Рішення № 71192426, 19.12.2017, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2113/17

Провадження № 2/493/1027/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря Сирота О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що її матері ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ОД № 032993, належала земельна ділянка, площею 4,06 га, розташована на території Миронівської сільської ради Балтського району Одеської області.

24.08.2009 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті, позивач поховала її і як спадкоємець за заповітом відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину ОСОБА_3, так як проживала разом з нею на момент смерті.

Однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку і рекомендував звернутися до суду з позовом про визнання права власності, так як у неї відсутній оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивач в судове засідання не зявилася, але надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Балтської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, проте надав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, ознайомившись з доводами позивача, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів є визнанняправа.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 24.08.2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 194526, виданого Миронівською сільською радою Балтського району Одеської області від 10.03.2012 року.

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ЯК №1103709, ОСОБА_4 народилася 04.06.1959 року та являється донькою ОСОБА_3

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії І-ЖД №423422, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 18.06.1978 року, після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «Бойчук».

ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, так як проживала разом з нею на момент смерті, що підтверджується довідкою №251 від 22.04.2013 року, виданою Миронівською сільською радою Балтського району Одеської області.

Після смерті померлої ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 4,06 га, згідно державного акту серії ІІІ-ОД № 032993, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 20.03.2003 року №71/А-2003, розташована на території Миронівської сільської ради Балтського району Одеської області, яку вона заповідала позивачу ОСОБА_2, про що свідчить заповіт, посвідчений 03.01.1992 року Миронівською сільською радою Балтського району Одеської області, реєстр № 1.

Відповідно до довідки Кодимської районної державної нотаріальної контори №1703/01-16 від 09.12.2017 року, до довідки приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу ОСОБА_6 №2110/01-16 від 05.12.2017 року, до довідки приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу ОСОБА_7 №823/01-16 від 07.12.2017 року після смерті ОСОБА_3, померлої 24.08.2009 року спадкова справа не заводилася.

Однак, як вбачається з листа №1880/01-16 від 06.11.2017 року, виданої приватним нотаріусом Балтського нотаріального округу ОСОБА_6, видати свідоцтво про право на спадщину не вбачається можливим, оскільки відсутній оригінал державного акту на дане спадкове майно.

Судом також зясовано, що позивач робила спробу віднайти оригінал державного акту, шляхом подання оголошенням в газеті «Народна трибуна» №45(12287) від 11.11.2017 року, проте правовстановлюючий документ так і не знайшовся.

Отже, в судовому засіданні встановлено неможливість оформлення права на спадщину іншим шляхом, крім як у судовому порядку і воно не суперечить ст.. 328 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. ст. 46, п. 2 і. 1 ст. 49 Глави 7 ЗУ «Про нотаріат» та у відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Глави 10 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить не рухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус розяснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно ст. ст. 1216 1221 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1225 ЦК України визначено, що спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пленум ВСУ в постанові № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

З вище зазначених причин позивач не може реалізувати своє право на спадкування майна спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку і у звязку з цим позов слід задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою АДРЕСА_1, паспорт серії КК 145957, виданий Котовським МВГУМВС України в Одеській області 27.11.2007 року, РНОКПП НОМЕР_1, як за спадкоємцем за заповітом право власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,06 га, кадастровий номер 5120683800:01:001:0203, розташовану на території Миронівської сільськоїради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ОД № 032993, яка раніше належала ОСОБА_3, померлій 24.08.2009 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: