Вирок № 71186177, 21.12.2017, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1460/17

Провадження № 1-кп/628/271/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 р. Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді - Шиховцової А.О.,

за участю секретаря - Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську кримінальне провадження за № 12017220370000972 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_2, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

за участю: прокурора - Слупицької А.І.,

потерпілої - ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2017 року близько 16.00 год., більш точний час в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Озерній с. Кучерівка, Купянського району, Харківської області, зустрів раніше знайомого ОСОБА_5, з яким у нього склалися особисті неприязні відносини, діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень, навмисно наніс потерпілому ОСОБА_5 правою ногою один удар в область живота, від якого останній впав на землю, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень завдав один удар кулаком правої руки у область живота, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, розрив правої нирки з наявністю за очеревинної гематоми, що супроводжувалося геморагічним шоком 3 ступеня, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 131-КП/17 від 18.04.2017 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1,суд, кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило втрату органу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у обвинувальному акті визнав повністю, підтвердив факти і обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Пояснив, що 15.04.2017 року близько 16.00 год. повертався з роботи і по вул. Озерній с. Кучерівка, Купянського району, Харківської області, на трасі зустрів раніше знайомого ОСОБА_5, якому наніс ступнею правої ноги один удар, якби штовхнувши, в область живота, від якого останній впав на землю. Після чого, завдав ще ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки у область живота. Потерпілий піднявся і вони пішли додому. Зранку йому подзвонила мати ОСОБА_5 Він прийшов до ОСОБА_5, який лежав, казав йому, що можливо викликати швидку допомогу. На його пропозицію ОСОБА_5 відмовився. Він залишив йому 500 грн. і сказав, що якщо будуть потрібні кошти на лікування, він надасть їх. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_5 забрала швидка медична допомога у лікарню. Коли рідні ОСОБА_5 дзвонили, він надавав грошову допомогу на лікування скільки їм було потрібно кожного дня. Наніс тілесні ушкодження із-за того, що ОСОБА_5 викрадав метал-труби з його двору. Він його раніше раз застав за крадіжкою, попередив. Потім знов була крадіжка металевої труби, він подзвонив ОСОБА_5, той зізнався і запевнив його, що бабуся отримає пенсію і він викупить трубу і віддасть, але це були тільки обіцянки. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що не хотів, щоб так сталося, співчуває потерпілій, просив суд суворо його не карати. Цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн. спочатку визнав частково, в розмірі 15000 грн., потім добровільно відшкодував їй 50000 грн. моральної шкоди. Пояснив, що розмір шкоди в 100000 грн. завелика сума для нього, оскільки заробітна плата водія незначна, він має на утриманні малолітню дитину та матір похилого віку, а також він надавав допомогу потерпілій ОСОБА_3 у виді грошових коштів на придбання нею ліків для проходження курсу лікування в медичному закладі її сином ОСОБА_5, та сам також придбавав для нього ліки на загальну суму 35707 грн. 79 коп., про що свідчить розписка та фіскальні чеки. Цивільний позов прокурора про відшкодування коштів в сумі 11102,02 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не визнав, оскільки не згоден з розрахунком медичного закладу з тих міркувань, що ним надавались ліки для лікування потерпілого і вважає, що сума розрахунку повинна бути на 292грн.20 коп. менше.

Прокурор Купянського відділу Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Купянської міської ради про відшкодування коштів в сумі 11102,02 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 підтримав повністю і просив задовольнити.

Крім визнання обвинуваченим своєї провини повністю у вчиненні даного кримінального правопорушення, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, які досліджувались в судовому засіданні,та обсяг і порядок їх дослідження був визначений з врахуванням думки учасників судового засідання відповідно до ст. 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що очевидцем події вона не була та пояснила,що коли була подія вона працювала і до неї на роботу приходила її мати, розмовляли. Коли мати пішла, через деякий час, від неї пролунав дзвінок по телефону, в якому вона повідомила, що не змогла достукатися до онука ОСОБА_5, двері в домі були зачинені. Потім мати повідомила, що ОСОБА_5 лежить і йому погано, сказав їй, що його побив ОСОБА_1 Вона подзвонила ОСОБА_1, той відповів, що не бив. Вона подзвонила сину ОСОБА_5 і той в телефонній розмові розповів, що коли він йшов зустрічати бабусю, біля траси зустрів ОСОБА_1, який з відстані кількох метрів підбіг до нього і вдарив ногою, син впав, він ще його вдарив у бік. При цьому ОСОБА_1 вимовив: «Де він і де ти його ховаєш ?». Це питання було стосовно її колишнього чоловіка. ЇЇ син повідомив ОСОБА_6, що він у них вдома, пиляли дрова. І син з ОСОБА_1 пішли до неї додому. У дворі ОСОБА_1 запитав у її колишнього чоловіка: «Чому ти не прибрав у мене у дворі?» . Вдарив його та потім ОСОБА_1 та її колишній чоловік пішли до ОСОБА_1 додому. Після розмови з сином по телефону, вона викликала поліцію. Заяву у поліцію, писала вона у себе на роботі, оскільки син не міг. О 23.00 год. подзвонила їй мати і повідомила, що онук викликав швидку медичну допомогу, пив обезболюючи таблетки. Потім її мати їй повідомила, що син встав з ліжка та упав, увесь став блідий. І вона зрозуміла, що з сином щось серйозно за станом здоровя. Під час розмови по телефону з матірю, вона їй повідомила, що у вікно вона бачить як іде ОСОБА_1 з її колишнім чоловіком до них. Коли прийшли, вона чула як її мати запитувала у них, що робити з онуком. На що вони запропонували викликати йому таксі, але син був слабкий. Коли вона змінилася на роботі, викликала сину швидку медичну допомогу. Вони допомогли погрузити сина на швидку і відправили його до лікарні, ОСОБА_1 залишив їм 500 грн. і поїхав на роботу. Потім дзвонили ОСОБА_1, він знав про операцію і допомагав їм грошима, а вона та мати ОСОБА_1 бігали у аптеки покупали ліки. Вона також витрачала свої кошти на лікування сина. Просила суд не карати суворо обвинуваченого та не позбавляти його волі. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди підтримала у сумі 50000 грн., яка залишилася після добровільного відшкодування ОСОБА_1 їй 50000 грн., від заявленого нею розміру на загальну суму 100000 грн., про що надала суду відповідну заяву, та в судовому засіданні було досліджено оригінал розписки, і просила цивільний позов в цій частині, у сумі 50000 грн., задовольнити.

Свідок ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні,що вона є матірю обвинуваченого. Зазначила, що очевидцем події вона не була. Від сина знає, що її син ОСОБА_1 ударив ОСОБА_5 Потерпіла ОСОБА_3 весь час їй телефонувала і говорила, які ліки потрібно купити для лікування ОСОБА_5, і вона купляла такі ліки. Майже кожного дня вона разом з потерпілою ОСОБА_3 провідувала ОСОБА_5 в лікарні. Впродовж одного місяця - з 16 квітня по 16 травня - до смерті ОСОБА_5, свідок купляла йому необхідні ліки. Також, вони із сином ОСОБА_1 понесли витрати на поховання ОСОБА_5 замовляли кафе за свої кошти, оплачували послуги, повязані з похованням.

Вина обвинуваченого також підтверджується іншими доказами, а саме, даними з картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону та даними заяви ОСОБА_3 на начальника Купянського ВП ГУНПУ в Харківській області, зареєстрованих 15.04.2017 року за № 2537 в журналі обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Купянського ВП ГУНП України в Харківській області про те, що просить притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, який 15.04.2017 року приблизно о 19.20 год. за адресою с. Кучерівка, вул. Озерна, побив її сина ОСОБА_5, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220370000972 від 16 квітня 2017 року ( а. кр. пр.1,5-6).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 131-КП/17 від 18 квітня 2017 року по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 на підставі матеріалів кримінального провадження і медичної документації, експертом зроблено висновок, що мали місце тілесні ушкодження, які відповідно до локалізації і ступеню тяжкості, зокрема, відносяться за ступенем тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя - це у вигляді закритої тупої травми живота, розрив правої нирки з наявністю за очеревинної гематоми, що супроводжувалося геморагічним шоком 3 ступеня. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів , якими могли бути імовірно як кулаки так і носки ніг, обутих у взуття, можливо в термін і при обставинах, вказаних в постанові. За фактом тупої травми живота потерпілому 16.04.2017 року було проведено оперативне втручання мовою оригіналу: « В/ срединная лапаротамия. Ревизия забрюшинного простаранства. Нефроэктомия справа. Тампонада и дренирование забрюшинного пространства и брюшной полости» ( а. кр. п. 13-14).

Даними з протоколу проведення слідчого експерименту 21.04.2017року, з ілюстрованим матеріалом до нього, проведеного у присутності понятих, судово- медичного експерта МВ ХОБСМЕ та за участю ОСОБА_1 Місцем проведення слідчого експерименту є ділянка місцевості, перетин автомобільної траси, яка розташована поблизу с. Кучеровка Купянського району Харківської області. Під час проведення слідчого експерименту, відтворення обстановки та обставин події, яка відбулась 15.04.2017 року, ОСОБА_1 докладно розповів та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення та механізм і спосіб спричинення ним ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. ( а. кр.п.39-44 ).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 142-КП/17 від 24 квітня 2017 року по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 на підставі матеріалів кримінального провадження і медичної документації та отриманих даних з протоколу проведення слідчих дій від 21.04.2017року за участю ОСОБА_1, експерт прийшов до висновку, що враховуючи характер і локалізацію встановленої у ОСОБА_5 закритої тупої травми живота, розрив правої нирки, механізм і спосіб утворення вищезазначеної травми не суперечать показам обвинуваченого, даними ним під час проведення 21 квітня 2017 року слідчого експерименту. Однак вбачається невідповідність щодо локалізації спричинених ударів з локалізацією вищевказаної травми. Вищезазначені тілесні ушкодження утворились від ударної дії тупих твердих предметів, якими могли бути, як кулаки так і носки ніг, за умов спричинення удару (ударів) в поперечну область потерпілого праворуч з великою силою, і ймовірно за все, не могли бути спричинені потерпілим в результаті удару (поштовху) з послідуючим падінням потерпілого з висоти власного зросту і ударом о тверде асфальтне покриття дороги. Враховуючи локалізацію даного тілесного ушкодження експертом зроблено висновок, що воно могло бути отримано і в результаті нанесення одного удару в вищезазначену частину ( а. кр. п. 47-48).

Даними з протоколу огляду місця події 12.05.2017 року, з ілюстрованим матеріалом до нього, диском відеозапису слідчого експерименту, проведеного у присутності понятих, судово - медичного експерта МВ ХОБСМЕ і за участю ОСОБА_5. Під час проведення слідчого експерименту, відтворення обстановки та обставин події, яка відбулась 15.04.2017 року, ОСОБА_5 докладно розповів та показав про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення та механізм і спосіб спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ( а. кр.п.50-55 ).

Визнанням по кримінальному провадженню постановою 13 .05. 2017 року слідчого СВ Купянського ВП ГУНП в Харківській області і приєднання до справи речового доказу - DVD- диск з записом слідчого експерименту від 12.05.2017 року, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження ( а. кр. п 56).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 172-КП/17 від 16 травня 2017 року по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, на підставі матеріалів кримінального провадження і медичної документації та отриманих даних з протоколу проведення слідчих дій від 12.05.2017року за участю ОСОБА_5, в ході якого, він докладно розповів і показав механізм спричинення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, експерт прийшов до висновку, що тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми живота, розрив правої нирки з наявністю за очеревинної гематоми, що супроводжувалося геморагічним шоком 3 ступеня, утворились від дії тупих твердих предметів, якими імовірно могли бути, як кулаки так і носки ніг, обутих у взуття, можливо в строк і при обставинах, вказаних у постанові, тобто могли бути отримані потерпілим 15.04.2017 року. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 відповідно до представленої медичної документації, експерт зазначив, що механізм і спосіб їх утворення не суперечить показам ОСОБА_5, даним ним у ході проведення 12 .05. 2017 року слідчого експерименту. Закрита тупа травма живота, розрив правої нирки утворилася від ударного впливу тупих твердих предметів, якими могли бути носки ніг, так і кулаки за умов спричинення удару (ударів) в поперечну частину потерпілого справа з великою силою. Враховуючи характер і локалізацію встановлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 відповідно до представленої медичної документації, експерт зазначив, що в момент їх отримання, потерпілий міг знаходитися в різних положеннях тіла, виключаючи фіксацію вищезазначену область з перешкодою, а нападаючий, імовірно за все, знаходився у вертикальному або близькому до нього положеннях, обличчям до потерпілого, на близькій відстані (а. кр. п 59-60).

Даними з картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від медсестри приймального відділення Купянської ЦМЛ, зареєстрованої 17.05.2017 року за № 3365 в журналі обліку заяв і повідомлень про те, що констатовано смерть ОСОБА_5, та даними з протоколу огляду місця події 17.05.2017 року, згідно якого в приміщенні Купянського моргу знаходиться труп ОСОБА_5 ( а. кр. п 70-73).

Повідомленням судово-медичного експерта ХОБСМЕ м. Купянська, що причина смерті ОСОБА_5: інтоксикація, гнійна плевропневмонія ( а. кр. пр. 75).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 138-КП/17 від 18 травня 2017 року трупа ОСОБА_5, даних лабораторних досліджень і наданої медичної документації експертом зроблено висновок, далі мовою оригіналу:«…Согласно представленной медицинской документации ОСОБА_8 находился на стационарном лечении в хирургическом отделении с 16 апреля 2017 года по 16 мая 2017 года с діагнозом : закрытая тупая травма живота с разрывами правой и обширной забрюшинной гематомой.

Учитывая характер и локализацию повреждений 4 разрыва правой почки в области сосудистой ножки с массивным кровотечением,следует считать,что в данном случае имела место закрытая тупая травма забрюшинного пространства с множественными разрывам правой почки,массивным кровотечением и формированием забрюшинной гематомы,осложнившаяся геморрагическим шоком ІІІ степени. Данные телесные повреждения образовались от действия тупих твердых предметов, и учитывая их характер,можно сказать, что они были причинены незадовго до поступлення ОСОБА_8 на стационарное лечение.

По степени тяжести вышеуказанная закрытая тупая травма забрюшинного пространства с разрывами правой почки и обширной забрюшинной гематомой имеет признаки тяжких телесных повреждений,как опасные для жизни .

По поводу вышеуказанной травмы забрюшинного пространства в больнице ОСОБА_8 была проведена операция верхне-срединная лапаротомия, ревизия забрюшинного пространства, нефрэктомия справа, тампонада и дренирование забрюшинного пространства и брюшной полости.

В послеоперационном периоде вышеуказанная травма забрюшинного пространства осложнилась патологическими изменениями со стороны органов дыхательной системы-фибринозно-гнойный плеврит, вызвавший интоксикацию организма, о чем свидетельствуют данные макроскопического и судебно- гистологического исследования и данные представленной медицинской документации.

Кроме этого, обнаружены патологические изменения печени-портальный цироз, хронический интерстициальный гепатит и патологические изменения левой почки-сегментарный нефронекроз. Согласно представленной медицинской документации смерть наступила 16 мая 2017 года в 21 час.45 мин….»( а. кр. пр.. 95-98).

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 257-КЕ/17 від 12.06.2017 року трупа ОСОБА_5, на підставі даних судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження, з урахуванням наданої медичної документації, консультативних підсумків лікарів-фахівців, експертна комісія надійшла до наступних висновків, що за даними судово-медичної експертизи трупу (Висновок експерта № 138-КПт/17)з урахуванням даних медичної картки стаціонарного хворого №3055/591 КЗОЗ «Купянська ЦРЛ» на імя ОСОБА_5 у останнього мали місце наступні тілесні ушкодження «…тулуба закрита тупа травма за очеревинного простору з чотирма розривами правої нирки в ділянці судинної ніжки з крововиливом та формуванням за очеревинної гематоми. Також, у ОСОБА_5 було встановлено морфологічні ознаки гнійного запального процесу легень з формуванням вогнища ущільнення (абсцедування) та гнійного запалення плеври ( плевриту). Крім того, у ОСОБА_5 були встановлені макро- і мікроскопічні морфологічні ознаки хронічних захворювань серцево-судинної системи у вигляді алкогольної кардіоміопатії та ішемічної хвороби серця ( кардіосклероз), травної системи у вигляді цирозу печінки, гепатиту,дихальної системи у вигляді хронічного обструктивного захворювання легень,які негативно вплинули на перебіг отриманої травми та післяопераційного періоду. Морфологічні ознаки хронічних захворювань, що були встановлені у ОСОБА_5 під час проведення судово-медичної експертизи, сформувалися задовго до надходження його до стаціонару. Перелічена патологія була невиліковною та мала прогресуючий характер. Закрита тупа травма за очеревинного простору утворилася від дії ( дій) тупого твердого предмету (предметів), індивідуальні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися,за механізмом удару-струсу. Термін утворення травми за очеревинного простору не суперечить даним вказаним в протокольній частині даної постанови,а саме 15.04.2017 року. При надходженні до стаціонару Купянської ЦРЛ хворому ОСОБА_5 вірно було встановлено діагноз - «Розрив правої нирки, за очеревинна гематома, геморагічний шок ІІІ ступеня, цироз печінки». Хворого одразу було прооперовано. Проведене хірургічне лікування з видаленням правої нирки було вірним та своєчасним. При аналізі медичної документації виявлена низка недоліків при наданні медичної допомоги хворому, які слід розглядати, як несприятливі фактори, що також негативно вплинули на перебіг післяопераційного періоду. Вважають, що абсцедування правої легені за наявності гнійного плевриту, призвели до зростання інтоксикаційного синдрому та розвитку поліорганної недостатності з перевагою у бік дихальної недостатності, які і призвели до настання смерті ОСОБА_5 Закрита тупа травма за очеревинного простору в своєму перебігу не могла визвати розвиток абсцедування в правій легені. За відсутності хронічних захворювань у ОСОБА_5 та за умови адекватного лікування супутньої патології було можливо запобігти настанню смерті останнього.Механіз утворення травми тулуба у ОСОБА_5 не суперечить свідченням ОСОБА_5 викладеним в протоколі проведення слідчого експерименту від 12.05.2017 року . Механізм утворення травми тулуба у ОСОБА_5 не суперечить свідченням ОСОБА_1 викладеним в протоколі проведення слідчого експерименту від 21.04.2017 року, а саме, далі мовою оригіналу: «удар наносится подошвенной поверхностью правой стопы, обутой в обув, в направлении снизу вверх несколько спереди назад по отношению к потерпевшему и приходится в проекции мечевидного отростка грудины…после этого удара потерпевший упал на спину…Статист распологается в сидячем положении, подозреваемый распологается лицом к статисту справа…пальцы левой руки подозреваемого охватывают верхню одежду статиста в области правого плечового шва,удар наносит кулаком правой руки в направлении спереди назад и приходиться в область живота…».

Зазначені вище вказані докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, і всі вони у сукупності, - достатніми та взаємопов"язаними для прийняття процесуального рішення.

Вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі матеріалами кримінального провадження. Суд вважає винним обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке він підлягає покаранню.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його покарання.

Щодо щирого каяття ОСОБА_1 у вчиненні злочину в ході досудового розслідування і судового розгляду справи, суд зазначає, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, котра вчинила злочин. Каяття, передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління. Тобто щире каяття - це передусім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею злочину, його наслідків, прагненні усунути заподіяну шкоду та рішенні особи більше не вчиняти злочинів. Такий психічний стан особи може свідчити про позитивну перебудову свідомості особи та втрату або зниження ступеня її суспільної небезпечності, про реальну можливість виправлення цієї особи. Виходячи із змісту терміна "щире каяття", для визнання наявності у справі даної обставини, яка пом'якшує покарання, суду необхідно встановити щирість висловлювань особи про те, що вона шкодує про вчинене, засуджує свою поведінку та бажає виправитися. Для цього щире каяття, як внутрішнє переживання особи, повинно віднайти свій зовнішній прояв. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Таким чином, відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання для ОСОБА_1 є визнання провини, щире розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальних збитків у повному обсязі і часткове відшкодування заявлених моральних збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Дослідженням даних про особу встановлено наступне.

ОСОБА_1 за місцем мешкання зарекомендував себе з позитивної сторони, відповідно до характеристики депутата Петропавлівської сільскої ради ОСОБА_1 зарекомендував себе дисциплінованим, законослухняним громадянином, не порушуючи загального соціального порядку, працює та має малолітню доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, якій постійно допомагає матеріально, з повагою відноситься до батьків - пенсіонерів, піклується про хворого батька, який переніс операцію, планує відремонтувати будинок, закупивши будматеріали. Згідно трудового договору і представлених суду довідок, офіційно працює з 27 липня 2016 року і до теперішнього часу в ФОП ОСОБА_2 водієм вантажного автомобіля. За місцем роботи характеризується позитивно. На обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває. Вперше притягається до кримінальної відповідальності. Відповідно до досудової доповіді, складеної уповноваженим органу з питань пробації, щодо особистісної характеристики, ОСОБА_1 схильності до фізичної або вербальної агресії у відношенні оточуючих не має, здатний мислити чітко та раціонально, психічний стан задовільний, психічних розладів не має, алкогольними напоями не зловживає, вживання наркотичних засобів заперечує. Щодо соціального оточення обвинуваченого - не підтримує кримінальних звязків та звязків з особами з антисоціальною поведінкою. Має стійкі соціальні звязки з рідними та близькими. Підтримує тривалі дружні звязки. Обвинувачений має готовність до змін, а саме, бажає завести сімю, зробити ремонт у будинку. Спиртними напоями не зловживає, наркотичні засоби ніколи не вживав та не вживає. До адміністративної відповідальності не притягувався, раніше не судимий. У скоєному злочині розкаюється, шкодує про свій вчинок та його наслідки, оскільки не бажав їх настання. Факторів, що підвищують ризик вчинення повторного кримінального правопорушення в ході складання оцінки ризику, не виявлено. Щодо оцінки ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, то рівень цього ризику є середнім. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середній рівень вчинення повторного правопорушення, органом пробації зроблено висновок, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у т. ч. окремих осіб).

Згідно ч. 1 ст. ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Таким чином, обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчинення ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, також мотивацію вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що помякшують та відсутність обставин, що обтяжують його покарання. Разом з тим, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючі, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення, а також для попередження вчинення ним нових злочинів, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини відповідної статті Особливої частини КК України та з врахуванням ст.69-1 КК України.

Крім того, беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, і дотримуючись вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», що рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Тому враховуючи обставини конкретної кримінальної справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується позитивно, знаходження на його утриманні малолітньої доньки, а також обставини, що пом'якшують його покарання, визнання своєї вини і щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію потерпілої ОСОБА_3, яка не наполягала на призначенні судом обвинуваченому міри покарання, повязаної з позбавленням волі, добровільне відшкодування ним матеріальних збитків та моральної шкоди частково від заявленого розміру, а також, враховуючи думку уповноваженого з питань пробації, в своїй совокупності свідчать про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, застосувавшидо нього положення ст. 75 КК України, звільнив від відбування покарання з випробуванням, поклавши у відповідності до вимог п.1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України обовязки, періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід залишити у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили. Цивільний позов прокурора Купянського відділу Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Купянської міської ради про відшкодування коштів в сумі 11 102,02 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 на підставі ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі, так як вказана в позові сума 11 102,02 грн., витрачених на стаціонарне лікування коштів, які складаються з фактичних витрат та вартості надання медичної допомоги, а саме 1 ліжко-день в квітні 2017 року склав 310 грн. 29 коп.; 1 ліжко день в травні 2017 р. склав 287 грн. 62 коп. (310,29 грн. х14 к/дн=4344,06 грн., 287,62 грн. х16к\дн=4601,92 грн.); у відділенні анестезіології інтенсивної терапії медвироби, медичний кисень, препарати крові, підконтрольні речовини на загальну суму-2156,04 грн., підтверджені представленими суду розрахунками фактичних витрат та вартості надання медичної допомоги за державні кошти ( а.кр.пр.42, 137).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, заявлений потерпілою ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, оскільки вина є підставою для відшкодування, інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

У пункті 9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує тяжкість і суспільну небезпеку кримінального правопорушення, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала ОСОБА_3, у звязку з втратою сина, перенесення нею тяжких моральних переживань за життя і здоровя єдиного сина, а також вона мала знаходити значні додаткові матеріальні витрати, що також негативно відображалось на її моральному стані, їй було тяжко, з моральної сторони, бачити страждання сина, у звязку з отриманням ним тілесних ушкоджень і усвідомленням того, що вона не може йому допомогти, хоча б частково взяти на себе ті муки і страждання, які син переносив, що також приводило її до моральних переживань, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках. Після смерті сина і до теперішнього часу вона ніяк не може продовжити нормальне побутове життя, що також призводить до моральних переживань і страждань.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов і встановлено кількісну ознаку (грошовий еквівалент) моральної шкоди, заподіяної їй, в розмірі 100 000 гривень.

Частиною 1статті 94 КПК Українивстановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, у процесі розгляду кримінального провадження та дослідження наявних доказів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням добровільного відшкодування ОСОБА_1 потерпілій 50000 грн. моральної шкоди від заявлених у позові 100000 грн., та зменшення у звязку з цим потерпілою заявленого в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди розміру до 50000 грн., дійшов висновку про часткове задоволення вимог потерпілої, а саме, у розмірі 10000 грн., і такий розмір, суд вважає, буде відповідати вимогам виваженості, розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положеньстатті 118 КПК України витрати на правову допомогу являються процесуальними витратами.

Частиною 1статті 124 КПК Українивстановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Матеріалами справи підтверджено, що потерпілою здійснено процесуальні витрати, зокрема, витрати на правову допомогу в розмірі 400 гривень, що підтверджується квитанцією № 433637, Серія 05-ААХ, виданою 04 серпня 2017 року, адвокатом ОСОБА_10, тому суд, в силу статті 124 КПК України,приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої здійснених нею витрат на правову допомогу, оскільки їх розмір та підстава документально підтверджені (а.суд.пр.35-37).

Долю речових доказів вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за яким призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років .

Відповідно дост.75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 3 (три ) роки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки протягом іспитового строку періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації - Купянського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, та повідомляти їх про зміну місця проживання,роботи.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.

Речові докази: DVD-диск із записом слідчого експерименту від 12.05.2017р. за участю ОСОБА_5, який знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження № 12017220370000972.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди 100000 грн., зменшений до 50000 грн., у звязку з добровільним відшкодуванням задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди - 10000 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 400 гривень.

Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення,учасникам судового провадження, якіне були присутні під час проголошення вироку суду направити його копію.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. В іншому разі вирок набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.

Головуючий: А.О.Шиховцова