Ухвала суду № 71191017, 21.12.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/23493/16-ц

Провадження № 2/127/6496/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2017 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Прокопчук А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про забезпечення позову, пред'явленого нею до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсним кредитного договору.

Заява обгрунтована тим, що на даний час банк повідомляє її про бажання зареєструвати право власності на предмет іпотеки, а саме: на квартиру ОСОБА_1 №83 по вул.. П.Тичини, 5 у м. Вінниці, а потім продати її. Законом України від 3 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4Закону України "Про заставу"та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири; кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

ОСОБА_1 зазначає, що вона постійно проживає у вказаній квартирі разом зі своєю сімєю, іншого житла у них немає. Площа квартири не перевищує 140 кв. метрів. Оскільки після продажу банком її квартири, виконання рішення суду може бути значно утрудненим, або й зовсім неможливим, томуОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою та просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії з реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" чи інших осіб.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. п. 1, 4, 7, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 10 ст. 153 ЦПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

При вивченні матеріалів справи встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" існує спір з приводу дійсності кредитного договору № VIH0GF02020538, укладеного між ними 29.04.2005 року та стягнення коштів. Отже предметом спору є дійсності кредитного договору та повернення переплачених коштів. Кредит було надано на придбання нерухомості. Щодо накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, то дана квартира є предметом договору іпотеки та не стосується даного спору. Крім того, забезпечення позову жодним чином не повязане з реальною загрозою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки в разі задоволення позову кошти будуть стягуватися з банку, а не за рахунок іпотечного майна, власником якого є позивач. Таким чином, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не стосується предмета спору, тому суддя приходить до переконання про відмову в забезпеченні даного позову.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 1, 4, 7, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні даного позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: