Рішення № 71183885, 21.12.2017, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1101/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Цихоцька Л. М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2,-

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Нелюбівської сільської ради Диканського району Полтавської області , треті особи Диканська районна державна адміністрація Полтавської області, відділ у Диканському районі головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії для виділення земельної частки в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою в обгрунтування якої вказав, що він будучи членом КСП імені Фрунзе Диканського району отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0070927 розміром 5.0 умовних кадастрових гектарів, який був виданий Диканською районною державною адміністрацією (далі вважати Диканська РДА). Потім відповідно до рішення Диканського районного суду від 14. 07. 2017 року встановлено факт належності йому вказаного сертифікату, а відповідно до свідоцтва про спадщину за заповітом від 09. 04. 2004 року позивач став власником і іншої земельної частки (пай), яку успадкував після смерті ОСОБА_4, та в подальшому отримав державний акт на цю земельну ділянку серії ПЛ №101003. Під час звернення позивача до відповідача з метою отримання довідки про місце розташування його паю номеру та викопіювання з проекту землеустрою з метою надання цих документів третій особі Диканській РДА для прийняття розпорядження про надання дозволу на виготовлення технічної документації для виділення земельної частки в натурі (на місцевості), але відповідач повідомив, що у проекті землеустрою та списках власників сертифікатів він відсутній і викопіювання земельної ділянки зробити не можливо через відсутність у проекті землеустрою цієї земельної ділянки. Крім цього, відповідач своїм листом від 10. 07. 2017 року повідомив позивача, що він ніби то був включений помилково до списків власників сертифікатів на земельну частку (пай) так як не був громадянином України і на теперішній час на території Нелюбівської сільської ради вільні землі запасу відсутні.

Позивач, просить суд зобов"язати відповідача - Нелюбівську сільську раду Диканського району видати йому довідку про місце розташування його земельної частки(паю) згідно сертифікату ПЛ № 0070927 члена КСП ім. Фрунзе Диканського району та номер земельної ділянки, та викопіювання цієї земельної ділянки, за рахунок земель запасу на території Нелюбівської сільської ради Диканського району.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача ОСОБА_3 підтримав та просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та в судовому засіданні.

Представник відповідача Нелюбівської сільської ради Диканського району Полтавської області в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача та в своєму запереченні напозов суду пояснив, що Нелюбівська сільська рада заявлені позовні вимоги позивача не підтримує у зв'язку з тим, що на момент паювання земель, що були передані колективним сільськогосподарським підприємствам ім. Фрунзе та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) у 1996 році, позивач ОСОБА_3 не був громадянином України і тому він не мав права на отримання земельної частки (пай). І при уточнені списку громадян власників сертифікатів земельних часток (паїв) по Нелюбівській сільській раді за позивачем було запроектовано земельну ділянку (пай), яку він отримав у спадок від нині покійної гр. ОСОБА_4 Також, представником відповідача було зазначено, що землі запасу станом на грудень 2017 року перебувають у користуванні громадян і вільні землі відсутні.

Представники третіх осіб: Диканської районної державної адміністрації та відділу у Диканському районі головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання також не з'явилися, але на адресу суду надіслали листи з проханням розгляду справи у їхню відсутність, при цьому представник відділу у Диканському районі головного управління Держгеокадастру у Полтавській області проти позовних вимог позивача заперечує .

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Нелюбівської сільської ради Диканського району, дослідивши наявні у справі докази, відзив на позов від відповідача та пояснення щодо позову від третіх осіб, суд приходить до наступного висновку.

Як було встановлено в судовому засіданні, що починаючи з липня 1993 року по січень 1998 року позивач був членом КСП імені Фрунзе і як член вказаного КСП 25. 12. 1996 року отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0070927 розміром 5,0 умовних кадастрових гектарів, який було видано Диканською РДА. Потім, відповідно до рішення Диканського районного суду від 14. 07. 2017 року позивачу було встановлено факт належності йому вказаного сертифіката з метою відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості). І в подальшому позивач став власником іншого сертифіката на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0090515 виданого Диканською РДА 25. 12. 1996 року на ім'я ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про спадщину за заповітом від 09. 04. 2004 року.

Крім цього, судом було встановлено, що під час звернення позивача з вимогою до відповідача видати йому відповідну довідку про місце розташування його паю, а саме номер та викопіювання з проекту землеустрою для прийняття вподальшому розпорядження Диканською РДА про надання дозволу на виготовлення технічної документації для виділення земельної частки в натурі (на місцевості), отримав відмову з посиланнями на те, що позивач помилково був включений до списків власників сертифікатів на земельну частку (пай) так як не був громадянином України та відсутністю у проекті землеустрою вказаної земельної ділянки.

Статтею 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 5 червня 2003 року визначено, що підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

З копії довідки від 07. 09. 2017 року видно, що позивач звертався до Диканської РДА з проханням посприяти у вирішенні питання про надання довідки Нелюбівською сільською радою про місце розташування його паю.

За змістом пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян.

Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Таким чином, саме на Диканську районну державну адміністрацію Полтавської області покладено обов'язок будь-якого рішення з приводу виділення земельної ділянки в натурі чи відмови у її виділенні. Надана відповідь не може вважатися рішенням з огляду на приписи щодо форми діяльності районних державних адміністрацій, закріплені у Законі України "Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року - при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Отже, приймаючи рішення про зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про місце розташування належної йому земельної частки (паю), суд не має права вирішувати питання внутрішньої компетенції Нелюбівської сільської ради Диканського району, а лише дотримується вимог до забезпечення захисту цивільних прав та вимог позивача. Крім того, наявність сертифікату на право власності вже є достатньою та беззаперечною підставою для видачі вказаної довідки та іншої інформації такого надання земельної ділянки, за умови проходження передбачених законом заходів.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовна заява хоча є обґрунтованою, але підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 125 ЗК України, ст. 328 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 19, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, статтями 3, 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 5 червня 2003 року, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до Нелюбівської сільської ради Диканського району Полтавської області, яка знаходиться в с. Нелюбівка Диканського району Полтавської області, вул. Шкільна, 6, Код ЄДРПОУ: 22532967, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійні вимоги Диканська районна державна адміністрація Полтавської області, яка знаходиться в смт. Диканька Полтавської області, вул. Незалежності, 66, Код ЄДРПОУ: 04057416, відділ у Диканському районі головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, який знаходиться в смт. Диканька Полтавської області, вул. Гоголя, 1/6, про зобов'язання вчинити дії для виділення земельної частки (паю) в натурі задоволити частково.

Зобов'язати Нелюбівську сільську раду Диканського району Полтавської області розглянути на сесії сільської ради та прийняти відповідне рішення щодо видачі ОСОБА_3 довідку про місце розташування земельної частки (паю) належної останньому на підставі сертифікату серії ПЛ № 0070927 члена КСП імені Фрунзе та номер земельної ділянки і її викопіювання, за рахунок земель запасу Нелюбівської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

Головуючий: