Постанова № 71195172, 19.12.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №581/372/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1814/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року

у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії виконуючого обовязки начальника Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго», Недригайлівський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про скасування постанови про повернення виконавчого документа,

В С Т А Н О В И Л А :

09 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, мотивуючи вимоги тим, що на виконанні у Недригайлівському міжрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 23 червня 2016 року Липоводолинським районним судом Сумської області про зобовязання ПАТ «Сумиобленерго» відновити постачання електричної енергії до житла ОСОБА_3, який відповідно до постанови державного виконавця від 22 вересня 2017 року був повернутий їй, як стягувачу.

Посилаючись на те, що державний виконавець не сприяла виконанню боржником рішення суду, внаслідок чого електропостачання до її будинку не відновлено, заявник просить скасувати постанову державного виконавця від 22 вересня 2017 року про повернення їй виконавчого документа та зобовязати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і ухвалити нове судове рішення по суті вимог скарги. При цьому, зазначає, що вона не була повідомлена належним чином про дату і час розгляду судом першої інстанції її скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, представника ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_5, який заперечує проти апеляційної скарги, , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року, зобовязано ПАТ «Сумиобленерго» відновити постачання електричної енергії до житла ОСОБА_3 по вул. Студентська, 19 у с. Подільки, Липоводолинського району, Сумської області (цивільна справа № 581/372/16-ц, а. с. 47-48, 107-109, 156-159).

Постановою державного виконавця Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 19 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення (а. с. 11).

04 листопада 2016 року ПАТ «Сумиобленерго» надіслало органу ДВС повідомлення про неможливість виконання вказаного рішення суду у звязку з недопущенням стягувачкою працівників боржника до розташованих у її житлі електроустановок, додавши відповідний акт від 01 вересня 2016 року (а. с . 12, 13).

За період з 10 листопада 2016 року по 20 березня 2017 року виконавче провадження було зупинено у звязку із розглядом зазначеної цивільної справи судом касаційної інстанції (а. с. 14, 15).

24 березня 2017 року за участю державного виконавця та представників ПАТ «Сумиобленерго» з метою виконання рішення суду було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за наслідками якого складено акт державного виконавця. В акті зазначено, що в ході проведення виконавчих дій стягувач ОСОБА_3 не допустила працівників ПАТ «Сумиобленерго» до розташованого у будинку лічильника, чим унеможливила проведення робіт по відновленню електропостачання (а. с. 18).

На підставі постанови в.о. начальника Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 30 березня 2017 року виконавчий лист з примусового виконання рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 березня 2017 року був повернутий стягувачу на підставі п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у звязку з перешкоджанням стягувачем проведенню виконавчих дій (цивільна справа № 581/372/16-ц, а.с. 165-166).

Вказана постанова в.о. начальника відділу ДВС скасована ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 28 квітня 2017 року (цивільна справа № 581/372/16-ц, а. с. 208-209).

Постановою в. о. начальника відділу ДВС від 11 травня 2017 року вказане виконавче провадження було відновлено (а. с. 19).

27 червня 2017 року державним виконавцем під час виїзду за місцем проживання стягувачки з метою примусового виконання рішення суду щодо відновлення електропостачання до її житла складено акт згідно якого встановлено, що остання наполягала на тому, щоб підключення електроенергії відбувалося на електроопорі, тобто без доступу до її житла, мотивуючи це тим, що відключення від мережі електропостачання було здійснено без її участі. В акті зазначені пояснення представника ПАТ «Сумиобленерго» про те, що такі дії стягувачки унеможливлюють виконання рішення суду (а. с. 21).

21 вересня 2017 року в. о. начальника Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 складено акт державного виконавця у якому зазначено пояснення юрисконсульта ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_5 про неможливість виконання рішення суду без доступу до прийомного ізолятора вводу в будинок, так як раніше бригадою був змонтований ввід в будинок іншим проводом, який підключений до опори, а інший кінець проводу необхідно закріпити на прийомному ізоляторі вводу в її будинок, оскільки саме на даних ізоляторах знаходиться межа балансової належності електричних мереж. Також у акті зазначено, що ОСОБА_3 наполягає на підключенні електроенергії на електроопорі, а не на ізоляторах, що знаходяться на фасаді її будинку, оскільки відключення електроенергії відбулося без її відома та без рішення суду. Державний виконавець вказав у акті, що дані рішення сторін унеможливлюють примусове виконання рішення суду, так як ізолятори знаходяться на будинку ОСОБА_3 у дворі її господарства, а електроопора за його межами (а. с. 23-24).

На підставі акту державного виконавця від 21 вересня 2017 року постановою в.о. начальника Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 22 вересня 2017 року повернуто стягувачу ОСОБА_3 виконавчий лист № 581/372/16-ц, виданий 23 червня 2016 року Липоводолинським районним судом Сумської області про відновлення постачання електричної енергії до її житла на підставі п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у звязку з перешкоджанням стягувачем проведенню виконавчих дій, що, в свою чергу, позбавляє державного виконавця можливості виконати рішення суду (а. с. 25).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова була прийнята державним виконавцем відповідно до закону та в межах наданих йому повноважень.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виходячи з вимог ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобовязаний вчинити певні дії, регламентований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, у вказаній статті йдеться про те, що за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Крім того ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Виносячи постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець виходив із пояснень юрисконсульта ПАТ «Сумиобленерго» про неможливість виконання рішення суду без доступу до будинку ОСОБА_3 Проте ці пояснення представника боржника державний виконавець не перевірив, зокрема шляхом залучення до виконавчого провадження відповідного спеціаліста для надання ним письмового висновку про технічну можливість чи неможливість відновлення постачання електричної енергії до житла ОСОБА_3 без доступу до її будинку.

Таким чином, не перевіривши неможливість виконання рішення суду боржником без доступу до будинку ОСОБА_3, державний виконавець дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з перешкоджанням стягувачем проведенню виконавчих дій.

Суд першої інстанції наведених обставин не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того суд розглянув справу за відсутності даних про належне сповіщення ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи. В судовому засіданні апеляційного суду остання пояснила, що судову повістку листоноша їй приніс о 12 годині 18 жовтня 2017 року. У звязку з тим, що час судового засідання у ній було зазначено 10-00 година 18 жовтня 2017 року, вона відмовилась її отримувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення скарги ОСОБА_3: визнання неправомірною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.09.2017 року.

Щодо вимоги про відновлення виконавчого провадження, то вона не підлягає задоволенню, так як ці дії повинен здійснити державний виконавець відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 3, 381-382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року в даній справі скасувати.

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову в. о. начальника Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.09.2017 року визнати неправомірною та скасувати.

Стягнути з Недригайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь ОСОБА_3 судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 320 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий -

Судді -