Рішення № 71183818, 20.12.2017, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1239/17

Провадження № 2/535/591/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Якименко Т.О., при секретарі Балала Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Котелевської селищної ради Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Котелевська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Котелевської селищної ради Полтавської областіпро визнання за ними, по 1/2 частині за кожним, в порядку спадкування за законом, право власності на спадкове майно, яке належало на праві власності їхній матері ОСОБА_4, яка померла 13 вересня 2013 року та складається із: - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: смт Котельва Полтавської області, вул. Декабристів, 45 (стара адреса: вул. Декабристів, 43), який належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Котелевської селищної ради 14 березня 1983 року, право власності на який зареєстровано в Полтавському бюро технічної інвентаризації 25.04.1977 року у реєстрову книгу № 4 під реєстровим №557; та - земельної ділянки площею 0,1731 га, що знаходиться на території смт Котельва, Котелевської селищної ради, Котелевського району, Полтавської області, І провулок Ковпака, 1, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 000306, виданого Котелевською селищною радою Котелевського району Полтавської області 30.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 712, належність якого спадкодавцю встановлена рішення Котелевського районного суду Полтавської області, від 02.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони є спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті їх матері - ОСОБА_4, яка померла 13 вересня 2013 року. Для належного оформлення своїх спадкових прав, вони звернулися до Котелевської державної нотаріальної контори, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: смт Котельва Полтавської області, вул. Декабристів, 45, оскільки спадкоємцями не надано оригіналу правовстановлюючого документа на вказане нерухоме майно. Право власності на вищезазначений житловий будинок зареєстровано на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Котелевської селищної ради 14 березня 1983 року, право власності на який зареєстровано в Полтавському бюро технічної інвентаризації 25.04.1977 року у реєстрову книгу № 4 під реєстровим №557, на імя померлої, оригінал якого було втрачено.

Крім того, позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в рівних частках на земельну ділянку площею 0,1731 га, що знаходиться на території смт Котельва, Котелевської селищної ради, Котелевського району, Полтавської області, І провулок Ковпака, 1, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, у звязку з тим, що відділом Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області спадкоємцям не наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Земельна ділянка площею 0,1731 га, що надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, до дня смерті належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 000306, виданий Котелевською селищною радою Котелевського району Полтавської області 30.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 712, до Національної кадастрової системи не занесена, тому потрібно проводити дії з Державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з ч.9 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер. Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обовязкової реєстрації.

Позивачі вважають, що відсутність у державному кадастрі відомостей щодо належності на праві власності земельної ділянки спадкодавцю, присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, та відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на житловий будинок позбавляє їх права як спадкоємців за законом отримати у спадщину вказане спадкове майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до суду письмові заяви, в яких просять справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримую в повному обсязі.

Відповідач Котелевська селищна рада Полтавської області подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу у судовому засіданні без участі представника відповідача. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст.174 ЦПК України, відповідачу відомі та зрозумілі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, проти задоволення позовних вимог заперечень не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Котелевської державної нотаріальної контори, проти задоволення позовних вимог заперечень не надала, згідно поданої заяви, просить справу розглянути без її участі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абз.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання відповідачем предявленого позову є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст.174 ЦПК України відповідачу відомі та зрозумілі.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» затверджено форми державних актів:- на право колективної власності на землю;- на право приватної власності на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ N 2201 (з 23.06.92 по 08.01.2004), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, ч.4 ст.174, ч.2 ст.197, 212, 214 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Котелевської селищної ради Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Котелевська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, право власності на ? частину житлового будинку (літ. А1), загальною площею 27,1 кв.м., з якої житлова площа становить 17,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сараєм (літ. Б), сараєм (літ. б1), погребом (літ. г), які розташовані за адресою: вул. Декабристів, 45, (стара адреса вул. Декабристів 43), смт Котельва Полтавської області, і до дня смерті належали ОСОБА_4, яка померла 13 вересня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, право власності на ? частину житлового будинку (літ. А1), загальною площею 27,1 кв.м., з якої житлова площа становить 17,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сараю (літ. Б), сараю (літ. б1), погреба (літ. г), які розташовані за адресою: вул. Декабристів, 45, (стара адреса вул. Декабристів 43), смт Котельва Полтавської області, і до дня смерті належали ОСОБА_4, яка померла 13 вересня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, право власності на ? частину земельної ділянки, загальною площею 0,1731 га., надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: смт Котельва, І провулок Ковпака, 1, Котелевського району, Полтавської області, і на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 000306, виданого Котелевською селищною радою Котелевського району Полтавської області 30.10.1997 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 712, до дня смерті належала ОСОБА_4, яка померла 13 вересня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, право власності на ? частину земельної ділянки, загальною площею 0,1731 га., надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: смт Котельва, І провулок Ковпака, 1, Котелевського району, Полтавської області, і на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 000306, виданого Котелевською селищною радою Котелевського району Полтавської області 30.10.1997 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 712, до дня смерті належала ОСОБА_4, яка померла 13 вересня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя