Постанова № 71179028, 18.12.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/834/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1776/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І. Г. І.

Суддя-доповідач Матківський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Малєєва А.Ю., Мелінишин Г.П.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника апелянта, представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Городенківського районного суду від 28 вересня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_2 та просив ухвалити рішення про стягнення 31984,27 гривень заборгованості за кредитним договором від 27.04.2012 року нарахованої на 31.05.2016 року.

Заявлені вимоги представник обґрунтував тим, що між ПАТ КБ „ПриватБанк" та відповідачем 27.04.2012 року було укладено кредитний договір на суму 18000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим повернення, що відповідає строку дії дати. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір. Позичальник належним чином не виконував зобов'язання за вказаним кредитним договором. У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач на 31.05.2016 року має заборгованість -, яка складається з: 31984,27 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом 18200,00 гривень, заборгованості по процентах за користування кредитом 111323,8 гривень, заборгованість за пенею та комісією 461,22 гривень, а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штраф (фіксована частина) та 1499,25 гривень штраф (процентна складова).

Рішенням Городенківського районного суду від 28 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення представник ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апелянт у скарзі зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог у звязку з недоведеністю є помилковим.

Суд не врахував, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору приєднання і регулюються ст. 634 ЦК України. Укладення між банком та відповідачем саме цього договору підтверджується змістом заяви, у якій зазначено, що відповідач своїм підписом приєднується і зобовязується виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що складають Договір банківського обслуговування.

Суд безпідставно зіслався на постанову Верховного суду України №6-16цс15 від 11 березня 2015 року, оскільки у цій справі вирішувалось питання неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої частини матеріального права щодо строку позовної давності, а у даній справі питання щодо строку позовної давності не вирішувалось.

Крім цього, відповідач укладення договору не оспорював, розрахунок заборгованості не спростував, не заперечував проти наявності між сторонами кредитних зобовязань та не довів відсутність заборгованості, тому суд безпідставно відмовив у задоволенні позову. Відсутність підпису на Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був з ними ознайомлений та не означає про відсутність договорних правовідносин між сторонами. Підписана позичальником заява свідчить про те, що він повністю згідний з умовами кредитування та отримання ним кредиту саме на таких умовах.

З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом та погашав заборгованість, тобто погодився з умовами укладеного договору, встановленим лімітом та отримав кредитну картку.

ОСОБА_2 після отримання картки та ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Такі дії свідчать про укладення сторонами кредитного договору.

Вислухавши доповідача, представника апелянта, яка вимоги скарги підтримала, представника відповідача, яка вимоги скарги заперечила, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

За статтею 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитного договору № б/н від 27.04.2012 року та досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов, тому такий договір не можна вважати укладеним.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтував тим, що між ПАТ КБ „ПриватБанк" та відповідачем 27.04.2012 року було укладено кредитний договір на суму 18000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим повернення, що відповідає строку дії дати. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір.

Зі змісту копії анкети-заяви клієнта ОСОБА_2, датованої 27.04.2012 року, наданої позивачем, встановлено, що в її графах текст з анкетними даними позичальника заповнений за допомогою компютерного набору, графа - кредитний ліміт - не заповнена, відсутні будь-які дані чи відмітки щодо бажання відповідача оформити на своє імя будь-яку із запропонованих в анкеті ПАТ КБ «ПриватБанк» карток.

Відповідно до пунктів 1.1.1.46, 2.112.1, 2.11.2.2. Умов та правил надання банківських послуг кредитна карта це платіжна карта з установленим кредитним лімітом. Для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид визначається в памятці клієнта. Довідка про умови кредитування і заява , з підписанням яких клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти зазначеної у заяві.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладеним лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом також встановлено, що надана позивачем довідка на а.с.100 (без зазначення її №, дати видачі, найменування посадової особи, яка підписала довідку) містить інформацію, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір б/н від 03.12.2007 р., за яким було надано кредитні картки, в т.ч.: 4149605357387612, дата відкриття 03.12.2007, термін дії 12/11; 4149437103120737, дата відкриття 30.04.2010, термін дії 01/14; 4149437717220410, дата відкриття 07.02.2012, термін дії 11/15; 5457082200036338, дата відкриття 13.03.2012, термін дії 09/15; 4149437804082830, дата відкриття 13.09.2012, термін дії 12/15; 5168742300087271, дата відкриття 25.06.2013, термін дії 04/17; 5168742305033064, дата відкриття 17.09.2013, термін дії 06/17; 5168742305033031, дата відкриття 17.09.2013, термін дії 06/17 (а.с. 82,102).

В засіданні апеляційного суду представником апелянта додатково подано засвідчену довідку про надання відповідачу ОСОБА_2 таких ж кредитних карток і знову зазначено, що такі картки надавались до договору б/н від 03.12.2007 року. Тобто, за встановленими обставинами судом першої інстанції та апеляційним судом банком, як позикодавцем відповідачу надавались кредитні картки, які він використовував згідно виписки по рахунку на а.с. 136-155 по договору від 03.12.2007 року, а не по договору від 27.04.2012 року за яким просить стягнути заборгованість позивач.

Тому, за відсутності доказів про отримання відповідачем ОСОБА_2 кредитної картки із встановленим лімітом за заявою-анкетою від 27.04.2012 року у суду першої інстанції не було законних підстав для стягнення кредитної заборгованості з відповідача за зазначеним позивачем договором, якого суд правильно вважав неукладеним.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживчий кредит» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

Суд першої інстанції вирішив заявлені вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до ст. 11 ЦПК України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які брали участь у справі.

Представник апелянта у поданій апеляційній скарзі необґрунтовано зазначає, що відповідач ОСОБА_2 визнавав факт отримання кредиту згідно Анкети-Заяви від 27.04.2012 року та користувався кредитною карткою, виданою на виконання саме цього кредитного договору.

При вирішенні позовних вимог судом, на думку колегії суддів, правильно визначено характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" залишити без задоволення, а рішення Городенківського районного суду від 28 вересня 2017 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21. 12. 2017 року.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: А.Ю. Малєєв

ОСОБА_3