Постанова № 71197188, 22.12.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 735/1327/17 Провадження № 22-ц/795/2305/2017 Головуючий у I інстанції Балаба О. А. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

за участі: заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Коропського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року про відмову у видачі судового наказу у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Крисківський спиртовий завод» заборгованості по заробітній платі, -

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Крисківський спиртовий завод» заборгованості по заробітній платі в сумі 119 447,50 грн та компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 24 040,54 грн.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 працює на ДП «Крисківський спиртовий завод» головним бухгалтером. За період з грудня 2014 року по жовтень 2017 року їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата, а також, у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати, було нараховано компенсацію втрати частини заробітку, що підтверджується, відповідно, довідками № 31 та № 32 від 03.11.2017.

Ухвалою судді Коропського районного суду Чернігівської області від 13.11.2017 відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ДП «Крисківський спиртовий завод» заборгованості по заробітній платі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати дану ухвалу судді та зобовязати видати судовий наказ, посилаючись на те, що заборгованість по заробітній платі вважає безспірною з тих підстав, що ДП «Крисківський спиртовий завод» надав офіційні довідки про підтвердження заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді районного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відмовляючи у видачі судового наказу суддя суду першої інстанції, посилаючись на положення п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України (в редакції 2014 року) дійшов висновку, що заявник просить стягнути суму заборгованості, яка не є безспірною.

Однак з таким висновком не може погодитись апеляційний суд, через невідповідність висновків суду обставинам справи та, як наслідок, порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, що відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) є підставами для скасування ухвали суду і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З матеріалів справи встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 03.03.2011 прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера до ДП «Крисківський спиртовий завод» (а.с. 2-4).

При зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Крисківський спиртовий завод» нарахованої і не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати, ОСОБА_1 були надані довідки, видані ДП «Крисківський спиртовий завод», за № 31 від 03.11.2017 про заборгованість підприємства по заробітній платі станом на 01.11.2017 в сумі 119 447,50 грн та за № 32 від 03.11.2017 про нараховану компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати заборгованості підприємства по заробітній платі станом на 01.11.2017 в сумі 24 040,54 грн (а.с. 5, 7). Вказані довідки підписані директором заводу, головним бухгалтером та скріплені гербовою печаткою ДП «Крисківський спиртовий завод».

За змістом ч. 1 ст. 95 ЦПК України, в редакції 2014 року (чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали судді), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 1 статті 96 ЦПК України, в редакції 2014 року, визначає, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Тобто, заявницею заявлені вимоги, розгляд яких передбачений в наказному провадженні п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України.

Відповідно до розяснень, викладених у п.п. 2, 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011, вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки частиною третьою статті 118 ЦПК передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. Наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Будь-яких документів, з яких вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обовязок перед заявником, матеріали справи не містять, так само, як і заяви про застосування строків позовної давності.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, є необґрунтованим та помилковим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 379 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Коропського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: