Рішення № 71178883, 21.12.2017, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1507/17

Провадження №: 2-а/0343/153/17

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi ОСОБА_1,

секретаря Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобовязання зарахувати періоди роботи до загального трудового стажу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправною відмову відповідача щодо зарахування до її загального трудового стажу періодів роботи в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року та в приватного підприємця ОСОБА_3 з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року та зобов'язати відповідача зарахувати вказані періоди до її загального трудового стажу. Свої вимоги мотивувала тим, що 07.10.2014 року вона зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком, однак їй було відмовлено в цьому у зв»язку з недостатністю трудового стажу. 22 серпня 2017 року вона повторно звернулась до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про призначення пенсії і 30 серпня 2017 року прийнято рішення про призначення їй пенсії за віком. Однак, при нарахуванні їй пенсії відповідачем не включено до загального трудового стажу періоди роботи в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року та в приватного підприємця ОСОБА_3 з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року, незважаючи на те, що вказані періоди роботи підтверджені записами в трудовій книжці. Свою відмову відповідач мотивував тим, що в спірні періоди роботодавцями страхові внески не сплачувались. При цьому останнім не враховано, що вказані періоди роботи підтверджуються її трудовою книжкою, що дає їй право на зарахування їх до загального трудового стажу для призначення пенсії за віком, оскільки трудова книжка заповнена відповідно до вимог закону, в ній містяться усі необхідні записи для підтвердження трудового стажу, відсутні помилки чи неточності в записах про періоди роботи. Наявність заборгованості підприємців перед Пенсійним фондом України по страхових внесках чи їх несплата не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду до стажу роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, а обов'язок їх сплати на застраховану особу законом не покладено. Оскільки несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили заходів для забезпечення гарантованого державою права на трудову пенсію в повному обсязі, то вважає рішення про відмову в зарахуванні їй періодів роботи в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року та в приватного підприємця ОСОБА_3 з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року до страхового стажу неправомірним, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Позивачка та її представник за довіреністю від 05.09.2017 року ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з вищевикладених підстав, просили позов задоволити, визнати протиправною відмову відповідача в зарахуванні до загального трудового стажу ОСОБА_2 періодів її роботи в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року та в приватного підприємця ОСОБА_3 з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року, зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до її загального трудового стажу вказані періоди роботи.

Представник відповідача за довіреністю № 3580/06 від 04.05.2017 року ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вимоги позивачки є безпідставними і до задоволення не підлягають, оскільки статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, за умови сплати страхових внесків. Відповідно до ст. 3 даного Закону, право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від форми власності та господарювання за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України. Тому до страхового стажу ОСОБА_2 не зараховано періоди її роботи в ТзОВ фірма «Турія-ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року та в приватного підприємця ОСОБА_3 з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року, оскільки згідно інформації відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи ТзОВ фірма «Турія-ЛТД» зареєстрована 04.07.1997 року і за період з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року страхові внески не сплачувала. Аналогічно приватний підприємець ОСОБА_3 за період з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року також страхові внески не нараховував та не сплачував. Разом з тим, згідно зі ст. 99 КАС України встановлюється шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом відповідно до ст. 100 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. 29 грудня 2014 року позивачку повідомлено про те, що у неї недостатньо страхового стажу, щоб скористатися правом дострокового виходу на пенсію у віці 55 років та протягом тривалого періоду часу вона не скористалася правом звернення до суду, а тому строк звернення до суду пропущено нею без поважних причин. За таких обставин просила в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.а ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 62 даного Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Поняття «страхового стажу» введеноЗаконом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набув чинності з 01 січня 2004 року. З цього часу поняття «трудовий стаж» замінюється поняттям «страховий стаж» та є одним із основних факторів, що впливають на розмір майбутньої пенсії. Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Частиною 2 ст. 24 вищезгаданого Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Законуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку(до 01.07.2000 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується трудовою книжкою позивачки, заповненою 01.08.1994 року (а.с. 5), ОСОБА_2 з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року працювала на посаді головного бухгалтера на ТзОВ фірма «Турія ЛТД» та з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року продавцем в приватного підприємця ОСОБА_3

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 23325602 від 20.12.2017 року (а.с. 39-41) підтверджує, що ТзОВ «Турія ЛТД» зареєстровано 20.05.1993 року, а 28.05.2008 року припинило свою діяльність.

Згідно відповіді УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області № 6807/03 від 29.12.2014 року на ім.»я ОСОБА_2 (а.с. 4), до страхового стажу останній не враховано періоди її роботи в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року та в приватного підприємця ОСОБА_3 з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року, оскільки згідно інформації відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи ТзОВ фірма «Турія ЛТД» зареєстрована 04.07.1997 року і за період з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року страхові внески не нараховували та не сплачували. Аналогічно ПП ОСОБА_3 за період з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року також страхові внески не нараховував та не сплачував.

З відповіді Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 626/9/09-05-100-010/523 від 07.11.2017 року на запит суду (а.с. 22) вбачається, що згідно ст. 283 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року N 578/5 та зареєстрованого 17 квітня 2012 року за N 571/20884, декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них зберігаються 5 років.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що з 30.04.1994 року він працював в ТзОВ «Турія-ЛТД» майстром по ремонту взуття. В той час на даному підприємстві також працювала позивачка на посаді головного бухгалтера, вона нараховувала та виплачувала йому заробітну плату. 27 лютого 1996 року він був звільнений з роботи за власним бажанням.

Факт роботи ОСОБА_6 на посаді майстра по ремонту взуття в ТзОВ «Турія-ЛТД» з 30.04.1994 року по 27.02.1996 року підтверджується копією його трудової книжки серії УКР № 0018772 (а.с. 36).

Як вбачається з виданої Калуським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області довідки № 12682/04-К від 08.12.2017 року (а.с. 38), згідно бази АРМ ОССВ відсутні відомості про нарахування та сплату внесків ТзОВ «Турія-ЛТД» за період з 31.08.1994 року по 10.03.1997 року.

Однак, вказана інформація спростовується довідкою № 1154/04-01 від 22.12.2014 року, виданою відділом надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області (а.с. 34), з якої встановлено, що згідно бази АРМ ОССВ ТзОВ «Турія-ЛТД» не нараховувалися та не сплачувалися страхові внески за період саме з 01.01.1997 року по 31.12.1999 року.

Будь-яких доказів на підтвердження вказаної інформації представник відповідача суду не надала.

Як вбачається з протоколу 1499 від 30.08.2017 року (а.с. 33), відповідачем призначено позивачці пенсію за віком з 15.08.2017 року. При цьому до трудового стажу позивачки періоди її роботи з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» та з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року в приватного підприємця ОСОБА_3 відповідачем не зараховано.

Такі дії відповідача в частині незарахування до трудового стажу позивачки періоду її роботи з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» суд вважає протиправними, оскільки вищенаведеними доказами в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 в період з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року працювала на посаді головного бухгалтера на ТзОВ фірма «Турія-ЛТД».

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_2 в цій частині слід задоволити, визнати протиправними дії Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо незарахування їй до трудового стажу періоду роботи з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року на посаді головного бухгалтера на ТзОВ фірма «Турія-ЛТД» та зобовязати його зарахувати вказаний період до трудового стажу позивачки.

Що стосується вимоги позивачки про зарахування їй до трудового стажу періоду роботи з 26.03.1999 року по 30.12.1999 року в приватного підприємця ОСОБА_3, то суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, оскільки під час судового розгляду не здобуто жодних доказів на підтвердження даної вимоги.

При цьому суд вважає безпідставним посилання представника відповідачки на пропуск позивачкою встановленого законом 6-місячного терміну звернення з позовом до адміністративного суду, оскільки з протоколу 1499 від 30.08.2017 року (а.с. 33) вбачається, що саме в цей день ОСОБА_2 призначено пенсію без зарахування спірних періодів до її трудового стажу, а отже процесуальний строк на звернення в суд з даним позовом слід рахувати з цієї дати.

На підставівикладеного, ст.ст. 19,22 Конституції України, ст.ст. 24,44,45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 3,56,62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,керуючись ст.ст. 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправною відмову Калуського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в зарахуванні ОСОБА_2 до загального трудового стажу періоду її роботи в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року.

Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 період її роботи в ТзОВ фірма «Турія ЛТД» з 01.08.1994 року по 10.03.1997 року.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачка: ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії СЕ номер: 283372, виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 06.05.2004 року

Відповідач: Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що знаходиться за адресою: 77304, Івано-Франківська область м.Калуш вул. Біласа і Данилишина, 2, код ЄДРПОУ 37824000.

Суддя: