Ухвала суду № 71196127, 22.12.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 650/716/17

Номер провадження : 11-кп/791/981/17 Головуючий в І-й інстанції : Коваль В.О.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач: Калініченко І.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року грудня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді : Калініченка І.С.

Суддів: Коломієць Н.О., Калініної О.В.

Секретар судового засідання: Ткаченко А.К.

З участю прокурора: Безушко Т.Г.

Обвинуваченого: ОСОБА_1

Захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в залі Апеляційного суду Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017230000000138 за апеляційними скаргами прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 вересня 2017 року щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Червонопрапорна), 35, раніше не судимого,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки; за ч.1 ст.135 КК України до 1 року позбавлення волі; на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обрано тримання під вартою. Строк відбування покарання обчислювати з 21.09.2017 року. Вирішено питання щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 23.04.2017 року близько 23.20 години у порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керуючи в стані алкогольного спяніння автомобілем Daewoo Lanos, р.н. ВТ 0867ВА, та здійснюючи рух по автодорозі О 220-410 Борозенське Кучерське Новокубань, зі сторони с. Кучерське у напрямку с. Борозенське Великоолександрівського району Херсонської області, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, порушуючи вимоги п.п.2.3 б), 11.3, 12.2 Правил дорожнього руху України, знаходячись на відстані 220 м. від с. Кучерське, рухаючись в нічну пору доби, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги, безпідставно виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого велосипедист ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Крім того, ОСОБА_1 23.04.2017 року близько 23.20 години, після того як, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, р.н. ВТ 0867ВА, рухаючись по автодорозі О 220-410 Борозенське Кучерське Новокубань, на відстані 220 м. від с. Кучерське Великоолександрівського району Херсонської області здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, та маючи реальну можливість впевнитись у тому, що останній перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, умисно не виконав вимоги п. 2.10 (а), (г) Правил дорожнього руху України та не залишився на місці події, а з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин на причетному до ДТП автомобілі поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, не надавши допомоги потерпілому, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Не погоджуючись з вироком суду захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2, прокурор та потерпіла ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі зі змінами захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 вважає, що вирок суду необхідно скасувати з підстав однобічності, неповноти досудового та судового слідства, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому правопорушень та щиро розкаявся, дав правдиві свідчення та всіляко сприяв розкриттю та розслідуванню вчиненого ним кримінального правопорушення. Потерпіла надала до суду заяву, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має, так як останній відшкодував все в повному обсязі, повірила в те, що засуджений розкаявся у вчиненому, допомагає утримувати домашнє господарство та впевнена, що будучи на свободі ОСОБА_1 надалі буде їй допомагати, у звязку з чим просить суд призначити йому мінімальне умовне покарання і залишити його на свободі.

Під час винесення вироку судом першої інстанції не було прийнято до уваги думку потерпілої, яка, до речі, ще під час досудового слідства звернулася з заявою про закриття кримінального провадження у звязку з тим, що у неї претензій до ОСОБА_1 немає, так як всі заподіянні ним збитки відшкодовані у повному обсязі.

Щодо посилання у вироку на те, що обвинувачений намагався уникнути покарання шляхом зникнення з місця пригоди, вважає, що вони не відповідають дійсності, оскільки після ДТП ОСОБА_1 зупинився та підійшовши до потерпілого намагався зясувати чи живий він. Крім того після скоєного ОСОБА_1 попередив своїх рідних про те, що сталося та просив викликати правоохоронні органи.

Відповідно до вироку суду обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_1 визнано лише щире каяття. Однак, судом не прийнято до уваги, що відповідно до ст.66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його помякшують визнається і добровільне відшкодування збитку або усунення заподіяної шкоди, які обвинувачений відшкодував у повному обсязі під час досудового слідства.

Крім того у вироку суду зазначено, що обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, однак при призначені покарання цю обставину враховано не було. Також не враховано, що ОСОБА_1 одружений, дружина перебуває на пенсії за вислугою років, так як її мати похилого віку, яка хвора, потребує постійного догляду та проживає разом з ними. Крім того, з ними проживає донька з сімєю, якій станом на 03.05.2017 року встановлено діагноз рак лівої молочної залози і яка перебуває на диспансерному обліку в Херсонському обласному онкологічному диспансері, тобто він є одним годувальником в сімї.

Також, при постановлені вироку судом не враховано позицію державного обвинувача щодо призначення обвинуваченому міри покарання не повязаної з позбавленням волі, тому вважає, що покарання, призначене ОСОБА_1, є необґрунтованим.

Крім того, при прослуховуванні технічного носія інформації судових засідань виявлено відсутність фіксації судового засідання від 21 вересня 2017 року, а саме не зафіксовано допит свідка (спеціаліста) судово-медичного експерта ОСОБА_5, який відповідно до журналу судового засідання від 21.09.2017 року проводився з 10.10 до 10.29 години.

Також вирок суду відносно ОСОБА_1 оголошений головуючим в судовому засіданні 21 вересня 2017 року та зафіксований на технічному носії інформації не відповідає тексту вироку, який знаходиться в матеріалах провадження та вручений засудженому та його захиснику, а саме: у вирок суду вносилися зміни та суттєві доповнення. Так на другій сторінці абзац 10, 11 на третій сторінці продовження абзацу 11 та абзац 2,3 міститься текст вироку, який в судовому засіданні при оголошенні вироку взагалі не проголошувався головуючим, абзац 4 не відповідає проголошеному тексту, сторінка 4 абзац 8 судом не проголошувався.

Просить вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти із залу суду.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 не погоджується з вироком судом в частині призначення покарання та вважає, що суд призначив обвинуваченому занадто жорстоке покарання, яке не відповідає особі винного.

В обґрунтування своєї апеляції посилається на те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, висловив їй та її сімї щире співчуття, сам запропонував і добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду, продовжує допомагати утримувати домашнє господарство, яке після смерті брата вона мала намір продати, так як втратила помічника. Вважає, що дії обвинуваченого свідчать про щирість і вона впевнена, що ОСОБА_1 також переживає через те, що сталося та що він і надалі буде їй допомагати.

Суд не взяв все це до уваги та не врахував як її думку, так і державного обвинувача, який пропонував призначити обвинуваченому умовну міру покарання та призначив ОСОБА_1 покарання, яке є необґрунтованим та занадто суворим.

Просить вирок змінити та призначити ОСОБА_1 більш мяке покарання, не повязане з реальним позбавленням волі, оскільки призначене йому покарання є несправедливим через суворість.

В апеляційній скарзі прокурор через істотні порушення вимог кримінально процесуального закону просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує що суд порушив вимоги ст. 374,376,379 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, думку прокурора, захисника та обвинуваченого, які підтримали свої апеляції, заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Однією з підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обовязковим.

Так, доводи захисника стосовно того, що на технічному носії інформації відсутня запис судового засідання від 21.09.2017 року з допитом свідка (спеціаліста) судово-медичного експерта ОСОБА_5 не відповідає дійсності, оскільки як на технічному носії інформації, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, так і на диску, який був долучений захисником до апеляції, міститься запис судового засідання від 21.09.2017 року з допитом свідка ОСОБА_5

Однак, колегія суддів погоджується з доводами захисника та прокурора щодо невідповідності тексту вироку, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження з текстом зафіксованим на технічному носії інформації.

Так при відтворені запису судового засідання від 21.09.2017 року при оголошені вироку відсутні наявні в письмовій формі тексту вироку наступні данні, а саме: відомості що стосуються особи обвинуваченого; на третій сторінці вироку частина тексту останнього абзацу з другої сторінки; другий та третій абзац з підпунктами 1,2; на четвертій сторінці девятий абзац.

На думку колегії суддів, вищенаведені недоліки є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та потягло за собою порушення права обвинуваченого на захист і, з огляду на положення ст.412 КПК України, є безумовною підставою для скасування вироку.

За таких обставин колегія суддів, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Скасовуючи вирок суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення всіх доводів апеляційних скарг захисника та потерпілої, однак вважає, що вони підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду.

Оскільки вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, колегія суддів вважає, що обраний вироком суду запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою також підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги прокурора задовольнити, а зі змінами захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 скасувати, звільнивши з під варти в залі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: Калініченко І.С./підпис/ ОСОБА_6О./підпис/ ОСОБА_7В./підпис/

З ориігналом згідно:

Суддя: І.С.Калініченко