Рішення № 71184115, 22.12.2017, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1203/17

Провадження № 2/535/576/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області:

у складі головуючого-судді - Мальцева С.О.;

з секретарем судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у смт. Котельва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Котелевського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, -

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати за ним в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку загальною площею 3,68 га., яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_3 селищної ради Котелевського району Полтавської області, й на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IІ-ПЛ № 019147, виданого ОСОБА_3 селищною радою та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 197 від 07 грудня 1999 року до дня смерті належала на праві приватної власності гр. ОСОБА_4, яка померла 23 листопада 2001 року , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_5, який помер 15 грудня 2009 року, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 листопада 2001 року померла двоюрідна прабаба позивача ОСОБА_4. До складу спадкового майна померлої увійшла земельна ділянка загальною площею 3,68 га, яка надана для сільськогосподарського використання і знаходиться на території ОСОБА_3 селищної ради Котелевського району Полтавської області. Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІI-ПЛ № 019147, виданого ОСОБА_3 селищною радою та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 197 від 07 грудня 1999 року, земельна ділянка площею 3,68 га., яка розташована на території ОСОБА_3 селищної ради Котелевського району Полтавської області та надана для сільськогосподарського використання належить ОСОБА_4. Проте, оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 019147, виданого 07.12.1999 року було за життя втрачено спадкодавцем , в звязку з чим відділ у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом від 13 березня 2017 року № 29-28-0.8-452/15-17 надав копію вищезазначеного державного акту на право приватної власності на землю виданого на імя ОСОБА_4. Спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняв ОСОБА_5, син померлої, який прийняв спадщину на підставі ст. 549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року),оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявив відмову від неї протягом строку, встановленого для її прийняття, що підтверджується копією довідки , виданої ОСОБА_3 селищною радою від 09 березня 2017 року за № 1210, про те, що на день смерті спадкодавець ОСОБА_4, яка померла 23.11.2001 року проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею на час відкриття спадщини були зареєстровані: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. 15 грудня 2009 року помер двоюрідний дід позивача ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 145528, виданим 18 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 208. На момент його смерті він був малолітньою особою. При цьому, відповідно до довідки, виданої ОСОБА_3 селищною радою Котелевського району Полтавської області 03.03.2017 року за № 1154, оригінал якої знаходиться у спадковій справі, на день смерті спадкодавець був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із ним на час відкриття спадщини ніхто не поживав. Крім того відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-КЕ № 059412 ОСОБА_6 є його батьком, а відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-КЕ № 387052 ОСОБА_7 є рідним батьком ОСОБА_6 та його рідним дідом. Для належного оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори , проте в.о. завідувача ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_8 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 листопада 2017 року № 1387/02-31, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,68 га, що знаходиться на території ОСОБА_3 селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення якої - сільськогосподарського використання , яка належала ОСОБА_4 , яка померла 23.11.2001 року, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_5, який помер 15.12.2009 року, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, в звязку з тим, що не наданий оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Про місце, день та час розгляду справи по суті, особи, які беруть участь у справі повідомлялись належним чином.

Позивач через канцелярію Котелевського районного суду Полтавської області подав заяву, якою просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 селищна рада Котелевського району Полтавської області в попереднє судове засідання не зявилися, повідомлені належним чином, надали до канцелярії суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, в заяві зазначили, що позовні вимоги визнають повністю, вказали, що наслідки визнання позову їм відомі та зрозумілі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 державна нотаріальна контора у відкрите попереднє судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, але надали до суду заяву, в якій просили розгляд справи провести без їхньої участі, зазначивши що проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Матеріали справи свідчать, що відповідач подав заяву про визнання позову у повному обсязі.

Ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України передбачає ухвалення за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у разі визнання позову.

Ч. 4 ст. 206 ЦПК України передбачає у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Ч.1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Проте, з вказаного державного акту вбачається, що спірна земельна ділянка була надана спадкодавцю ОСОБА_4 з цільовим призначенням для сільськогосподарського використання, тоді як на сьогодні це суперечить ст. 22 ЗК України.

В свою чергу відповідно до вимог п. а ч.3 ст. 22 ЗК України ( в редакції що діє на момент подачі позову) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність на надаються у користування громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на спадщину.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року правовстановлюючим документом, який є підставою для реєстрації права власності, є рішення суду про визнання права власності.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, зважаючи на те, що відповідач подав письмову заяву, якою безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову.

Судом установлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, оскільки позивач просить суд захистити його порушене право способом, який передбачений законом, зокрема шляхом визнання за ним право приватної власності в порядку спадкування за законом, а відповідач при цьому визнав вказані вимоги, то суд вважає, що вони підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного та ст.ст. 22, 79, 81, 125 Земельного Кодексу України, 392, 1216, 1225, 1268 1296 Цивільного Кодексу України, керуючись статтями200, 206, 247, 263-268, 273,354 ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Котелевського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3 державна нотаріальна контора - задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку загальною площею 3,68 га., яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_3 селищної ради Котелевського району Полтавської області, й на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IІ-ПЛ № 019147, виданого ОСОБА_3 селищною радою та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 197 від 07 грудня 1999 року до дня смерті належала на праві приватної власності гр. ОСОБА_4, яка померла 23 листопада 2001 року , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_5, який помер 15 грудня 2009 року, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Котелевського районного суду

Полтавської області ОСОБА_9