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_2 порушив строки та порядок внесення платежів, тому в ПАТ «Правекс-банк» виникло право на дострокове повернення кредиту, що відповідає ст.1050 ЦК України та умовам договору.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення солідарно з боржника та поручителя заборгованості за кредитним договором.

Не є підставою для скасування рішення суду посилання представника ОСОБА_2 на те, що кредитний договір є недійсним, оскільки позичальник був введений в оману щодо порядку розрахунків та розміру відсотків за кредитним договором з огляду на таке.

У силу ч.1 ст.11 ЦПК України, яка діяла на час ухвалення судового рішення, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_2 не звертався до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до частини першої, третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

За таких обставин, колегією суддів відхиляються дані доводи апеляційної скарги, як такі, що не ґрунтуються на законі.

Разом з тим, за правилами ч. 4 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Отже, рішення суду в частині вирішення питання судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій цієї частині постанови про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Правекс-банк» по 1458,19 грн судового збору з кожного.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам і підстав для його скасування з наведених у апеляційній скарзі доводів немає.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року в частині стягнення судових витрат скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Правекс-банк» судовий збір у розмірі 1458,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1458,19 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва