Ухвала суду № 71189581, 16.12.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кс/760/17769/17

№ 760/28136/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі Швидченко О.В., за участю за участю прокурорів Козачини С.С. та Касьяна А.О., захисника Коника Г.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С., на підставі матеріалів досудового розслідування №52017000000000824, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.11.2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 128 000 грн.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, коло яких буде визначене прокурором;

здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000824 від 23.11.2017 року за ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 26 червня 1997 року № 398/97-ВР ОСОБА_2 обрано безстроково на посаду судді Дружківського міського суду Донецької області.

Згідно з протоколом загальних зборів суддів Дружківського міського суду Донецької області від 14 квітня 2017 року № 6 та відповідно до наказу від 14 квітня 2017 року № 14-К ОСОБА_2 призначено на посаду голови Дружківського міського суду Донецької області.

Також, прокурор зазначив, що згідно з вимогами ст. ст. 6, 68 Конституції України, ст. ст. 23, 48, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_2 зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, кримінального процесуального законодавства України, вимог інших актів законодавства, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Крім того, має здійснювати судочинство у порядку, встановленому процесуальним законом, а правосуддя - на основі Конституції України і законів України, керуватися при цьому принципом верховенства права, неухильно додержуватись суддівської етики, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, виконувати вимоги та обмеження, установлені законодавством у сфері запобігання корупції.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_2 як суддя Дружківського міського суду Донецької області при виконанні службових обов'язків постійно здійснює функції представника влади, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Разом з тим, в обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що незважаючи на обізнаність у вищезазначеному законодавстві та усупереч обов'язку неухильного його дотримання, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді судді, разом із ОСОБА_4 умисно вчинив корупційний злочин за таких обставин.

Як зазначено у клопотанні, 11 жовтня 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол від 05 жовтня 2017 року про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за фактом порушення ним правил торгівлі тютюновими виробами за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 229/3849/17 про вчинення ОСОБА_5 вказаного адміністративного правопорушення передано на розгляд судді ОСОБА_2.

Також, прокурор вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20 листопада 2017 року ОСОБА_5 звернувся за правовою допомогою у цій справі до ОСОБА_4, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність згідно зі свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 558, виданим Донецькою обласною КДКА на підставі рішення № 6 від 25 травня 1994 року. 21 листопада 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги.

Крім того, встановлено, що у ході зустрічі 20 листопада 2017 року ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4 про те, що справу про вчинення ним адміністративного правопорушення призначено судді ОСОБА_2. При цьому у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на підбурювання та пособництво судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 з яким вони особисто знайомі, в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_5 за ухвалення судового рішення в його інтересах, а саме непритягнення його до адміністративної відповідальності та повернення вилученої тютюнової продукції за результатом судового розгляду.

Того ж дня у не встановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області, ОСОБА_4, діючи як підбурювач, звернувся до ОСОБА_2 із пропозицією вимагати та одержати від ОСОБА_5 неправомірну вигоду за прийняття рішення в його інтересах з використанням наданої ОСОБА_2 влади як головуючому судді у справі № 229/3849/17 про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, зокрема за не притягнення його до адміністративної відповідальності та повернення вилученої у нього тютюнової продукції за результатом судового розгляду.

При цьому ОСОБА_4 у ході спілкування з ОСОБА_5 мав повідомити йому про вказані наміри та у подальшому одержати указану неправомірну вигоду й передати її ОСОБА_2, тобто сприяти одержанню ним неправомірної вигоди, поєднаному з її вимаганням та вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище. Як зазначено у клопотанні, таким чином ОСОБА_4 мав виступити пособником одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2

Разом з тим, обґрунтовуючи клопотання, прокурор вказує, що ОСОБА_2 з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер таких дій, на пропозицію ОСОБА_4 погодився, вступивши з ним у злочинну змову. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільно вирішили вимагати та одержати від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 000 гривень.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з цим 20 листопада 2017 року, перебуваючи у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел, повідомив ОСОБА_5 про необхідність надання неправомірної вигоди судді у справі про вчинення ним адміністративного правопорушення - ОСОБА_2, у вигляді грошових коштів у сумі 5 000 гривень за ухвалення ним як суддею рішення в інтересах ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, що у разі його незгоди надати неправомірну вигоду суддя ОСОБА_2 може прийняти рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності та накласти максимальний штраф із вилученням тютюнової продукції. Так ОСОБА_4 висловив ОСОБА_5 погрозу вчинення суддею ОСОБА_2. дій з використанням наданої йому влади, які матимуть шкідливі наслідки для прав і законних інтересів ОСОБА_5

У подальшому, прокурор вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21 листопада 2017 року приблизно о 10 годині 40 хвилин, перебуваючи в залі судових засідань № 5 Дружківського міського суду Донецької області, розташованого за адресою Донецька область м. Дружківка, вул. Енгельса, 45, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, що обумовлену суму неправомірної вигоди необхідно надати до кінця листопада 2017 року, а 30 листопада 2017 року приблизно о 14 годині 30 хвилин у ході телефонної розмови ОСОБА_4, який телефонував зі свого номера телефону (НОМЕР_1) на номер телефону ОСОБА_5 (НОМЕР_2) повідомив останньому, що крайній строк, коли необхідно надати обумовлену суму неправомірної вигоди, - 01 грудня 2017 року.

01 грудня 2017 року приблизно о 10 годині ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_4 у приміщенні коридору першого поверху Дружківського міського суду Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область м. Дружківка, вул. Енгельса, 45, після чого вони пройшли до приміщення зали судових засідань № 5. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, що ОСОБА_2 наполягає на наданні йому неправомірної вигоди саме 01 грудня 2017 року, а в іншому випадку він вранці 04 грудня 2017 року винесе рішення про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності. Безпосередньо після цього, у той же час, з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм правам та законним інтересам внаслідок притягнення суддею ОСОБА_2. його до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 надав, а ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, одержав всю раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів - 5 000 гривень, для подальшої передачі ОСОБА_2 за прийняття ним рішень з використанням наданої йому влади як судді у справі № 229/3849/17 про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення. Зокрема, за неухвалення рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності та повернення вилученої в нього тютюнової продукції за результатом судового розгляду.

Також, встановлено, що ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_5 не треба з'являтися в судове засідання 04 грудня 2017 року, що питання буде вирішено без його участі, а вилучені у нього тютюнові вироби він зможе повернути одразу після закриття справи та спливу строків оскарження відповідної постанови.

У подальшому, за не встановлених під час досудового розслідування обставин, ОСОБА_4, діючи як пособник, передав, а ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав раніше обумовлену та надану ОСОБА_5 за вищеописаних обставин, внаслідок вимагання, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 000 гривень за прийняття з використанням наданої йому влади рішень в інтересах ОСОБА_5, а саме не притягнення його до адміністративної відповідальності та повернення вилученої у нього тютюнової продукції за результатом судового розгляду.

Крім того, прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27 листопада 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол від 24 листопада 2017 року про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, за фактом порушення останнім правил торгівлі тютюновими виробами за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА_6 вказаного адміністративного правопорушення також передано на розгляд судді ОСОБА_2.

29 листопада 2017 року ОСОБА_6 звернувся за правовою допомогою у цій справі до ОСОБА_4, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність згідно зі свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 558, виданим Донецькою обласною КДКА на підставі рішення № 6 від 25 травня 1994 року. Після зустрічі 29 листопада 2017 року ОСОБА_4 дізнався про те, що справу про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення призначено судді ОСОБА_2.

При цьому, як зазначено у клопотанні, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на підбурювання та пособництво судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2. в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за ухвалення судового рішення в його інтересах, а саме не притягнення його до адміністративної відповідальності та повернення вилученої тютюнової продукції за результатом судового розгляду.

Того ж дня, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області, за адресою Донецька область м. Дружківка, вул. Енгельса, 45, ОСОБА_4, діючи як підбурювач, звернувся до ОСОБА_2 із пропозицією вимагати та одержати від ОСОБА_6 неправомірну вигоду за прийняття рішення в його інтересах з використанням наданої ОСОБА_2 влади як головуючому судді у справі № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення. Зокрема, за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності та повернення вилученої у нього тютюнової продукції за результатом судового розгляду.

При цьому, встановлено, що ОСОБА_4 у ході спілкування з ОСОБА_6 мав повідомити йому про вказані наміри, та у подальшому одержати обумовлену неправомірну вигоду й передати її судді ОСОБА_2 тобто сприяти одержанню ним неправомірної вигоди, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаному з її вимаганням. Таким чином, ОСОБА_4 мав виступити пособником одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2

Як вказано у клопотанні, ОСОБА_2 з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер таких дій, на пропозицію ОСОБА_4 погодився, вступивши з останнім у злочинну змову. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільно вирішили вимагати та одержати від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 8 000 гривень, з яких 4 000 грн. ОСОБА_4 мав передати ОСОБА_2, а 4 000 грн. залишити собі.

Як встановлено досудовим розслідуванням, у зв'язку з цим 29 листопада 2017 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, перебуваючи у м. Дружківка Донецької області, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел, у ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_6 про необхідність надання неправомірної вигоди судді у справі про вчинення ним адміністративного правопорушення - ОСОБА_2, у вигляді грошових коштів у сумі 8 000 гривень за ухвалення ним рішення в інтересах ОСОБА_6 При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6, що у разі незгоди надати неправомірну вигоду, ОСОБА_2 може прийняти рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності та накласти на нього максимальний штраф із вилученням тютюнової продукції. Тим самим ОСОБА_4 висловив ОСОБА_6 погрозу вчинення суддею ОСОБА_2. дій з використанням наданої йому влади, які матимуть шкідливі наслідки для прав і законних інтересів ОСОБА_6

У подальшому, встановлено, що 05 грудня 2017 року приблизно о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи поблизу приміщення Дружківського міського суду Донецької області, повідомив ОСОБА_6 про необхідність пришвидшення ним надання неправомірної вигоди для прийняття суддею рішення, тим самим підтвердивши свої наміри в отриманні та передачі неправомірної вигоди судді ОСОБА_2. й утвердивши переконання того, що в нього є стійкі ділові та дружні зв'язки із суддею, а також, що питання про закриття справи про вчинення ним адміністративного правопорушення можливо вирішити тільки у спосіб передачі неправомірної вигоди.

Разом з тим, прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14 грудня 2017 року приблизно о 10 годині 50 хвилин ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_4 у приміщенні коридору першого поверху Дружківського міського суду Донецької області, розташованого за адресою Донецька область м. Дружківка, вул. Енгельса, 45, після чого вони пройшли до приміщення зали судових засідань № 5. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі ОСОБА_2 раніше обумовленої неправомірної вигоди. Безпосередньо після цього з метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів внаслідок притягнення суддею ОСОБА_2. його до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 надав, а ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, одержав всю раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів - 8 000 гривень, для подальшої передачі ОСОБА_2 за прийняття ним рішень з використанням наданої йому влади як судді у справі № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення. Зокрема, за не ухвалення рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та повернення вилученої у нього тютюнової продукції за результатом судового розгляду. Також, ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_6 більше не треба з'являтися в судові засідання щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене ним, а також, що його питання буде вирішено.

Одразу ж після цього, того ж дня в період часу приблизно з 10 години 50 хвилин до 11 годин 13 хвилин, ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел з суддею ОСОБА_2., направлений на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за прийняття рішень в його інтересах, перебуваючи у службовому кабінеті судді ОСОБА_2., розташованому на першому поверсі приміщення Дружківського міського суду Донецької області, за адресою Донецька область м. Дружківка, вул. Енгельса, 45, діючи як пособник, передав, а ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав частину раніше обумовленої та наданої ОСОБА_6 за вищеописаних обставин, внаслідок вимагання, неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_4 у сумі 4 000 гривень за прийняття з використанням наданої йому влади та службового становища рішень в інтересах ОСОБА_6, а саме не притягнення останнього до адміністративної відповідальності та повернення вилученої у нього тютюнової продукції за результатом судового розгляду.

Також, у клопотанні зазначено, що отриману частину неправомірної вигоди суддя ОСОБА_2 зберігав у приміщенні свого службового кабінету № 1 Дружківського міського суду Донецької області до їх вилучення 14 грудня 2017 року під час проведення обшуку детективами Національного антикорупційного бюро України. Іншу частину неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_6 за вищеописаних обставин, а саме грошові кошти у сумі 4 000 гривень, ОСОБА_4 зберігав при собі до їх вилучення 14 грудня 2017 року під час проведення обшуку.

Як зазначив прокурор у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

14.12.2017 року о 20 годині 13 хвилин голову Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 затримано відповідно до вимог ст. ст. 208, 482 КПК України.

15 грудня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КПК України.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який вчинив особливо тяжкий корупційний злочин, що повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Крім того, прокурор вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, прокурор вважав за необхідне визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 128 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.

В судовому засіданні прокурори клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, вважали за необхідне визначити останньому, як альтернативу, заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 128 000 грн.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурори обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 23 листопада 2017 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4,5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України.

14.12.2017 року о 20 годині 13 хвилин голову Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 затримано відповідно до вимог ст. ст. 208, 482 КПК України.

15 грудня 2017 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

15 грудня 2017 року підозрюваному ОСОБА_2 були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2. обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, заявою ОСОБА_5 від 22.11.2017 року про вчинення злочину, а саме вимагання у нього неправомірної вигоди головою Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_4 за не притягнення до адміністративної відповідальності та невжиття заходів щодо конфіскації майна; протоколом допиту ОСОБА_5, який повідомив, що на розгляді Дружківського міського суду Донецької області перебуває справа про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП. 20.11.2017 року адвокат ОСОБА_7, який здійснює діяльність прямо у приміщенні Дружківського міського суду, висловив вимогу надати йому та голові суду ОСОБА_2 кошти у сумі 6 000 грн. за не вжиття заходів стосовно конфіскації та прийняття рішення про повернення вилученого товару. Після звернення до правоохоронних органів на вимогу ОСОБА_4 21.11.2017 року та 01.12.2017 року надав йому 1000 грн. та 5000 грн. відповідно; заявою ОСОБА_6 від 30.11.2017 року про вчинення злочину, а саме вимагання у нього неправомірної вигоди головою Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_4 за не притягнення до адміністративної відповідальності та невжиття заходів щодо конфіскації майна; протоколом допиту ОСОБА_6, який повідомив, що на розгляді Дружківського міського суду Донецької області перебувала справа про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП. 20.11.2017 року на вимогу адвоката ОСОБА_7, який здійснює діяльність прямо у приміщенні Дружківського міського суду, надав йому грошові кошти у сумі 7 000 грн. для передачі голові суду за не вжиття заходів стосовно конфіскації та прийняття рішення про повернення вилученого товару. 24.11.2017 року на нього повторно складено протокол про адміністративне правопорушення. 29.11.2017 року адвокат ОСОБА_7 висловив вимогу надати йому та голові суду ОСОБА_2 кошти у сумі 8 000 грн. за невжиття заходів стосовно конфіскації та прийняття рішення про повернення вилученого товару. Після звернення до правоохоронних органів на вимогу ОСОБА_4 14.12.2017 року надав йому 8 000 грн.; постановою судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2. від 21.06.2017 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КаАП України ОСОБА_5; постановою судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2. від 13.11.2017 року про повернення до Дружківського ВП України у Донецькій області протоколу про притягнення до адміністр6ативної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КаАП України ОСОБА_6; відомостями електронного порталу «Судова влада України» щодо перебування на розгляді судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2. справ про адміністративні правопорушення № 229/3849/17 (провадження № 3/229/718/2017), № 229/4574/17 (провадження № 3/229/843/2017) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відповідно; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.12.2017 року, яким зафіксовано вручення ОСОБА_6 грошових коштів (16 банкнот номіналом 500 гривень серіями та номерами купюр: СГ 1711346, ЛЗ 4490774, СГ 1711350, СГ 1711349, СГ 1711347, СГ 1711345, СГ 1711344, СГ 1711343, СЗ 7609232, СГ 1711352, СГ 1711351, ЛЗ 3259714, ЛГ 5483368, ГК 7990905, ФГ 8185906, ГТ 2276141) для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди адвокатом ОСОБА_4 та головою Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2; протоколом обшуку від 14.12.2017 року у службовому кабінеті голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 під час якого, зокрема, виявлено та вилучено аркуш паперу із рукописним написом «ОСОБА_5», виявлені позовні заяви з додатками до Дружківського міського суду Донецької області без відміток канцелярії про їх прийняття, фінансові документи суб'єктів господарювання, оригінали особистих документів ряду фізичних осіб, грошові кошти у сумі 4 000 грн. (8 банкнот номіналом 500 гривень серіями та номерами купюр: СГ 1711346, ЛЗ 4490774, СГ 1711350, СГ 1711349, СГ 1711347, СГ 1711345, СГ 1711344, СГ 1711343), проект рішення про повернення на доопрацювання матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8; протоколом обшуку від 14.12.2017 року у кабінеті № 8 Дружківського міського суду Донецької області під час якого виявлено та вилучено у адвоката ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 4 000 грн. (8 банкнот номіналом 500 гривень серіями та номерами купюр: СЗ 7609232, СГ 1711352, СГ 1711351, ЛЗ 3259714, ЛГ 5483368, ГК 7990905, ФГ 8185906, ГТ 2276141); протоколом обшуку від 14.12.2017 у приміщенні залу судових засідань № 5 Дружківського міського суду Донецької області під час якого виявлено та вилучено за робочим місцем адвоката ОСОБА_4 копії документів стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_5

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та неодноразово здійснював виїзди за межі території України.

Також, як вбачається з клопотання, що під час проведення обшуку у службовому кабінеті голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 14.12.2017 року він здійснив спробу на початку слідчої дії порвати та викинути аркуш паперу із рукописним написом «ОСОБА_5», що є речовим доказом у кримінальному провадженні та вказує на причетність до злочину.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 70 (сімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123 340 (сто двадцять три тисячі триста сорок) грн., оскільки прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 128 000 грн., що не становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із м. Дружківка Донецької області та с. Райське Костянтинівського району Донецької області, без дозволу детектива, прокурора або суду;

повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 70 (сімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123 340 (сто двадцять три тисячі триста сорок) грн.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 20 години 13 хвилини 14 грудня 2017 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37318005112089; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ: 26268059; Банк одержувача: ДКС України в м. Києві, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 20 години 13 хвилин 11 лютого 2018 року обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із м. Дружківка Донецької області та с. Райське Костянтинівського району Донецької області, без дозволу детектива, прокурора або суду;

повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали - до 20 години 13 хвилин 11 лютого 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 20 грудня 2017 року о 16 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя Л.І. Кізюн