Ухвала суду № 71184489, 18.12.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/589/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3064/17Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Хіль Л.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Лобова О.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 серпня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16 травня 2011 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір про надання банківських послуг (далі - кредитний договір), який складався із заяви останньої, Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього договору вона отримала кредиті кошти у розмірі 4 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У результаті неналежного виконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 30 квітня 2016 року становить 35 096 грн. 17 коп. та яку відповідач, незважаючи на вимоги, не погасила.

У зв`язку з цим, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35 096 грн. 17 коп.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від22серпня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у звязку тим, що позивачем не надано належних доказів щодо укладення з відповідачем кредитного договору б/н від 16.05.2011 року та отримання кредитних коштів у розмірі 4800 грн.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 35 096 грн. 17 коп. за кредитним договором від 16 травня 2011 року, яка складається з: 4 732 грн. 84 коп. - заборгованість за кредитом, 25 226 грн. 44 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 989 грн. 45 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована складова) та 1 647 грн. 44 грн. - штраф (процентна складова). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржило ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про відмову у позові, оскільки укладення між банком та відповідачем б/н від 16.05.2011 року підтверджується змістом заяви.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначив, що відповідач користувався кредитним лімітом, тобто погодився з умовами укладеного договору, встановленим лімітом та відповідно отримав кредитну картку, яка є спеціальним платіжним інструментом.Вказане підтверджується розрахунком заборгованості.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Так, скасовуючи рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2017 року суд касаційної інстанції виходив з того, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про одночасне стягнення пені та штрафу за кредитним договором.

Крім того, не встановив, за надання яких саме послуг банком було встановлено щомісячну комісію.

Місцевим судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 16.05.2011 року станом на 30.04.2016 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 4732,84 грн., 25 226 грн. 44 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 989 грн. 45 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована складова) та 1 647 грн. 44 грн. - штраф (процентна складова).

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів щодо укладення з відповідачем кредитного договору б/н від 16.05.2011 року та отримання кредитних коштів у розмірі 4800 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду, оскільки він не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

16.05.2011 року відповідачка на підставі власноруч написаної заяви (а.с.5) та, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг отримала від ПАТ КБ "Приватбанк", кредит у розмірі 4800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У вищевказаній заяві відповідачка зазначила, що вона згодна, що ця заява разом із Памяткою клієнта,Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір,ознайомилась з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй на ознайомлення у письмовому вигляді.

Копії Умов та Правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додані до позовної заяви. (а.с. 8-31).

В подальшому ОСОБА_2 15.04.2013 року звернулася до банку за видачею картки «Універсальна», але її персональні дані (в частині місця реєстрації відповідачки) змінилися в порівнянні з тими, що надавалися банку в 2011 році під час підписання анкети-заяви від 16.05.2011 року.

15.04.2013 року відповідачкою було підписано заяву про зміну персональних даних клієнта ПАТ КБ «ПриватБанк» і отримано кредитну картку «Універсальна» та зроблено фото про факт її отримання.

Згідно пояснень позивача процедура отримання картки «Універсальна» не передбачала підписання заяви на отримання такої кредитної картки в тому разі, коли клієнт вже підписував анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», які включають і користування кредитними картками. В цьому разі, під час звернення клієнта до банку підписання нової анкети-заяви не вимагалося, достатньо ідентифікувати клієнта і сфотографувати з карткою, як факт її отримання.

Таким чином, позивачем було надано достатні та належні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору з ОСОБА_2, зокрема, анкету-заяву від 16.05.2011 року, заяву від 15.04.2013 року про зміну персональних даних, фотографію відповідачки з карткою на підтвердження факту її отримання.

Відповідачка свої зобов»язання по погашенню кредиту належним чином не виконувала, не погашала кредит, нараховані відсотки, внаслідок чого станом на 30.04.2016 року виникла заборгованість, яка становить 35096, 17 грн. та складається з: заборгованість за кредитом у розмірі 4732,84 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 25226,44 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 2989,45 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 1647,44 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.4).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як вбачається із наданих банком розрахунків позичальник порушив умови договору, допустивши прострочення виконання зобовязання, у звязку з чим у позивача виникло право на стягнення існуючої заборгованості за кредитним договором у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу, і відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого зобов'язання. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тобто, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі, зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року в справі № 6-14цс14, який згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Так, за кредитним договором № б/н від 16 травня 2011 року видано картку: № 5211537351221440, термін дії якої встановлено до 02/17, що підтверджується довідкою наданою ПАТ КБ «ПриватБанк».

До суду із вказаним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося у червні 2016 року, тобто у межах строку позовної давності щодо повернення кредиту, а тому заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4732,84 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, зважаючи на ту обставину, що умовами договору передбачено погашення заборгованості шляхом внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця наступного за датою виникнення заборгованості, то також підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за процентами у межах строку загальної позовної давності, застосування якого заявлено стороною у справі, а саме з 28 червня 2013 року до 30 квітня 2016 року, що у загальному обсязі складає 24947,16 грн.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення із позичальника пені.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається із кредитного договору та довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання передбачено одночасно штраф і пеню, тобто за одне й те саме порушення існує подвійна відповідальність одного виду.

Однак, в силу ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові № 6-1374 цс17 від 11 жовтня 2017 року щодо одночасного стягнення штрафів фіксованої частини і процентної складової, суд вищої інстанції дійшов висновку, що така заборгованість є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на вказане з відповідача підлягає стягненню тільки 500 грн. фіксованої частини штрафу.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволенню позовних вимог.

Вбачаючи, що колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позову, то сплачений при подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1 378 грн., а також сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1515,80 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позов задоволено на 85,99 %. Таким чином з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 2488,38 грн.

Керуючись ст. ст. 367,368, 374 ч.1п.2, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 серпня 2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 30180 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 травня 2011 року, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4732,84 грн., заборгованості за процентами у розмірі 24947,16 грн. і штрафу у розмірі 500 грн. (фіксована частина).

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2488,38 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий у справі: ОСОБА_1

Судді: Г.Л. Карпушин

ОСОБА_3

З оригіналом згідно:

суддя Л.М. Хіль