Постанова № 71178764, 05.12.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4591/17

Провадження № 2-а/346/159/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі : головуючої судді Беркещук Б.Б. ,

секретаря Матушевської Г.Д.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_4 обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов"язаня вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, щопроходив військову службу у Збройних Силах в період з 04 серпня 1986 року по 03 липня 2004 року. Згідно наказу Міністра оборони України від 06 квітня 2004 року № 214 його, позивача, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «в» (у звязку зі скороченням штатів) п. 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001.

Наказом командира військової частини А1501 від 03 липня 2004 року № 163 капітана ОСОБА_1, начальника обслуги обслуговування засобів радіоелектронної боротьби інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї, з 03 липня 2004 року виключено із списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області.

На момент звільнення в запас вислуга років у нього, позивача, складала 17 календарних років. 11 лютого 2014 року він досягнув 45- річного віку, у зв'язку з чим 02 березня 2016 року звернувся до Коломийського обєднаного міськоговійськового комісаріату про призначення пенсії.

Листом від 09 березня 2016 року військовим комісаром КоломийськогоОМВК йому повідомлено про те, що він, позивач ОСОБА_1 не набув права на призначення пенсії за вислугу років.

Вказує, що 24 липня 2017 року повторно звернувся за призначенням пенсії до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату, а 25 липня 2017 року довідповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV(далі Закону № 1763-IV) в редакції Закону, яка діяла на час звільнення.

Листом від 28 липня 2017 року відповідача військовим комісаром ОСОБА_4 ОВК повідомлено про те, що відповідно до пункту 11 статті 1 Закону № 1763-IV головною умовою виникнення права на пенсію є наявність 45-ти річного віку на момент звільнення та 20 календарних роки вислуги, тому відсутні підстави для набуттяправа на призначення пенсії за вислугу років.

Листом від 31 липня 2017 року заступником начальникаГУ ПФУ в Івано-Франківській області його повідомлено, що «у головному управлінні Фонду в області на даний час немає законних підстав та повноважень для призначення пенсії за вислугу років».

Вважає ,що дії відповідачів пов'язані з відмовою у призначенні йому військової пенсії за вислугу років є протиправними. Просить суд визнатипротиправною відмову ОСОБА_4 обласного військового комісаріату оформити документи та подання про призначення йому ОСОБА_1, пенсії та зобов'язати ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат оформити документи та подання про призначення пенсіїза вислугу років відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IVта пункту «в» частини 1статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакціях Законів, які діяли на час його звільнення і направити їх до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Також просить суд зобов'язати Головне управління ПФпризначити йому з 24 липня 2016 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» частини 1статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV в редакціях Законів, які діяли на час його звільнення, та стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з»явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_4 обласного військового комісаріату в судове засідання не з»явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заперечення , в котрому зазначено, що пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби по скороченню штатів у звязку із реформуванням Збройних Сил України на даний час регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Посилається на ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема пункт в , відповідно до якого пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно доЗакону України"Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей. Вказують, що позивач ОСОБА_1 звільнений з військової служби 03.07.2004 р. по скороченню штатів у звязку із реформуванням Збройних Сил України та на момент виключення зі списку особового складу частини мав вислугу 17 календарних років та досяг 35 років на момент звільнення з військової служби. Оскільки головною умовою виникнення права на пенсію за вислугу років згідно пункту «в» ст.12 вищезазначеного закону являється : на день звільнення наявність 45 років та вислуги 20 років, позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років про що був повідомлений листом від 28.07.2017 року. Обов язковою умовою призначення пенсії за вислугу років є звільнення зі служби .

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_4 обласного військового комісаріату в липні 2017 року, на той момент діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в новій редакції, який не має зворотної дії , де для призначення пенсії за вислугу років передбачалось досягнення 45-річного віку і 20 років вислуги, позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років. Просить в задоволенні вимог позивача відмовити.

Враховуючи пояснення позивача та його представника, беручи до уваги письмові заперечення відповідача ОСОБА_4 обласного військового комісаріатудослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV(далі Закону № 1763-IV)в редакції Закону, яка діяла на час звільнення встановлено правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв'язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування, та членів їхніх сімей.

Згідно з пунктом 11 статті 1 цього Закону (у редакції на час звільнення позивача зі служби) військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил Україниу зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

Законом № 3591-IV (набрав чинності з 29 квітня 2006 року) внесено зміни до Закону № 2262-XII. Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема доповнено пунктом «в». У редакції, чинній і на час прийняття вище вказаного Закону, згаданою нормою передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності у них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону № 1763-IV.

Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», (набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) пункт 11 статті 1 Закону № 1763-IV викладено в новій редакції, якою встановлено, що військовослужбовцям, які звільняються зі ЗСУ у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

Вирішуючи питання про застосування зазначених норм закону у часі, суд виходить із того, що закріплені Конституцією права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. (ст. 22 Конституції України) При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини другоїстатті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці, за винятком тих, які проходять строкову службу, не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років.

Статтею 46 Конституції Українизакріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у ЗСУ, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Також у Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2002 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

Виходячи із положень пункту 11 статті 1 Закону № 1763-IV та висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Оскільки право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв'язку з реформуванням ЗСУ, при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено пунктом 11 статті 1 Закону № 1763-IV, чинного на момент звільнення позивача ОСОБА_1, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача.

Станом на момент звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилося 45 років(а.с.13), що в сукупності з відповідною вислугою років сформувало підстави для призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 6 лютого 2012 року (справа № 21-322а11) та 01.07.2014 року (справа № 21-244а14). Вказані рішення відповідно дост. 244-2 КАС Україниє обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Судова практика Вищого адміністративного суду України з приводу призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям звільненим у звязку із реформуванням ЗСУ і які не набули на момент звільнення право на пенсію йде шляхом задоволення вказаної категорії позовів. (Рішення ВАС України від 09 жовтня 2014 року К/800/15590/14, від 14 квітня 2017 рокуК/800/8164/17 та інші.)

Відповідно до ст. 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Згідно з частиною другою статті 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся за призначенням пенсії доКоломийськогоОМВК у березні 2016 року. Листом від 09 березня 2016 року позивачу відмовлено, та зазначено, що його вислуга років складає 17 років, а тому він не набув право на пенсію (а.с.32-33). ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідача повідомлено, про те, щоОСОБА_4 ОВК документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», необхідних для призначення пенсії не подано і у головного управління Фонду області на даний час не має законних підстав та повноважень для призначенняпозивачу пенсії за вислугу років (а.с.10)

Також, судом встановлено що повторно до ОСОБА_4 ОВК позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 24 липня 2017 року.(а.с.7) 28 липня 2017 позивач отримав відмову(а.с.9). За захистом порушеного права до суду звернувся з позовом в межах шестимісячного строку, а отже строк звернення до адміністративного суду не пропустив.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 50 Закону № 2262-XII встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно допунктів "а","в"статті 12 цього Закону пенсії призначаються, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Частиною 3 ст.50вище вказаного закону передбачено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Позивач ОСОБА_1 право на призначення пенсії набув з 11 лютого 2014 року, а звернувся до ОСОБА_4 ОВК з заявою про призначення пенсії 24 липня 2017 року, що підтверджується фіскальним чеком оплати рекомендованого поштового відправлення(а.с.8), а отже у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону, виплата має бути здійснена за 12 місяців до дня звернення позивача до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії, а саме з 24 липня 2016 року.

На підставі викладеного, відповідно дост.19 Конституції України,Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей», ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст.6-12,71 КАС України, керуючись ст.ст. 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити.

Визнатипротиправною відмову ОСОБА_4 обласного військового комісаріату підготувати подання та оформлення документів про призначення пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат підготувати подання та оформити документи про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IVта пункту «в» частини 1статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакціях Законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_1 і направити їх до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областіпризначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 24 липня 2016 року відповідно до пункту «в» частини 1статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV в редакціях Законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 вул ОСОБА_6 , 4 А АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Беркещук Б. Б.