Вирок № 71185832, 22.12.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2993/16-к

Номер провадження 1-кп/629/71/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Іванчака А.О.,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - адвокатів Остапенко С.Ю., Цувіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Улянівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Губарівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23.10.2009 року Кіровським районним судом м. Донецьк за ст.187 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

- 03.06.2013 року Кіровським районним судом м. Донецьк за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 04.03.2016 року із Селідовської ВК Донецької області № 82 умовно-достроково на не відбутий строк: 1 рік 3 місяці 18 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що ОСОБА_2, маючи умисел на викрадення чужого майна, за попередньою змовою із ОСОБА_3, вирішили заволодіти металевими подкладками, які є складовою частиною залізничних колій, розташованих на території військової частини, що знаходиться по вул. Блюхера в м. Лозова. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09 травня 2016 року приблизно о 16 год. 30 хв., прийшли за вище вказаною адресою, після чого, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, за допомогою гаєчного ключа та машинного мастила, які були ними заздалегідь приготовані, таємно, почали відкручувати металеві гайки, якими були прикріплені вказані металеві накладки, в ході якого їх дії були помічені працівниками поліції та припинені.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Крім того, ОСОБА_2 27 травня 2016 року в обідній час, знаходячись на території ПП «ОСОБА_6», яке розташоване в АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, і усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою наживи, з корисливого мотиву, діючи повторно, таємно викрав із автомобіля ГАЗ-330239, який належить ОСОБА_6 акумулятор «Forse» 60 Ah вартістю 1021 грн. Із місця скоєння злочину ОСОБА_2 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 24 січня 2017 року близько 01.00 години у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа, металевої труби, монтировки, заздалегідь приготовлених для вчинення злочину, шляхом демонтажу, таємно викрали 3 метри залізничної колії Р-50, вагою 147,5 кг., з під'їзного шляху в/ч А0829 по ст. Лозова на стрілочному переводі № 508, чим завдали ПП «Лозівська дистанція шляху» матеріальної шкоди на загальну суму 663 гривні 50 копійок.

Крім того, 05 лютого 2017 року близько 23.00 години у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа, металевої труби, монтировки, заздалегідь приготовлених для вчинення злочину, шляхом демонтажу, діючи повторно, таємно викрали 6,9 метрів залізничної колії Р-50, вагою 299 кг., 12 накладок Р-50 загальною вагою 214 кг., 36 стикових болтів загальною вагою 40 кг., 26 клемних болтів загальною вагою 14 кг., з території Нового Товарного двору ст. Лозова на стрілочному переводі № 508, чим завдали ПП «Лозівська дистанція шляху» матеріальної шкоди на загальну суму 2551 гривні 50 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю та пояснив, що разом з ОСОБА_3 вони намагалися викрасти металеві накладки з залізничної колії на території військової частини в м. Лозова по вул. Блюхера, але їх затримали працівники поліції. Крім того, він з автомобіля, який належить ОСОБА_6 27.05.2016 року викрав акумулятор. Крім того, разом з ОСОБА_3 вони 24.01.2017 року та 05.02.2017 року на стрілочному переводі № 508 по ст. Лозова викрали залізничні колії, накладки, стикові та клемні болти. В скоєному щиро розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю та пояснив, що 09.05.2016 року разом з ОСОБА_2 вони намагалися викрасти металеві накладки з залізничної колії на території військової частини в м. Лозова по вул. Блюхера, але їх затримали працівники поліції. Крім того, 24.01.2017 року та 05.02.2017 року разом з ОСОБА_2 на стрілочному переводі № 508 по ст. Лозова викрали залізничні колії, накладки, стикові та клемні болти. В скоєному щиро розкаявся.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2 і ОСОБА_3, суд вважає винуватість обвинувачених в інкримінованих їм правопорушеннях підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 25.01.2017 року, в якому зазначено, що місцем огляду являється відкрита ділянка місцевості, розташована за адресою: м. Лозова, «Новий товарний двір», вул. Лазо, 1 На час огляду одна частина рельси відсутня, а саме довжиною близько 6 метрів, з даного місця знята хрестовина Р-50 1/9. Жодних слідів під час огляду не виявлено (а.с.171);

- фото таблицею до протоколу огляду від 25.01.2017 року (а.с.172);

- протоколом огляду місця події від 06.02.2017 року, в якому зазначено, що місцем огляду являється під'їзний шлях «Нового товарного двору» ст. Лозова, який знаходиться на відстані 2609 м. від станції Лозова в м. Лозова. Оглядом встановлено, що на даній ділянці місцевості розташований рельс - з однієї сторони рельса, з правої сторони - хрестовина, в районі хрестовини відсутній рельс довжиною 6,09 м, на снігу є сліди волочіння (а.с.173-174);

- фото таблицею до протоколу огляду від 06.02.2017 року (а.с.175);

- протоколом огляду місця події від 07.02.2017 року, в якому зазначено, що безпосереднім місцем огляду є ділянка місцевості біля пункту металевого брухту за адресою: АДРЕСА_3. На час огляду виявлена куча металевих виробів, при огляді якої встановлено, що там є накладки Р-50 в кількості 12 шт., стикові болти в кількості 32 шт., клемні болти в кількості 26 шт. Також лежали частини рельсів Р-50 довжиною 1,08 м, 0,95 м, 1,07 м, 1,2 м, 1,27 м, 1,10 м., 1,08 м, 1,18 м, 0,91 м, та елементи контррельси Р-50 довжиною 0,80 м, 0,87 м, 0,76 м, 0,84 м Вимір рельсів проводився за допомогою рулетки (а.с.176-177);

- фото таблицею до протоколу огляду від 07.02.2017 року (а.с.178-179);

- протоколом огляду предметів від 21.02.2017 року, в якому зазначено, що предметами огляду були накладки рельсові Р-50 в кількості 12 шт., бовти клемні з клемами в кількості 26 шт., стикові болти Р-50 в кількості 29 шт., елементи контррельси Р-50 в кількості 4 шт. Всі вище перераховані деталі вкриті іржею, на момент огляду механічних пошкоджень не мають. Фрагменти рельси Р-50 в кількості 9 шт., по краях кожного фрагмента маються сліди розколу та розпилу, всі фрагменти вкриті іржею. Під час огляду було проведено зважування на електронних вагах, вага оглянутих предметів становить 714 кг 50 гр (а.с.181);

- висновком експерта № 768 від 16.02.2017 року, в якому зазначено, що ринкова вартість 1 кг. лому чорного металу, станом на 05.02.2017 року, складає 4 грн. 50 коп. Визначити вартість металевих об'єктів (рейки Р-50, накладки Р-50, болти, клеми, болти стикові, хрестовина Р-50), як виробів, не представилося можливим, так як в наданих експертові даних відсутня необхідна інформація, а саме: акти оглядів спеціалістів, довідки з вказанням зносу, ринкові довідки вартості) (а.с.203-204).

Свідчення обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Суд вважає, дії ОСОБА_2, які виразилися у спробі викраденні 09.05.2016 року металевих накладок з залізничної колії, правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3, які виразилися у спробі викраденні 09.05.2016 року майна металевих накладок з залізничної колії, правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні 27.05.2016 року майна гр. ОСОБА_6, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які виразилися у викраденні 24.01.2017 року та 05.02.2017 року металевих виробів з залізничної колії, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скоїли злочини середньої тяжкості.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, з 2001 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: «Легка розумова відсталість», згідно висновків психіатричної експертизи № 191 від 07.03.2017 року та № 564 від 03.08.2017 року ОСОБА_2 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_2 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.99-101, 188-190). Не одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює.

У досудовій доповіді про обвинуваченого зазначено, що, аналізуючи отриману інформацію, можна зазначити, що ризик вчинення повторного правопорушення за умови посилення впливу таких факторів, як відсутність стабільного джерела доходів і офіційного працевлаштування - середній. Визначення загального рівня ризику небезпеки для суспільства - середній. Ставлення до правопорушення негативне (шкодує про вчинене), обвинувачений має мотивацію до змін свого життя (а.с.168-170).

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, має на утриманні малолітню дитину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Захисник - адвокат Цувіна О.О. в судовому засіданні заявила клопотання про застосування до її підзахисного Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки ОСОБА_2 скоїв правопорушення середньої тяжкості, крім того у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина до 18 років, відносно якого він не позбавлений батьківських прав, про що подала письмове клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив звільнити його від відбування покарання в зв'язку з Законом України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_3, виданого 12.10.2017 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 148.

З даного свідоцтва вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 є батьком дитини, стосовно якої не позбавлений батьківських прав.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно звільнити від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, про що просив обвинувачений в судовому засіданні.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, з 2000 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: «Легка розумова відсталість з порушенням поведінки», згідно висновку психіатричної експертизи № 190 від 07.03.2017 року ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.96-97, 198-200). Розлучений, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_3, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Обвинувачений ОСОБА_3 засуджений 03.06.2013 року Кіровським районним судом м. Донецьк за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 04.03.2016 року умовно-достроково на не відбутий строк: 1 рік 3 місяці 18 днів, та в період умовно дострокового звільнення знов скоїв кримінальне правопорушення, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, тому, до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Цивільні позови по справі не заявлені.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 382 від 23.06.2016 року в сумі 351,84 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого ОСОБА_2

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 768 від 16.02.2017 року в сумі 263,88 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинувачених в рівних долях.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі,

за ч.2 ст. 185 КК України - 1(один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі,

за ч.2 ст. 185 КК України - 1(один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі приєднати покарання за вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 03.06.2013 року і остаточно призначити до відбування покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 22 грудня 2017 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Улянівка Богодухівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 351,84 (триста п'ятдесят одну грн. 84 коп.) гривень за проведення автотоварознавчої експертизи № 382 від 23.06.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Стягнути з засуджених ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Улянівка Богодухівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Губарівка Богодухівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, не працюючого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 263,88 грн. по 131,94 (сто тридцять одна грн. 94 коп.) гривень з кожного за проведення товарознавчої експертизи № 768 від 16.02.2017 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- накладки рельсові Р-50 в кількості 12 шт., бовти клемні з клемами в кількості 26 шт., стикові болти Р-50 в кількості 29 шт., елементи контррельси Р-50 в кількості 4 шт., фрагменти рельси Р-50 в кількості 9 шт., які належать ПП «Лозівська дистанція шляху», - повернути власнику.

- акумулятор жовтого кольору «Forse», який належить ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілій;

- гайковий ключ, пляшку з машинним маслом - знищити як таки, що не мають цінності.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська