Ухвала суду № 71185524, 20.12.2017, Зміївський районний суд Харківської області

621/2340/16-к

1-кп/621/31/17

УХВАЛА

20 грудня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Бібіка О.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Кошевої А.А.,

прокурора - Макаренка М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв кримінальне провадження №12016220300000754 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_2 заявила клопотання, підтримане обвинуваченим ОСОБА_1, про зміну запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 із тримання під вартою на домашій ареш із забороною залишати житло в нічний час з 21-00 год до 07-00 год. наступного дня із покладенням на нього обов"язків прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.

На обгрунтування зазначила, що суд тричі продовжував строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одних і тих же підстав. Крім того, захисник акцентувала увагу на порушенні процедури продовження строку дії запобіжного заходу, визначеної главою 18 КПК України.

Послалась на факти, як на підставу зміни запобіжного заходу, а саме:надання обвинуваченим, як єдиним працездатним членом сім"ї, постійної допомоги матері-інваліду, що підтверджено відповідною індивідуальною програмою реабілітації інваліда та довідкою з місця проживання, погіршення стану його здоров"я, та необхідності періодичного медичного нагляду та лікування, існування міцних соціальних зв"язків забезпечать належну процесуальну поведінку під час застосування до обвинуваченого більш м"якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Прокурор Макаренко М.М. вважав, що продовжуть існувати ризики ухилення обвинуваченого ОСОБА_1 від прибуття до суду. тому недоцільно провести заміну запобіжного заходу на більш м"який, на якому наполягає захисник.

Просив продовжити строк дії запобіжного заходу на два місяці з огляду на те, що судовий розгляд триває, а строк дії ухвали по застосування запобіжного заходу спливає 22 грудня 2017 року.

Представник потерпілої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на те, що раніше йому обирався більш м"який запобіжний захід, але через невиконання покладених на обвинуваченого обов"язків, які виразились у систематичному неприбутті до суду без поважних причин, було змінено на самий суворий запобіжний захід.

Вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ч.3 ст.333 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов"язаний розглянути питання доцільності подовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Пункт 1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, ОСОБА_1 поза розумним сумнівом обвинувачується у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України наслідком якого є позбавлення життя людини; не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків у місці проживання; ухилявся від явки суду, що стало підставою для обрання насуворішого запобіжного заходу.

Право на справедливий суд у розумінні положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS № 005, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), то зазначеною нормою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи ті обставини що судове провадження триває з 28 листопада 2016 року, що обвинувачений ОСОБА_1 довів своєю поведінкою наявність ризиків щодо його ухилення від суду, у зв"язку з чим відносно нього судом застосовувались приводи, та стороною захисту не надано доказів зворотнього.

Приймаючи до уваги баланс інтересів обвинуваченого та його право на особисту своду та суспільний інтерес, який полягає у праві потерпілої на ефективний судовий розгляд, суд вважає за необхіне обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити на два місяці.

За таких обставин, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави судом не визначається, так як обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин пов"язаний із позбавленням життя людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 333, 335 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на строк 60 днів.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_1 до 18 лютого 2018 року.

Ухвалу для виконання направити Зміївському відділу поліції ГУНП України в Харківській області та Харківській УВП (№27).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: