Постанова № 71181999, 18.12.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7520/17 Головуючий у І інстанції Борець Є. О.Провадження № 22-ц/780/5251/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 39 18.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Мережко М.В.,

Суддів - Суханової Є.М. , Мельника Я.С.

Секретар - Шуляк Д.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської центральної районної лікарні про визнання незаконними дій ,що полягають в обробці ( збиранні, накопиченні, зберіганні, використанні та поширенні) персональних даних позивача в акті судово- психіатричного експерта .

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,-

В с т а н о в и л а :

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась із вказаним позовом .

Одночасно із позовом , ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони Бориспільській центральній районній лікарні вчиняти дії - здійснювати обробку ( збирання, реєстрацію, накопичення , зберігання, адаптування, зміну, поновлення , використання і поширення) розповсюдження, реалізацію , передачу , знеособлення ,знищення персональних даних позивача, у тому числі з використанням інформаційних ( автоматизованих) систем) персональних даних ОСОБА_3 в акті судово- психіатричного експерта № 664 від 12 серпня 2014 року .

Вимоги обґрунтовує тим , що до закінчення розгляду цивільної справи Бориспільська ЦРЛ може продовжувати незаконно поширювати персональні дані позивача або взагалі знищити вказаний акт судово-психіатричного експерта. Позивач ОСОБА_2 просить суд заборонити відповідачу вчиняти дії, що полягають в обробці (збиранні, накопиченні, зберіганні, використанні та поширенні), а також знищенні її персональних даних в акті судово-психіатричного експерта №664 від 12 серпня 2014 року.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечуючи проти задоволення заяви, зазначала , що Бориспільська ЦРЛ не має наміру поширювати персональні дані ОСОБА_2, які містяться вакті судово-психіатричного експерта №664 від 12 серпня 2014 року.Ця обставина свідчить про те, що доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 2 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду , ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права , постановити нову ухвалу про забезпечення позову . В апеляційній скарзі зазначала , що суд внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів і неповного їх дослідження неправильно установив обставини ,що мають значення для вирішення питання .

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України( в редакції ,що діяла на час постановлення ухвали) забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України( в редакції ,що діяла на час постановлення ухвали) позови забезпечуються накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановлення обовязку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як видно з матеріалів справи , в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської ЦРЛ провизнання незаконними дій, що полягають у збиранні, накопиченні, зберіганні та використанні персональних даних позивача в акті судово-психіатричного експерта №664 від 12 серпня 2014 року; визнання незаконним дій, що полягають у передачі цього акту Бориспільському міському голові ОСОБА_5, генеральному директору КЗ КОР «ОПНМО» ОСОБА_6 та Бориспільському міськрайонному суду під час розгляду цивільних справ; а також вилучення та знищення оригіналу та всіх копій акту судово-психіатричного експерта №664 від 12 серпня 2014 року (а.с.5-10).

Крім того , як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 не подала жодного доказу на підтвердження того, що Бориспільська ЦРЛ має намір продовжувати вчиняти дії, що полягаютьв обробці її персональних даних, які містяться в акті судово-психіатричного експерта №664 від 12 серпня 2014 року. Доводи позивача полягають виключно у припущеннях, які не доводять жодної реальної загрози невиконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Висновок суду першої інстанції , що заборонивши Бориспільській ЦРЛ вчинятидії, які полягають в обробці персональних даних позивача, суд фактично ухвалить рішення до розгляду справи по суті та перевірки законності таких дій є обгрунтованим .

Крім того, судом встановлено , що звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 прагнула унеможливити подачу відповідачем копії акту судово-психіатричного експерта під час розгляду іншої цивільної справи. У такий спосіб Бориспільську ЦРЛ буде обмежено у здійсненні права на подачу доказів, передбаченого ч.1 ст.60 ЦПК України( в редакції ,що діяла на час постановлення ухвали) .

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 367, 368,.369, 374,375,381, 382-384 ЦПК України , колегія суддів,

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2017 рок залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції . Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 28 грудня 2017 року .

Головуючий

Судді