Постанова № 71187164, 13.12.2017, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/667/17

Провадження 2-а/698/23/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. суддя Катеринопільського районного суду Кухаренко О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій Головного Управління Національної поліції в Черкаській області незаконними та зобовязання виплатити одноразову грошову компенсацію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області та просить суд визнати незаконною та скасувати відмову від 21 березня 2017 року про виплату одноразової допомоги внаслідок отриманої травми під час перебування в АТО, зобовязати відповідача провести нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як це передбачено Законом України «Про Національну поліцію» та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що він, пенсіонер, інвалід 3-ї групи, який брав участь в АТО, звернувся до начальника ГУ НП України в Черкаській області з заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності внаслідок травми, повязаної з виконанням службових обовязку, передбачений ст. 97 Закону України від 02.07.2015 року № 580-У11 «Про Національну поліцію».

21.03.2017 року за підписом начальника ГУ НП в Черкаській області позивач отримав відмову у виплаті одноразової грошової допомоги посилаючись на те, що ч. 1 ст. 97 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено вичерпні випадки згідно яких призначається одноразова грошова допомога поліцейському. Випадок, в якому призначається одноразова грошова допомога поліцейському в результаті визначення інвалідності внаслідок травми, повязаної з виконанням службових обовязків під час служби в органах внутрішніх справ, статтею 97 даного Закону не передбачено.

13.07.2017 року позивач повторно звернувся до ГУ НП в Черкаській області з заявою про виплату ОГД, на що також отримав відмову листом від 10 серпня 2017 року № 29/Х-78. Відповідач посилався на те, що копія акту форми Н-1 від 30.12.2016 року не завірена та не присвоєно порядковий обліковий номер нещасного випадку, що відповідно до висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень окремими працівниками міліції зведеного загону УМВС України в Черкаській області від 02.03.2015 року серед працівників міліції, які отримали тілесні ушкодження внаслідок артобстрілу під час проведення інструктажу в Авдіївському МВ ГУМВС України в Донецькій області прізвище позивача не зазначено, відповідно до ОСОБА_2 з Кримінального провадження № 12014050140000872, яке порушене за фактом отримання тілесних ушкоджень окремими працівниками міліції зведеного загону МВС України в Черкаській області від 02.03.2015 року серед потерпілих внаслідок артобстрілу прізвище позивача не вказано та висновок на призначення позивачу одноразової грошової допомоги, який є обовязковим - головним спеціалістом з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_3 в Черкаській області не погоджений.

За результатом розслідування нещасного випадку /в тому числі поранення/, що стався із позивачем 6 грудня 2014 року о 19 годині 30 хвилин складено Акт форми Н-1. Згідно акта під час несення ОСОБА_1 служби в Авдіївському МВ УМВС під час артилерійського обстрілу в приміщенні стався вибух. Дана інформація була зареєстрована до єдиного реєстру обліку Авдіївського МВ за № 3696 від 06.12.2014 року. Внаслідок вибуху було пошкоджено фасад будівлі, внутрішні приміщення міськвідділу, вибито вікна на всих поверхах, пошкоджено 5 дверей. На час вибуху в приміщенні знаходився зведений загін УМВС України в Черкаській області і позивач в тому числі.

Позивач ОСОБА_1 відпочивав на 3 поверсі даного будинку і в момент вибуху спускався на 1-й поверх, коли його вибуховою хвилею відкинуло і вдарило головою об стіну приміщення, при цьому позивач впав на підлогу та на деякий час втратив свідомість. Медичну допомогу позивачу надав медичний працівник прапорщик ОСОБА_2

Після повернення в Черкаську область у звязку з погіршенням стану здоровя позивач звернувся за медичною допомогою до Катеринопільської ЦРЛ по місцю проживання де був оглянутий лікарем невропатологом та був направлений до терапевтичного відділення КЗ «Черкаський обласний госпіталь ветеранів війни ЧОР» з діагнозом: наслідки вибухової травми 06.12.2014 року.

З 24.06.2015 року по 10.07.2015 року позивач знаходився на стаціонарному обстеженні і лікуванні в неврологічному відділенні «ГВКГ ордена ОСОБА_4».

У терапевтичному відділенні КЗ «Черкаський обласний госпіталь ветеранів війни ЧОР» перебував на лікуванні з 05.04.2016 року по 15.04.2016 року з діагнозом: наслідки вибухової травми.

З 15.08.2016 року по 26.08.2016 року позивач знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» з діагнозом наслідки ЧМТ, забій головного мозку, САКУ у вигляді цефалгічногог синдрому, помірної вегетативної дебільності. Незарощення листів прозорої перетинки головного мозку за даними МРТ головного мозку від 17.08.2016 року.

Відповідач у строк, передбачений ч. 3ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України до суду заперечення на адміністративний позов не надав.

Суд відповідно до п. 2 ч. 1ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч. 3ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті(вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2ст. 71КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивача 20.01.2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про національну поліцію» звільнений зі служби в поліції (а. с. 14).

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 30.12.2016 року № 9 позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, захворювання,ТАК, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а. с. 10).

Актом про нещасний випадок від 30.12.2016 року встановлено, що травма позивача пов'язана в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (а. с. 8-9).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 022954 від 16.02.2017 року за результатами первинного огляду з 13.02.2017 року позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок травми, що пов'язана з виконанням службових обов'язків (а. с. 12).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаєЗакон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року (далі - Закон про Нацполіцію).

Згідно п. 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визнано таким, що втратив чинністьЗакон України «Про міліцію».

Водночас, приписи п. 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про Нацполіцію визначають, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбаченихЗаконом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинностіЗаконом України «Про Національну поліцію».

До набрання чинності Законом про Нацполіцію порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормамистатті 23 Закону України «Про міліцію»та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженогопостановою Кабінету ОСОБА_5 України від 21.10.2015 року №850(далі - Порядок №850).

Так, відповідно до ч. 6ст. 23 Закону України «Про міліцію»у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІI групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом ОСОБА_5 України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Зі змісту п. 1 Порядку №850 вбачається, що він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно пп. 2 п. 3 вказаного Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленогозакономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Пунктом 2 Порядку №850 закріплено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Приписами п. 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Поряд з цим, на виконання вимог ст. ст. 97-101 Закону про Нацполіцію наказом МВС України від 11.01.2016 року затверджено Порядок №4, яким визначено механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (п. 1 Порядку №4).

Згідно пп. 2 п. 4 розділу І Порядку №4 зі змінами, внесениминаказом МВС України 12.09.2016 року №916, визначено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема, під час виконання службових обовязків (пункти 3,5частини першої статті 97 Закону) - випадок, повязаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

При цьому твердження відповідача, викладені у листі від 21.03.2017 року (а. с. 6) про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Порядку №4 з огляду на те, що ч. 1 ст. 97 Закону про Нацполіцію не передбачають виплату одноразової грошової допомоги поліцейським у випадку настання інвалідності, внаслідок травми що пов'язана з виконанням службових обовязків під час служби в органах внутрішніх справ, судом оцінюється критично з огляду на таке.

Як було зазначено вище, положеннями Порядку №4 врегульовано механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Тобто, приписами даного нормативного акту закріплено порядок та процедуру оформлення і виплати такої допомоги особам, які мають статус поліцейського. При цьому застережень щодо неможливості застосування норм Порядку №4 до правовідносин, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги поліцейським, які втратили працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не поліції, чинне законодавство не містить.

За таких обставин, твердження ГУ НП в Черкаській області про відсутність у ч. 1 ст. 97 Закону про Нацполіцію такої підстави для виплати одноразової грошової допомоги поліцейському у зв'язку з отриманням інвалідності, внаслідок травми що пов'язана з виконанням службових обовязків під час служби в органах внутрішніх справ, нівелюється наведеними вище приписами п. 15 розділу ХІ Закону про Нацполіцію,ст. 23 Закону України «Про міліцію»та пп. 2. п. 4 розділу І Порядку №4.

Крім того, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір одноразового грошового забезпечення поліцейському, який отримав інвалідність під час проходження служби в органах внутрішніх справ, визначаєтьсяЗаконом України «Про міліцію»та Порядком №850, а порядок її призначення та виплати - Законом про Нацполіцію та Порядком №4. Аналогічний висновок випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 року у справі №822/793/16.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського. У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.

Згідно п. 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Таким чином, приписами Порядку №850 та Порядку №4, визначено, що для отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення групи інвалідності заява про її отримання має бути подана працівником за останнім місцем служби, яким, як вбачається з матеріалів справи, є ГУ НП в Черкаській області.

Разом з тим, чинним законодавством регламентована процедура та порядок вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє, зокрема, у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Пунктом 2 розділу IV Порядку №4 передбачено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, підставою для призначення особі одноразової грошової допомоги є видача керівником територіального органу Національної поліції наказу про виплату такої допомоги, в іншому ж випадку особа письмово повідомляється про відмову у такій виплаті із зазначенням мотивів такої відмови.

Судом враховується, що Верховний Суд України у постановах від 18.03.2014 року у справі №21-11а14 та від 22.04.2014 року у справі №21-484а13 висловив правову позицію у подібних правовідносинах, згідно якої підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання.

Як встановлено судом звернення ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги не було розглянуте органом, на який покладено вирішення зазначеного питання та відповідного рішення згідно з вимогами чинного законодавства України не прийнято.

Зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченимист. 2 КАС України.

За таких обставин, оскільки відповідного рішення Відповідач по суті заяви не приймав, суд приходить до висновку, що заява Позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в установлені законодавством порядок та строки не розглянута, відтак, при розгляді цієї заяви ГУ НП в Черкаській області допущена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення прав особи.

Відповідно до ч. 2ст. 11 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тобто, за загальним правилом суд повинен забезпечити розгляд адміністративної справи у межах позовних вимог. Вихід за межі позовних вимог повинен бути мотивований та спрямований на повний захист прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, оскільки заява Позивача Відповідачем не розглянута по суті і не було прийнято уповноваженою особою відповідного рішення, то суд вважає за необхідне зобов'язати Відповідача розглянути вказану заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення по суті відповідно до вимог розділу IV Порядку №4.

Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.09.2017 року у справі №357/4499/17.

З огляду на викладене, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 90, 160-161, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій Головного Управління Національної поліції в Черкаській області незаконними та зобовязання виплатити одноразову грошову компенсацію задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи, яка встановлена у зв'язку із травмою, отриманою під час виконання ним службових обов'язків, яка призвела до встановлення йому інвалідності, та прийняти рішення, передбачене Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженихнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень та витрати на правову допомогу, повязані з оплатою допомоги адвоката у розмірі 500 (пятсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Кухаренко