Вирок № 71183617, 20.12.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/821/2017

Справа № 428/13282/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Зінченко Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370003461 від 23.11.2017 року у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого в порядку ст. 89 КК України, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці серпня 2017 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись в лісосмузі на вїзді до міста Сєвєродонецька Луганської області, вздовж шосе Будівельників, на відкритій ділянці місцевості, знайшов корпус від ручної бойової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини та, керуючись умислом на придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, залишив його собі, перенісши за місцем свого мешкання за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 12/7.

22.11.2017 ОСОБА_1 переніс зазначений предмет зі свого місця мешкання до кіоску, розташованого на перехресті пр-ту Хіміків та вул. Мендєлєєва м. Сєвєродонецька Луганської обл., де поблизу будинку № 27 вул. Мендєлєєва, з 18:35 до 18:55 годин, в ході проведення огляду місця події, співробітниками Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, виявлено та вилучено у останнього корпус ручної бойової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини, які, згідно висновку експерта № 19/113/10/425-е від 06.12.2017, є вибуховою речовиною та вибуховим пристроєм відповідно, які в сукупності являються бойовим припасом ручною осколковою гранатою РГД -5.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що в серпні 2017 року він в лісосмузі на вїзді до міста Сєвєродонецька, Луганської області, вздовж ш. Будівельників, на відкритій ділянці місцевості знайшов корпус від ручної бойової гранати та підривач для ручних гранат. Вирішив залишити їх собі за місцем свого мешкання за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 12/7. 22.11.2017 він переніс зазначені предмети зі свого місця мешкання до кіоску, розташованого на перехресті пр-ту Хіміків та вул. Мендєлєєва, м. Сєвєродонецька, Луганської обл., де з 18:35 до 18:55 годин співробітниками поліції в присутності понятих у нього виявлено та вилучено з лівого карману куртки ручну бойову гранату, а з правого карману запал. В скоєні злочину щиро кається.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, розяснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не є інвалідом, не одружений, не судимий в порядку ст. 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що помякшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обовязки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України, долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три ) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/425-е від 06.12.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/10/386 д від 06.12.2017 року складає 790 (сімсот девяносто) грн. 96 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: залишки після вибуху від корпусу ручної бойової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ-2, які знаходяться в камері схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова