Вирок № 71183075, 21.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/7939/17

провадження № 1-кп/415/915/17

ВИРОК

Іменем України

21.12.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Коробейник Є.Ю.

захисника Гавриленко О.І.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002222 від 22 жовтня 2017 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, навчається в Гірничо - будівельному ліцеї 2 курс, не працюючого, інвалідом не являється, раніше судимого: 11.05.2005 року апеляційним судом Луганської області за ст. 115 ч.2 п.п.6,8, ст. 187 ч.2, ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі, ухвалою Верховного суду України від 02.08.2005 року вирок змінений, засуджений за ст.187 ч. 4, ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України до 12 років позбавлення волі, 24 червня 2016 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Приблизно в серпні 2017 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_3, знаходячись в районі будинку № 18, розташованого за адресою: місто Лисичанськ, вулиця 9 Травня, у кущах, зайшов полімерний пакет чорного кольору з пістолетом, який згідно висновку судово-балістичної експертизи № 19/113/6-3/540е від 05.12.2017 року є коротко ствольною гладкоствольною зброєю, придатною до стрільби, та 6 патронів, які згідно висновку судово-балістичної експертизи № 19/113/6-3/540е від 05.12.2017 року є бойовими припасами, виготовленими промисловим способом. Після чого, ОСОБА_4, керуючись раптово виниклим умислом на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, приніс їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав до 22 жовтня 2017 року.

22 жовтня 2017 року, в період часу з 01 години 55 хвилин до 02 години 58 хвилин, в ході проведення місця події, за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками поліції було виявлено та вилучено вищезазначені вогнепальну зброю та бойові припаси, які він придбав, носив та зберігав, без передбаченого законом дозволу, при вказаних обставинах

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

08.12.2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017130240002222 від 22 жовтня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Коробейник Є.Ю., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_3, за участю захисника Гавриленко О.І. на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з іспитовим строком, який визначить суд, у зв'язку з наявністю обставини, що пом'якшує покарання підозрюваного ОСОБА_3, а саме щирим каяттям.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Коробейник Є.Ю. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Гавриленко О.І. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України - як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 ч.1 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 08 грудня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Коробейник Є.Ю. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, та наявність обставини, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив злочину, оскільки обвинувачений маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисних злочинів (ст.187 ч. 4, ст.. 115 ч. 2 п. 6 КК України) знову вчинив новий умисний злочин.

. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченого взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової балістичної експертизи № 19/113/6-3/540е від 05.12.2017 року (а.с.61-67), що згідно довідки НДЕКЦ (а.с.60) складає 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, №рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- пістолет, який є самозарядним пістолетом моделі «RATAY MOD. 92 cal. 9 mm P.A.K.» RMDID-НОМЕР_1, колібру 9 mm P.A.K. промислового виробництва фірми «RATAY» (Туреччина) та коротко ствольною гладко ствольною вогнепальною зброєю, придатною до стрільби та магазин, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 06.12.2017 року (а.с.69 ), знаходяться на складі зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області, - підлягають конфіскації у власність держави;

- 8 гільз з маркуванням «UMA 9 mm.P/A/K/ Knall», що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській від 06.12.2017 року (а.с.69 ), знаходяться на складі зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області, - підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 грудня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Коробейник Є.Ю. та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника Гавриленко О.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002222 від 22 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової балістичної експертизи № 19/113/6-3/540е від 05.12.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- пістолет, який є самозарядним пістолетом моделі «RATAY MOD. 92 cal. 9 mm P.A.K.» RMDID-НОМЕР_1, колібру 9 mm P.A.K. промислового виробництва фірми «RATAY» (Туреччина) та коротко ствольною гладко ствольною вогнепальною зброєю, придатною до стрільби та магазин, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 06.12.2017 року (а.с.69 ), знаходяться на складі зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області,- конфіскувати у власність держави;

- 8 гільз з маркуванням «UMA 9 mm.P/A/K/ Knall», що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській від 06.12.2017 року (а.с.69 ), знаходяться на складі зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованого у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області,- знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова