Ухвала суду № 71186316, 22.12.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4940/17

Номер провадження 1-кп/629/530/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2017 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., участю секретаря Котяй А.Ю., прокурора Іванчака А.О., захисника адвоката ОСОБА_1 розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Іванчака А.О. про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12017220380002190 від 03 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України під вартою, -

встановив:

В провадженні Лозівського міськрайонного суд Харківської області знаходиться кримінальне провадження № 12017220380002190 від 03 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

21.12.2017 року судом була винесена ухвала про проведення підготовчого судового засідання у дистанційному режимі відеоконференції між Лозівським міськрайонним судом Харківської області та Харківською установою виконання покарань № 27.

Згідно інформації наданої співробітником Харківської установи виконання покарань № 27, обвинувачений ОСОБА_2 відмовився брати участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Оскільки у судовому засіданні присутня захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 суд вважає за можливе розглянути питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою за таких обставин.

22.12.2017 року прокурор Іванчак А.О., який приймає участь у підготовчому судовому засіданні як сторона обвинувачення, заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на підставі наявності ризиків передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому сторона обвинувачення посилається на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2 та міру покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі винесення відносно нього обвинувального вироку. Будь-яких інших доказів прокурор у судовому засіданні суду не надав, та вказав, що існування ризиків передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є його субєктивною думкою, та прямо підтвердив, що будь-яких інших доказів існування даних ризиків у нього та матеріалах кримінального провадження не має.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу свого підзахисного, на підставі необґрунтованості позиції сторони обвинувачення, не надання жодних доказів існування ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а лише особистої думки прокурора та просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 на не цілодобовий домашній арешт, на підставі того, що у її підзахисного не має намірів: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також у обвинуваченого є матір похилого віку, яка є інвалідом, піклування за якою здійснює обвинувачений.

На підставі ч.1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Прокурор не має право ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених кримінально-процесуальним кодексом.

Як передбачено ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.

В судовому засіданні прокурором не надано жодного доказу стосовно того, що застосування більш мякого запобіжного заходу не є достатнім для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, прокурором взагалі не надано будь-яких доказів стосовно існування хоча б одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, окрім його субєктивної думки, існування якої не передбачено нормами кримінально-процесуального закону.

Посилання прокурора на те, що ризики, які були заявлені раніше при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

В звязку з вищевикладеним та відсутністю обґрунтованої позиції прокурора, суд не вбачає за можливе продовжити строк обвинуваченому ОСОБА_2 такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою.

В звязку з винесенням ухвали про відмову в продовженні строку тримання під вартою, але з огляду на сукупність обставин, які передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який передбачений ч.2 ст. 307 КК України, та які караються позбавленням волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, міцність соціальних звязків, вік та стан здоровя обвинуваченого, суд вбачає за необхідне задовольнити клопотання захисника обвинуваченого та змінити і застосувати інший запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

З огляду на вищевикладені обставини та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 202, 205, 314, 331, 392 КПК України, суд,

Ухвалив:

В задоволенні клопотання прокурора Іванчака А.О. про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою відмовити.

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12017220380002190 від 03 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12017220380002190 від 03 жовтня 2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, а саме: Харківська область, м. Лозова, м-н 1АДРЕСА_1.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло цілодобово.

Розяснити обвинуваченому ОСОБА_2 положення п.1 ч.3 ст. 202 КПК України, а саме: у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Розяснити обвинуваченому ОСОБА_2 положення ч.5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право зявлятись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на неї зобовязань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під домашнім арештом визначити до двох місяців тобто до 22 лютого 2017 року.

Копію даної ухвали негайно направити до виконання начальнику Лозівського ВП ГУНП Харківській області, начальнику Харківської установи виконання покарань № 27, Лозівському місцевому прокурору, надати обвинуваченому ОСОБА_2 та його захиснику ОСОБА_1

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Каращук Т.О.