Ухвала суду № 71195227, 20.12.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №584/851/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1941/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 14 листопада 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Путивльська районна державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Путивльської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про виділ частки із майна, що було у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частку автомобіля, -

В С Т А Н О В И Л А :

11 липня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 вересня 2015 року помер її колишній чоловік ОСОБА_6, після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на вантажно-пасажирський автомобіль, марки Ford Transit, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був придбаний ними під час шлюбу. У звязку з відсутністю правовстановлюючих документів, вона позбавлена можливості оформити свої права на належну, у відповідності до вимог ст. 60 СК України, 1/2 частину вказаного транспортного засобу.

Просила суд ухвалити рішення, яким виділити із майна, що перебувало в спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а саме 1/2 частину вантажно-пасажирський автомобіль, марки Ford Transit, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та визнати за нею право власності на вказане майно.

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 14 листопада 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено, виділено частку із майна, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4, та визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку вантажопасажирського автомобіля Ford Transit, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

20 грудня 2017 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_4 про закриття провадження у справі у звязку з її відмовою від позову.

Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно приписів статей 206, 373 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Частиною 1 статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає, а тому рішення суду належить визнати нечинним, а провадження у справі - закрити.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та її представник заявили клопотання про відшкодування понесених відповідачем судових витрат зі сплати судового збору та послуг адвоката.

При вирішенні питання про розподіл між сторонами понесених судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до приписів ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім того, у відповідності до вимог ч. ч. 2-3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Крім того відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З наданих ОСОБА_3 актів виконаних робіт та квитанцій від 22 листопада 2016 року, 05 січня 2017 року та 02 лютого 2017 року слідує, що ОСОБА_3 за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_7 за договором від 25 липня 2016 року сплачено 5 904 грн. 00 коп., за договором від 25 листопада 2016 року 8 700 грн. 00 коп., та за договором від 31 січня 2017 року 5 120 грн. 00 коп., а разом на суму 19 724 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 158, 159, 207, 208, т.2, 13, 14 )

Колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_4 понесених відповідачем витрат на правову допомогу за договором від 25 липня 2016 року в суді першої інстанції, оскільки з відповідним клопотанням, до ухвалення судового рішення, до суду першої інстанції ОСОБА_3 не зверталась та доказів на підтвердження їх понесення не подавала. Відповідні докази акт виконаних робіт (наданих послуг), який складено 22 листопада 2016 року, та розрахункова квитанція на суму 5 904 грн. 00 коп., були надані нею разом з апеляційною скаргою 01 грудня 2016 року.

При визначенні розміру витрат на правову допомогу понесених ОСОБА_3 під час апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, що підлягають відшкодуванню, колегія суддів враховує характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, часу, витраченого адвокатом на участь у судових засіданнях та на вчинення ним окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями (складання апеляційної та касаційної скарги, ознайомлення з матеріалами справи, підготовки запитів, заяв та клопотань). З врахуванням положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 належить стягнути 2 000 грн. 00 коп. понесених нею витрат на правову допомогу.

В звязку з відмовою ОСОБА_4 від позовних вимог, у відповідності до ч. 2 ст. 142 ЦПК України, ОСОБА_3 належить повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору за подання апеляційної скарги - 303 грн. 16 коп. та за подання касаційної скарги 160 грн. 00 коп. Інші 50 відсотків сплаченого ОСОБА_3 судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в загальній сумі 463 грн. 16 коп. на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України підлягають стягненню на її користь з ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 3; 377; 381-382 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_4 про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_4 від позову до ОСОБА_3, треті особи: Путивльська районна державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Путивльської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про виділ частки із майна, що було у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частку автомобіля.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 14 листопада 2016 року визнати нечинним, провадження у справі закрити.

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 303 гривні 16 копійок судового збору за подання апеляційної скарги, сплачені згідно квитанції від 01 грудня 2016 року, на рахунок 31211206780002, отримувач: УК у м. Сумах (м. Суми) 22030101, банк отримувача 837013 ГУ ДКСУ у Сумській області.

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 160 гривень 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги, сплачені згідно квитанції від 02 лютого 2017 року, на рахунок 31212253700007, отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код отримувача 38004897, банк отримувача 820019 ГУ ДКСУ у Києві.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 2 463 гривні 16 копійок.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий -

Судді -