Ухвала суду № 71187722, 20.12.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2382/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Фетісової Т.Л.

суддів Карпенко О.В., Василенко Л.І.

за участю секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 жовтня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, зацікавлені особи Чигиринський РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Капшитара В.О. Чигиринського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області під час здійснення повноважень у виконавчих провадженнях на виконання виконавчого листа Чигиринського районого суду про стягнення боргу у розмірі 3714,08 грн., та виконавчого листа Чигиринського районного суду про стягнення боргу у розмірі 519,80 грн., де боржником є ОСОБА_5, мотивуючи про те, що 06.07.2016 рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 3714,08 грн. та 519,80 грн. судових витрат, видано виконавчий лист на примусове виконання даного рішення суду. 09.08.2016 заявником направлено на адресу Чигиринського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області заяву про відкриття виконавчих проваджень, однак 28.09.2016 заявнику відмовлено у їх відкритті. У подальшому за скаргою стягувача 30.11.2016 судом указану постанову ДВС скасовано. У зв`язку з цим заявник повторно звернувся до Чигиринського РВ ДВС з двома заявами, якими просив відкрити виконавче провадження та здійснити виконавчі дії, необхідні для стягнення з ОСОБА_5 боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 3714,08 грн. та судові витрати в сумі 519,80 грн., описати рухоме і нерухоме майно боржника та накласти арешт на нього і на наявні на рахунках боржника кошти, а з метою своєчасного та ефективного виконання виконавчого документа направити відповідні запити до державних установ. Однак державним виконавцем не було вчинено жодних дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», та зазначених в заявах стягувача, про що останньому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 27.06.2017. При цьому жодних процесуальних документів державним виконавцем на адресу стягувача направлено не було. Також всупереч вимогам ст.9 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем не внесено відомості про боржника до Єдиного державного реєстру боржників.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 30.10.2017 дану скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, скаржник подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на неповне зясування усіх обставин справи, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити його скаргу. В обґрунтування вказано на те, що суд не врахував, що заяву про відкриття провадження скаржник направив до ДВС 24.02.2017, а провадження було відкрито 04.04.2017 з порушенням встановлених законодавством строків. Постанову про відкриття провадження стягувачу направлено не було. ДВС надала суду матеріали виконавчого провадження у якому стягувачем є УДКСУ в Чигиринському районі, а не скаржник. В автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості про зведене виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_5 Запити про наявність майна у боржника направлено поза межами зведеного виконавчого провадження. Відповідей на відповідні запити ДВС від ДПІ та ПФУ не надходило. Виклики боржника державним виконавцем здійснювалися відносно суми 551,20 грн., в не щодо боргу перед скаржником. Документи, якими ДВС заперечує проти вимог скарги, одержано вже після звернення із цією скаргою до суду. Суд не врахував, що державним виконавцем порушено вимоги ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо своєчасності вжиття заходів на виконання судового рішення. Висновки суду про перебування державного виконавця на лікарняному з 02.04.2017 по 12.07.2017 є необґрунтованими. Суд не постановив ухвалу про оголошення перерви, що мало місце під час розгляду справи. Суд не оголосив змісту відповіді РСЦ МВС у Черкаській області, наданої ДВС, яка не містить необхідних реквізитів та печаток, що є неналежним доказом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які зявилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем належним чином здійснювалися виконавчі дії відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

При судовому розгляді встановлено, що згідно рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 06.07.2016 по справі №708/691/16-ц з боржника ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто борг за житлово-комунальні послуги в сумі 3714,08 грн. та судові витрати, пов'язані з явкою представника до суду, в розмірі 519,80 грн. 09.08.2016 на адресу ДВС надіслано заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження. 28.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку скасовано ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 30.11.2016.

Із матеріалів зведеного виконавчого провадження №52389020 від 16.05.2017 слідує, що державним виконавцем вчинено дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання вказаного рішення суду. Так, державним виконавцем зроблено відповідні запити до уповноважених органів про наявність майна в боржника, винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та з реєстру речових прав отримано інформацію про відсутність у ОСОБА_5 нерухомого і рухомого майна, а також встановлено відсутність у боржника рахунків в банківських установах.

13.06.2017 ОСОБА_5 частково сплатила борг в сумі 744,19 грн., надавши до ВДВС відповідну квитанцію.

Відповідно до положень п.9 Перехідних положень ЦПК України 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже у даному випадку при апеляційному розгляді даної справи мають застосовуватися положення ЦПК України 2017 року.

Так згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З системного аналізу викладених норм права слідує, що правовою підставою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження на бездіяльність ДВС є порушення прав заявника неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю ДВС.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У даній справі судом не була встановлена така бездіяльність державного виконавця, яка б порушувала права скаржника та потребувала їх захисту у судовому порядку, адже державним виконавцем у рамках виконавчого провадження про стягнення коштів на користь скаржника у даній справі здійснено запити до уповноважених органів про наявність у боржника майна чи коштів на банківських рахунках та накладено арешт на рахунки та майно боржника згідно постанови від 16.05.2017, та вчинені інші передбачені законом дії та заходи, спрямовані на виконання рішення суду примусовому порядку.

ОСОБА_3 того, заявник в своїй заяві по суті просить суд встановити факти порушення державним виконавцем вимог закону при вчиненні виконавчого провадження, при цьому не зазначає яким саме чином ці дії та бездіяльність порушують права заявника та взагалі у порушення вимог закону не ставить перед судом питання щодо відновлення порушених прав у визначеному ним порядку. Фактично прохання заявника зводяться лише до констатації фактів вчинених виконавцем порушень без зобовязання на вчинення ним дій, направлених на відновлення порушеного права заявника.

При цьому, колегія суддів критично оцінює апеляційні доводи про те, що заяву про відкриття провадження скаржник направив до ДВС 24.02.2017, а провадження було відкрито 04.04.2017, тобто з порушенням встановлених законодавством строків та без направлення стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження, адже виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 02.08.2016 про стягнення з ОСОБА_5 та користь ОСОБА_3 3714,08 грн. заборгованості відкрито згідно ухвали ЛВС від 16.12.2016, яку згідно супровідного листа №2347 від цієї ж дати направлено сторонам виконавчого провадження (т.1 а.с.164).

Слід відхилити також апеляційні доводи про те, що ДВС надала суду матеріали виконавчого провадження у якому стягувачем є УДКСУ в Чигиринському районі, а не скаржник, оскільки у т.1 на а.с.164 169 наявні документи виконавчого провадження про стягнення коштів з ОСОБА_5 та користь саме ОСОБА_3, тобто скаржника у даній справі.

Колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про те, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості про зведене виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_5, оскільки відповідно до чинної постанови ДВС від 16.05.2017 виконавчі провадження про стягнення коштів з ОСОБА_5 та користь ОСОБА_3 та УДКСУ в Чигиринському району №№52389020, 53630830, 53669938 обєднано у зведене виконавче провадження №54279607.

Та обставина, що запити про наявність майна у боржника направлено поза межами зведеного виконавчого провадження, на що вказує апелянт, у даному випадку не може свідчити про незаконність дій ДВС, оскільки відповідно до запиту ДВС від 04.05.2017 (т.1 а.с.169) його здійснено саме щодо виконавчого провадження про стягнення коштів з ОСОБА_5 та користь ОСОБА_3, отже в даному випадку не може йти мова про порушення прав скаржника такими діями ДВС, оскільки їх вчинено для забезпечення стягнення коштів саме на користь скаржника.

Далі, апеляційні доводи про те, що відповідей на відповідні запити ДВС від ДПІ та ПФУ не надходило є необґрунтованими, оскільки такі відповіді наявні у т.1 на а.с. 177-178, хоч у них і вказано про відсутність відповідних даних стосовно майна чи кошів боржника.

Не можна погодитися з апеляційними доводами про те, що виклики боржника державним виконавцем здійснювалися саме відносно суми 551,20 грн., а не щодо боргу перед скаржником, адже вказане не свідчить про таку бездіяльність ДВС, яка б перешкодила здійснити стягнення коштів на користь скаржника у даній справі, враховуючи те, що у матеріалах справи наявно достатньо доказів про здійснення державним виконавцем належного обсягу процесуальних дій, спрямованих на реальне виконання відповідного судового рішення, що підтверджується вказаними вище запитами до уповноважених органів про наявність у боржника майна та рахунків у банківських установах, постановою про накладення арешту на майно та рахунки боржника.

Слід відхилити апеляційні доводи про те, що документи, якими ДВС заперечує проти вимог скарги, одержано вже після звернення із цією скаргою до суду, так як скаргу до суду подано 05.07.2017, а перелічені вище процесуальні дії ДВС вчинено щонайпізніше у травні 2017 року, тобто перед зверненням зі скаргою до суду.

Колегія суддів не погоджується з апеляційними доводами про те, що державним виконавцем порушено вимоги ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо своєчасності вжиття заходів на виконання судового рішення, адже строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій регламентовано ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження», якою передбачено, що відповідні виконавчі дії вчиняються в залежності від моменту виявлення майна чи коштів боржника, що в даній справі не мало місця.

Слід відхилити апеляційні доводи про те, що суд першої інстанції не постановив ухвалу про оголошення перерви, що мало місце під час розгляду справи, адже відповідна ухвала вирішує процедурні питання та постановляється без видалення до нарадчої кімнати та оформлення її окремим процесуальним документом із занесенням до журналу судового засідання.

Той факт, що у відповіді РСЦ МВС у Черкаській області, наданої ДВС, відсутні певні реквізити, про що вказує апелянт, правильності вказаних висновків суду не спростовує, адже не свідчить про порушення прав стягувача рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 30.10.2017 у цій справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 жовтня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, зацікавлені особи Чигиринський РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_5 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня її проголошення.

Головуючий

Судді