Постанова № 71195656, 22.12.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №584/1185/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1698/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Радосинь»

на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 10 квітня 2017 року

у справі за заявою ОСОБА_3 про зміну порядку і способу виконання судового рішення у цивільній справі,

В С Т А Н О В И Л А :

09 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив змінити спосіб та порядок виконання ухвали Путивльського районного суду Сумської області від 14 листопада 2016 року по справі №584/1185/16-ц, провадження 2-к/584/1/16 в частині «звернення стягнення на належне ТОВ «Радосинь» майно на користь ОСОБА_3 в межах заборгованості за договором позики від 14 грудня 2012 року, забезпеченого договором застави від 14 грудня 2012 року, а саме: врожай кукурудзи фуражної, шляхом продажу з публічних торгів, встановивши початкову продажну вартість в розмірі 4 800 000 грн. 00 коп. за курсом долару США, встановленого НБУ на день виконання рішення суду», стягнувши з ТОВ «Радосинь» на користь ОСОБА_3 4 800 000 грн. 00 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Путивльському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходиться відкрите виконавче провадження за виконавчим листом №2-к/584/1/16 від 20 грудня 2016 року щодо звернення стягнення на належне ТОВ «Радосинь» майно на користь ОСОБА_3 У ході проведення виконавчих дій було встановлено факт відсутності заставного майна, а саме урожаю кукурудзи фуражної.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 10 квітня 2017 року заяву ОСОБА_3 задоволено, змінено порядок та спосіб виконання ухвали сулу від 14 листопада 2016 року в цивільній справі №584/1185/16-ц (провадження №2-к/584/1/16) в частині «звернення стягнення на належне ТОВ «Радосинь» майно на користь ОСОБА_3 в межах заборгованості за договором позики від 14 грудня 2012 року, забезпеченого договором застави від 14 грудня 2012 року, а саме: врожай кукурудзи фуражної, шляхом продажу з публічних торгів, встановивши початкову продажну вартість в розмірі 4 800 000 грн. 00 коп. за курсом долару США, встановленого НБУ на день виконання рішення суду», стягнувши з ТОВ «Радосинь» на користь ОСОБА_3 4 800 000 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Радосинь», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому вказує на те, що зміна способу та порядку виконання ухвали, якою визнано рішення іноземного суду на території України не передбачена ані чинним законодавством України, ані Конвенцією про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписана в Мінську 22 січня 1993 року. Зазначає, що питання про зміну порядку та способу виконання рішення суду може бути вирішено лише судом, який ухвалив рішення по суті. Вважає, що судом першої інстанції фактично змінено рішення іноземного суду по суті та самостійно змінено спосіб захисту. Окрім того посилається на те, що викладення рішення суду частково російською мовою, суперечить ст. 7 ЦПК України, ч.1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Заслухавши представника ТОВ «Радосинь» ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши підстави оскарження, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 14 листопада 2016 року клопотання ОСОБА_3 задоволено, визнано та дозволено до примусового виконання на території України рішення Хорошевського районного суду м. Москва від 01 березня 2016 року. Видано виконавчі листи на виконання в примусовому порядку даного рішення: про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошових коштів по договору позики від 14 грудня 2012 року в розмірі 1 406 986,63 доларів США, що за курсом НБУ становить 36 061 628 грн. 71 коп. в національній валюті України; про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 штрафу в розмірі 0,001% від неповерненої суми боргу в сумі 14,07 доларів США, що по курсу НБУ становить 360 грн. 62 коп. в національній валюті України; про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрат на представника в розмірі 70 000 руб., витрат по державному миту 60 000 руб., а всього: 130 000 руб., що по курсу НБУ становить 51 090 грн. 00 коп.: про звернення стягнення на належне ТОВ «Радосинь» майно на користь ОСОБА_3 в межах заборгованості по договору позики від 14 грудня 2012 року, забезпеченого договором застави від 14 грудня 2012 року, а саме врожай кукурудзи фуражної, шляхом продажу з публічних торгів, встановивши початкову продажну вартість у розмірі 4 800 000 грн. 00 коп. (а. с. 39).

Постановою старшого державного виконавця Путивльського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6 від 10 січня 2017 року, відкрито виконавче провадження №53219985 за виконавчим листом №2-к/584/1/16 від 20 грудня 2016 року щодо звернення стягнення на належне ТОВ «Радосинь» на користь ОСОБА_3 в межах заборгованості по договору позики від 14 грудня 2012 року, забезпеченого договором застави від 14 грудня 2012 року, а саме врожай кукурудзи фуражної, шляхом продажу з публічних торгів, встановивши початкову продажну вартість у розмірі 4 800 000 грн. 00 коп. (а. с. 53).

Директором ТОВ «Радосинь» ОСОБА_5 було повідомлено державного виконавця, що на підприємстві зернова продукція (кукурудза фуражна), як урожаю 2012 року, так і зібраної в інших роках відсутня. У 2012 році кукурудзою було засіяно 55 га, а зібрано 102 тони. Починаючи з 2013 року посівні площі, згідно договору передачі незавершеного виробництва обробляє ФОП ОСОБА_7, який і є власником врожаю (а. с. 55).

Задовольняючи заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність заставного майна утруднює виконання рішення суду. Проте, з такими висновками суду колегія суддів не може погодитись, оскільки оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 390, ч. 6 ст. 395 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день постановлення оскаржуваної ухвали), рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

Аналогічні положення викладені також у ч. 1 ст. 462, ч. 6 ст. 467 ЦПК України, в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року № 12 розяснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день постановлення оскаржуваної ухвали), за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання судового рішення із звернення стягнення на заставне майно, що належить ТОВ «Радосинь» на стягнення з даного товариства 4 800 000 грн. 00 коп. (встановлена рішенням Хорошевського районного суду м. Москва від 01 березня 2016 року початкова продажна вартість заставного майна) суд першої інстанції фактичного змінив рішення іноземного суду по суті та самостійно змінив обраний ОСОБА_3 при зверненні до суду з позовом спосіб захисту.

Окрім того, в порядку ст. 373 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день постановлення оскаржуваної ухвали) може бути розглянуте питання заміни порядку та способу виконання рішення суду, яким вирішено справу по суті, а не ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, на що суд постановляючи оскаржувану ухвалу уваги не звернув.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 14 листопада 2016 року визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України Хорошевського районного суду м. Москва від 01 березня 2016 року, а не вирішувався спір між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ТОВ «Радосинь» про стягнення заборгованості та звернення стягнення за заставне майно по суті.

Таким чином, з викладеного вбачається, що змінюючи порядок та спосіб виконання ухвали суду, постановленої за заявою ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, суд першої інстанції фактично вніс зміни до рішення Хорошевського районного суду м. Москва від 01 березня 2016 року, що є неприпустимим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення з підстав, передбачених п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 4; 381-382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радосинь» задовольнити.

Ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 10 квітня 2017 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну порядку і способу виконання судового рішення у цивільній справі відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий

Судді