Вирок № 71196873, 22.12.2017, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/176/17 Справа № 734/2485/17

В И Р О К

іменем України

22 грудня 2017 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бараненка С.М.

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

прокурора Маховика В.М.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець кримінальне провадження по обвинуваченню :

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Приморського краю Російської Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації 28.07.2015 Чугуївським ОРВК Харківської області, курсанта 6 навчальної батареї 2 навчального дивізіону військової частини-польова пошта В0946, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 37, засудженого 05.09.2016 Олександрівським районним судом Кіровоградської області за ч. 4 ст. 407 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на даний час відбуває покарання у Деканській виправній колонії № 12, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, 28.07.2015 призваний під час мобілізації на особливий період Чугуївським ОРВК Харківської області.

Наказом командира військової частини-польова пошта В0946 (по стройовій частині) від 16.01.2016 № 10, ОСОБА_3 зарахований у списки особового складу військової частини та поставлений на всі види забезпечення.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У такий спосіб, з моменту видання первинного Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває і до теперішнього часу.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» солдат ОСОБА_3 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

Під час проходження військової служби в умовах особливого періоду солдат ОСОБА_3 відповідно до положень Військової присяги та ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів.

Відповідно до ст.ст. 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_3 зобовязаний сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обовязків і поставлених йому завдань. Також солдат ОСОБА_3, окрім іншого, зобовязаний зразково виконувати свої службові обов'язки, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки, точно, ініціативно, сумлінно виконувати накази командирів (начальників), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Однак, 03.02.2016 солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 4. 2- Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу, враховуючи стан у Державі, незаконно припинив виконувати свій конституційний обовязок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України - самовільно залишив розташування військової частини-польова пошта В0946 (смт. Десна Козелецький район Чернігівська область).

Наказом командира військової частини-польова пошта В0946 (по стройовій частині) від 03.02.2016 № 27 солдата ОСОБА_3 знято з усіх видів забезпечення у звязку із самовільним залишенням військової частини.

25.05.2016 ОСОБА_3 затримано працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону та 05.09.2016 останнього засуджено Олександрівським районним судом Кіровоградської області за вчинення злочину, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі.

Отже, солдат ОСОБА_3 був незаконно відсутнім на місці служби у військовій частині-польова пошта В0946 у період з 03.02.2016 по 25.05.2016.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, що він повністю підтримує показання, що давав на досудовому слідстві в якості підозрюваного.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом зясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставиниу апеляційному порядку і на підставі допиту обвинуваченого суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у інкримінованих йому діях.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України доведена повністю, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано, як самовільне залишення військової частини без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що помякшують та обтяжують його відповідальність.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченому суд відносить те, що він щиро розкаюється у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину та має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів та з врахуванням його щирого каяття та повного визнання своєї вини у скоєному, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи винного, що активно сприяв розкриттю злочину, суд вважає, що маються достатні підстави, при призначенні обвинуваченому покарання застосувати ч. 1 ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч.4 ст. 407 КК України та остаточно призначити покарання обвинуваченому з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України.

Строк відбуття покарання обвинуваченому рахувати з моменту його затримання з 12 години 45 хвилин 25 травня 2016 року.

Відповідно до ч. 5ст. 72 КК України (в редакції Закону із змінами, внесенимиЗаконом від 26.11.2015 року №838-VIIІ), зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк перебування в установі попереднього увязнення з 25 травня 2016 року по 23 листопада 2016 року включно з розрахункуодному дню попереднього увязнення відповідає два дні позбавлення волі.

Речові докази, цивільний позов по справі відсутній, арешти на майно не накладались.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 373-374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ч.1 ст.69 КК України один рік позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, призначеного за вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2016 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді трьох років та одного місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання з 12 години 45 хвилин 25 травня 2016 року.

Відповідно до ч. 5ст. 72 КК України (в редакції Закону із змінами, внесенимиЗаконом від 26.11.2015 року №838-VIIІ), зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання строк перебування в установі попереднього увязнення з 25 травня 2016 року по 23 листопада 2016 року включно з розрахункуодному дню попереднього увязнення відповідає два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку, через Козелецький районний суд.

Суддя Козелецького

районного суду ОСОБА_4