Ухвала суду № 71179408, 15.11.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5644/17

провадження № 4-с/361/69/17

15.11.2017

УХВАЛА

15 листопада 2017 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Петришин Н.М.

за участю секретаря: Плиси В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк», -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2. На обґрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що 06 вересня 2017 року у бухгалтерії за місцем її роботи - Комунального комерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № З Дніпровського району м. Києва, дізналась про те, що 20 січня 2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області Публічному акціонерному товариству (ПАТ) КБ «Правекс-Банк» видано виконавчий лист № 2/361/2834/15 на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі №2/361/2834/15 про стягнення із відповідача на користь позивача - ПАТ КБ «Правекс-Банк» судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень, 00 копійок. Також, 06.09.2017 року, у бухгалтерії підприємства, заявнику вручено для ознайомлення копію постанови головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 27 червня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 50328434, про стягнення судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп. на користь стягувача - ПАТ КБ «Правекс-Банк», з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, у розмірі 20% пенсії, пропорційно по кожному виконавчому документу, щомісячно, до повного погашення боргу у розмірі 1827 грн. 00 коп.. виконавчого збору у розмірі 182 грн. 70 коп. та виплат на проведення виконавчих дій - 100 грн.

З постановою державного виконавця заявник не погоджується, оскільки не отримувала судове рішення Броварського міськрайонного суду за 2015 (2016), постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державного виконавця від 27.06.2017 року про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника, мова йде про відрахування 20% пенсії, тоді як заявник не отримує пенсію.

Оскільки стягувач одержав виконавчий лист 20.01.2016 року, то строк його предявлення до виконання стягувачем до органу ДВС України має бути обмежений 1 (одним) роком - тобто до 20.01.2017 року. У даному випадку державний виконавець не вжив дій щодо виконання рішення по справі № 2/361/2834/15 на протязі 6 (шести) місяців після його відкриття.

Відповідно до ст.ст. 70, 73 ЦПК України заявник просить продовжити процесуальний строк на оскарження постанови державного виконавця від 27.06.2017 року у звязку з ознайомлення із вказаною постановою у бухгалтерії підприємства за місцем роботи боржника лише 06.09.2017 року; просить визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 27 червня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 50328434 про відрахування 20% належної боржнику ОСОБА_1 пенсії, виконавчий лист № 2/361/2834/15 від 20.01.2016 року - повернути стягувачеві.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 доводи скарги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив про задоволення вимог скарги.

Державний виконавець Лопатинська Н.О. вважає доводи скарги безпідставними, оскільки приймаючи оскаржувану постанову діяла в межах чинного законодавства. Також пояснила, що направляла оскаржувану постанову за місцем роботи ОСОБА_1 про відрахування із заробітної плати боржника коштів на виконання виконавчого документу, та помилково вказала про відрахування 20 % із пенсії боржника, а не із заробітної плати. Просила відмовити у задоволенні скарги.

Представник ПАТ КБ «Правекс-Банк» у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що Броварським міськрайонним судом Київської області 20.01.2016 року виданий виконавчий лист №2/361/2834/15 на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2015 року по справі №361/2834/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» судового збору у розмірі 1827 гривень 00 копійок. Строк предявлення до виконання виконавчого листа 01 грудня 2016 року.

26.02.2016 вказаний виконавчий лист №2/361/2834/15 від 20.01.2016 року предявлений до виконання до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та 26.02.2016 відкрито виконавче провадження №50328434 з примусового виконання виконавчого листа №2/361/2834/15 від 20.01.2016.

Відповідно до п.2. ч.1. ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції на момент предявлення виконавчого документу до виконання) виконавчі документі, можуть бути предявленні до виконання протягом року, якщо інше не передбачене законом.

З огляду на викладене видно, що виконавчий лист №2/361/2834/15 від 20.01.2016 р., предявлений до виконання в межах строку предявлення виконавчого листа до виконання визначеного виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».

Із постанови про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника, винесеної 27 червня 2017 року головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2/361/2834/15 від 20.01.2016 року, вбачається, що згідно повідомлення ПФУ боржник отримує заробітну плату за адресою: вул. Червоноткацька, 31 м. Київ. Державним виконавцем постановлено з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику (ОСОБА_1М.), проводити утримання у розмірі 20% пенсії, пропорційно по кожному виконавчому документу, щомісячно, до повного погашення боргу у розмірі 1827 грн. 00 коп., виконавчого збору у розмірі 182 грн. 70 коп. та виплат на проведення виконавчих дій - 100 грн.

Вищезазначена постанова направлена на виконання за постійним місцем роботи боржника до Комунального комерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № З Дніпровського району м. Києва, адреса: вул. Червоноткацька, 31 м. Київ.

За змістом ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, із оскаржуваної постанови та інших матеріалів виконавчого провадження видно, що боржник ОСОБА_1 отримує заробітну плату в Комунальному комерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № З Дніпровського району м. Києва, адреса: вул. Червоноткацька, 31 м. Київ, тому державним виконавцем винесено постанову про відрахування 20% із заробітної плати боржника, однак в оскаржуваній постанові помилково зазначено про відрахування 20 % пенсії боржника. Зазначена помилка може бути виправлена у порядку передбаченому ст. 74 вищезазначеного Закону. При цьому, допущення такої помилка не має наслідком скасування всієї постанови від 27.06.2017 року.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав, при наявності яких державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу, однак, заявником не вказано таких підстав, тому вимога про повернення виконавчого документу стягувачу задоволенню не підлягає.

Статтями 383, 384, 385 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Щодо строків подання даної скарги, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 дізналася про відкрите виконавче провадження №50328434 та про постанову від 27.06.2017 року 06.09.2017 року, а скарга направлена до суду 13 вересня 2017 року. Отже, заявник звернулась до суду щодо оскарження дій державного виконавця в десятиденний строк з моменту, коли дізналася про існування оскаржуваної постанови, тому клопотання про поновлення строків для подання даної скарги є обґрунтованим та підлягає задоволенню .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобовязаний:1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження №50328434, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги, так як в діях державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області при виконанні вищевказаного виконавчого провадження, зокрема, винесенні постанови від 27.06.2017 року, ознак неправомірності не вбачається, дії державного виконавця направлені на виконання виконавчого документу №2/361/2834/15 від 20.01.2016 р., при цьому, права боржника не порушувались.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 386-388 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, винесеної 27.06.2017 року.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк» відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.М. Петришин